Сторінка
5
На підсумковому етапі ми підводимо підсумок уроку, ділимось враженням від уроку. Потім разом з учнями підраховуємо фішки і найактивніших учнів нагороджуємо медаллю за прочитання твору.
Методика вивчення повісті «Таємниця трьох невідомих» В. Нестайка
«Таємниця трьох невідомих, або Повість про те, як посварилися Іван Васильович з Павлом Денисовичем і що з того вийшло» - це третя частина уже відомої нам книги Всеволода Нестайка « Тореадори з Васюківки».
Щодо вивчення цієї частини на позакласному читанні, то я раджу використати різноманітні методи та прийоми, обрати відповідний тип уроку, щоб твір став доступним та зрозумілим дітям.
Найперше, що хочу запропонувати обрати тип уроку, на мою думку, тут доречно обрати такий тип уроку – урок – гра, що допоможе у формі гри але з використанням таких методів та прийомів: гри та вікторин.
Отже, на першому етапі « Актуалізація опорних знань» я пропоную провести гру « Знайди помилки». Спочатку потрібно попередити учнів, щоб вони уважно слухали розповідь і виправляли помилки.
Наприклад:
Всеволод Нестайко – головний герой повісті « Тореадори з Васюківки», яку написали прості сільські хлопчики Ява та Павлуша. Повість відноситься до оповідного жанру літератури.
У ній розповідається про дитинство письменника і пригоди, які з ним траплялися. Ява і Павлуша - це найкращі друзі письменника, вони вирішили цей твір для Всеволода Нестайка, який також проживав в селі Васюківка…
Всеволод Нестайко написав повість « Тореадори з Васюківки», головними героями якої є Ява та Павлуша. Повість відноситься до пригодницького жанру. У творі розповідається про пригоди друзів Яви та Павлуші з села Васюківка.
Саме така гра допоможе учням згадати попередній матеріал і налаштуватися на урок.
На основному етапі я пропоную такі завдання:
1.Опитування – інтерв’ю « Продовжіть речення»
За допомогою мікрофона діти відповідають на запитання.
Орієнтовні запитання:
1. Ява та Павлуша посварилися через…( Ява не хотів, щоб Павлуша дружив з Гребенючкою).
2. Ява запропонував хлопцям піти на Горбушину могилу, для того щоб…( пересвідчитись чи є там привид насправді).
3. Ява вкрав фотоапарат для того, щоб…( сфотографувати привида).
4. Коли Ява приніс фотоапарат Бардадимові, він…( пішов разом з Явою проявляти плівку).
5. Коли хлопці проявили плівку, то побачили… ( привида)
6. Коли Ява розпитав діда Салимона про привида, то виявилось , що то не привид ….( звичайна біла нейлонова сорочка на плечиках сушилась у саду).
7. Військовий вручив Яві….( листа).
8. Ява пробирався до дзоту для того, щоб…(забрати інструкцію).
9. У селі почався потоп, тому що…( прорвало греблю біля млина).
10. Ява серед ночі поїхав на велосипеді військову частину, для того, щоб сказати…( що затопило село).
11. Ява пірнув у затоплену хату для того, щоб…( дістати клунок схований за іконою ).
12. Ява пірнув у затоплену хату, але не міг виплисти, якби його не врятував …( Павлуша).
13. Ява захворів тому, що…( намок під час повіні).
14. Павлуша розповів Яві про …(листа).
15. Троє невідомих – це …( Герасименко, Пайчадзе, Гребенюк).
2. Гра «Загублені речі»
Учні мають визначити кому належать ці речі.
1. Гребенючка.
2. Ява.
3. Грицько Бардадим.
4. Племінник діда Салимона.
5. Сотник Горбуша.
6. Павлуша.
А. фотоапарат
Б. Біла нейлонова сорочка.
В.Сапка.
Г. Дикточка від посилки.
Д. Малюнок курочки Ряби.
Е. Голова.
3. « Театр мініатюр».
Діти діляться на групи і мають розіграти імпровізовану інсценівку – діалог за прочитаним.
Орієнтовні епізоди для постановки:
1. Ява посварився з Павлушею.
2. Ява з фотоапаратом на кладовищі.
3. Правда про привид. ( біла нейлонова сорочка).
4. Ява одержує листа від трьох невідомих.
5. Хлопці нарешті помирились.
6. Хлопці дізналися правду.
На останньому етапі я пропоную провести інтерактивну вправу « Мозковий штурм»
Діти отримують запитання і мають над ним працювати протягом 10 хвилин, а потім дати відповідь.
Запитання : Яке значення має дружба у житті людини? ( на основі повісті « Троє невідомих»).
Потім учні отримують завдання написати твір на тему: « Якою є справжня дружба»
Отже, як ми бачимо урок насичено різноманітними іграми та вправами, які допоможуть дітям зрозуміти твір, зацікавлять і навчать активно працювати на уроках, творча робота допоможе зрозуміти якою насправді є дружба, спонукають дітей до роздумів.
Позакласне читання є важливою ланкою у системі вивчення української літератури і посідає одне з основних місць у методиці. Позакласне читання цікавило методистів ще здавна, тому на цей час існує велика кількість праць, статей та монографій, у яких науковці дають цінні поради стосовно методів і прийомів роботи з художнім твором; типи та форми проведення позакласного читання; пропонують структуру такого уроку, дають характеристику його особливостей. Як ми бачимо, погляди методистів є досить своєрідними та цікавим, тому ми маємо прислухатись до їхніх порад і вдало використовувати на уроках позакласного читання.
Слід зазначити, що позакласне читання має специфічну форму та свої особливості, які впливають на уроки позакласного читання загалом. Досліджуючи особливості уроку позакласного читання учені виокремлюють окремі типи таких уроків та різноманітні форми роботи на них, завдяки яким уроки стають цікавими та доступними дітям. Отже, уроки позакласного читання спрямовані на виховання моральності, естетичних смаків, гуманістичного світогляду, духовності, патріотизм та любові до рідного слова у душі учня, а також повинні зацікавити школярів художнім твором , привити бажання до пізнання чогось нового, до читання книг.
Що стосується вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі, то основна увага зосереджена зокрема на таких творах: «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Незнайомець з тринадцятої квартири». На мою думку, твори, які обрані на позакласне читання є доречними та актуальними і дають змогу виховати у шестикласників високі моральні якості, вчать цінувати дружбу, допомагати людям у скрутних ситуаціях, виховують людяність, щирість, вірність та співчутливість у серцях дітей.
Отже, завдяки таким урокам позакласного читання діти стають морально сильнішими, добрішими, вчаться цінувати дружбу, тому, я вважаю, такі уроки дійсно потрібні, хоч і позакласні, але без них неможливо цілісно сформувати виховну мету як таку.
Що ж стосується вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі, то воно зосереджено на таких творах: «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Таємниця трьох невідомих», «Незнайомець з тринадцятої квартири». Я вважаю, що твори, які обрані на позакласне читання є доречними та актуальними і дають змогу виховати у шестикласників високі моральні якості, навчити дружити та допомагати у скрутних ситуаціях, веселитися та радіти життю.
В ході роботи над темою «Вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі» ми зробили такі узагальнення: