Сторінка
2

Особливості консультування батьків підлітків з питань профілактики педагогічної занедбаності

У їх стосунках з учителями виявляється стійкий психологічний бар'єр. За своїми діями це ще не злочинці, але найменший зовнішній негативний вплив може призвести до правопорушень - «важковиховуваний» переходить до категорії «правопорушника», а потім і злочинця.

С. Виготський нарахував близько 150 факторів, що впливають на формування особистості, стверджував, що розвиток дитини відображає індивідуальну реакцію на умови.

Причинами відхилень у поведінці є такі фактори:

- втрата інтересу до школи;

- надзвичайно ускладнена життєва ситуація;

- несприятливе мікросоціальне середовище;

- психопатія або інші патології мозку,

- труднощі адаптації до шкільного життя (становлять епізодичні прояви важковиховуваності, складні особливості особистості неповнолітніх).

Важливий також генетичний фактор. Вплив всіх чинників можна пояснити у взаємозв'язку, а не впливом якогось одного чинника.

Проте, як незаперечно доводять педагоги, дитина не народжується важкою, такою вона стає під тиском усіляких впливів - неправильного виховання, психолого-педагогічної нестійкості сім'ї, нездорових умов, що оточують дитину в ранньому дитинстві - від одного до семи-восьми років. Саме в цей період починається деформація особистості і саме на цій стадії під тиском несприятливих чинників, таких, що видаються малозначущими, виникають шкідливі для розвитку особистості ціннісні настанови.

Типи класифікацій педагогічної занедбаності дітей

Є різні типи класифікації дітей з нестандартною поведінкою.

І. Невський А. в основу класифікації ставить поведінку дітей, поділяючи їх на:

- важковиховуваних;

- педагогічно занедбаних;

- підлітків-правопорушників; неповнолітніх злочинців.

ІІ. Оржаховська В. за основу бере спрямованість особистості і виділяє такі типи:

конфліктно-ситуаційний з переважною позитивною спрямованістю;

неврівноважено-ситуаційний з переважно негативною спрямованістю;

нестійкий з переважаючою негативною спрямованістю.

Формування особистості першого типу відбувається у позитивному середовищі. Особливості духовного світу важковиховуваних (відхилення в сфері потреб, інтересів, звичок) не викликають побоювань. У них переважають позитивні потреби в соціальному спілкуванні, потреба до праці, є незначною мірою спотворені матеріальні потреби. Переважають соціальне корисні інтереси, хоча правомірні шляхи їх задоволення обмежені. Звички до безцільного проведення часу виражені погано. Мають середній рівень розумової діяльності та самоорганізації. Ставлення до навчання позитивне, працездатність відносно висока Переважно прийняті колективом класу. Дуже незначна частина таких підлітків є ізольованою. Правопорушення для них - випадкове явище, яке стало можливим завдяки випадковій ситуації. Для цих учнів достатньо проводити щирі, довірливі бесіди, але вони потребують допомоги у виборі пізнавальних, трудових видів діяльності, корисний і постійний контакт з батьками.

Другий тип підлітків характеризується тим, що вони формувалися в середовищі з незначними відхиленнями. У сфері матеріальних потреб - бажання йти в ногу з модою. Відрізняються звичкою до безцільного проведення вільного часу, бродяжництва, догодження. Інколи бувають мішенню шкільних рекетирів-здирників. Аморальні елементи свідомості та поведінки виражені слабко. Середня працездатність, послаблений інтерес до навчання, в класі їх недооцінюють, принижують, вони, як правило, ізольовані в колективі. Нестійкість і безвілля неповнолітніх цього типу штовхають їх у компанії з негативною спрямованістю, де їм відводиться роль виконавців. Схильні до вживання наркогенних речовин. Переважно виправдовують мотиви своїх негативних вчинків. Без особливих вмовлянь залучаються до трудової дальності. Для них це засіб матеріальної зацікавленості, самоствердження, можливість розвинути професійні навички. Такі підлітки потребують постійного контролю та допомоги у виборі трудової діяльності. Класному керівникові належить знати, де, коли із ким проводить час підліток, тактовно коригувати взаємини з класом, допомагати батькам у вихованні.

Підлітки третього типу формуються у несприятливому середовищі. У них примітивні матеріальні потреби; вони схильні до вживання спиртних напоїв. Явно виражене прагнення до самостійності, агресивності, полюбляють бійки, наслідують звички дорослих. Відзначаються значною моральною деформацією. Низька загальна працездатність. Характеризуються конфліктністю з позитивним середовищем. Легко пристосовуються до умов, не змінюючи своїх установок і ціннісних орієнтирів. Рідко виступають у ролі лідерів, проте часто є ініціаторами різноманітних правопорушень. Дотримуються принципу «постою сам за себе». Водночас важковиховувані виявляють, як правило, високу трудову активність, вбачаючи в цьому сенс самоствердження, можливість заробити гроші. Таких підлітків насамперед слід залучати до госпрозрахункової трудової діяльності, намагатись виявляти до них чуйність та увагу, обов'язково проводити заняття, щоб допомогти їм позбутися потягу до вживання наркогенних засобів, навчити прийомів самовдосконалення.

Підлітки четвертого типу переважно виявляються у вкрай сприятливому середовищі. Мають примітивні проблеми. Ведуть споживацький спосіб життя. Характеризуються аморальними переконаннями й установками. Як правило, це - другорічники, невстигаючі. Негативно і цілеспрямовано впливають на колектив. Крадіжки - їх основні правопорушення. Вони - лідери груп, навколо яких формуються інші члени протиправної групи. Деякі перебували у спецшколах. Такі потребують суворого контролю з боку педагогічного колективу, при першій можливості їх слід працевлаштовувати. Якщо необхідно - направляти до спеціальних шкіл.

Звичайно, цей поділ досить умовний. У «чистому» вигляді визначені типи зустрічаються рідко, найчастіше спостерігаються змішані.

Соціальна дійсність свідчить, що на тлі педагогічної пасивності великої кількості сімей, їх морального і матеріального зубожіння швидкими темпами зростає криміналізація неповнолітніх. За статистикою, до 15 % учнів у протиправні дії втягуються дорослими або своїми однолітками, найлегше цьому піддаються важковиховувані. Особливо гостро зазначена проблема постала в місцях, де накопичено великий грошовий капітал, але водночас слабка молодіжна політика. Існуюча криміногенна ситуація, характер морально-правової оцінки окремих статей закону та вчинків висвітлили злочинну діяльність, що до недавнього часу перебувала в прихованому (латентному) стані. Передусім це стосується поширення вживання наркогенних засобів.

За сучасних умов постає проблема сімей з активною аморальною спрямованістю. Збільшення кількості сімей з низьким виховним потенціалом відбувається інтенсивно, цьому сприяє їх матеріальне розчарування. Багато проблем з вихованням постає в сім'ях з великими матеріальними достатками. Головна причина - моральна безоглядність у задоволенні потреб таких дітей, переважно матеріального, розважального характеру. Внаслідок цього деформується свідомість, психіка розвивається за нестійким типом акцентуації.