Сторінка
2
Про Лесю Українку:Олійник М.» Дочка Прометея» , Олійник М. «Леся», Олійник М. «Одержима».
Отже, учитель має продумати, які твори потрібно дібрати для вивчення, що використати, готуючись до уроку, яку критичну і методичну літературу опрацювати і як пов’язати бесіди, які він проводитиме, з вивчення програмних творів.
На щастя типологія уроків позакласного читання на цьому не припинила свого розвитку, з часом передові вчителі – словесники та науковці розробили нові типи уроків з позакласного читання у 5 – 11 класах – це:
1. Урок – анонс.
2. Урок – композиція.
3. Урок – дослідження .
4. Урок з елементами інсценізації .
5. Урок – конференція.
6. Урок – бесіда.
7. Урок – диспут.
8. Урок – роздум.
9. Урок – заочна літературна екскурсія.
10. Урок – брейн – ринг.
11. Урок – вікторина.
12. Урок літературна гра ( літературна криптограма, літературна задача, загадковий запис, прочитайте чайнворд, головоломка).
Можна зазначити, що запропоновані типи уроків теж мають своє місце у методиці вивчення української літератури, а також використовуються учителями, проте запропонованій типології бракує системності та практики, адже не усі типи уроку можна використати у звичайній школі.
Саме тому слід згадати ще одну типологію уроків позакласного читання, запропоновану методистом та доктором педагогічних наук О.М. Куцевол, що внаслідок узагальнення досліджень методистів та напрацювання учителів – словесників, науковець виокремила такі типи уроків позакласного читання:
1. Уроки інформативного типу.
2. Уроки підготовки учнів до самостійного читання та сприймання літературних творів.
3. Уроки поглибленого розуміння, аналітичного вивчення творів.
4. Уроки узагальнюючого типу.
Отож спробуємо детальніше дізнатися про особливості типології уроку позакласного читання.
Уроки інформативного типу спрямовані на передачу учням певної інформації . Серед них вирізняються вступні уроки та уроки – рекомендації, а також бібліотечні уроки.
Уроки підготовки учнів до самостійного читання та сприймання літературного твору «спрямовані на розгляд складних з ідейно – естетичного погляду явищ словесного мистецтва й на стимулювання у школярів прагнення до їх осмислення». Одним з різновидів такого уроку є урок – анонс, на якому учитель налаштовує учнів на ознайомлення з певним твором.
Уроки поглибленого розуміння та аналітичного вивчення твору передбачає прочитання учнями відповідного твору та його аналіз та обговорення протягом уроку. Слід зазначити, що у цьому випадку доречно провести заняття у формі урок – бесіди, семінару, диспуту, рольової гри.
Уроки узагальнюючого типу – це підсумки читацької діяльності учнів протягом навчального року , вони також можуть мати певні різновиди, наприклад урок – звіт, урок – захист читацького формуляра, урок – змагання.
Отже, типи уроків, запропоновані методисткою, є досить цікавими та своєрідними та до всього легкі у використанні на звичайних уроках, у звичайнісінькій школі.
Як ми бачимо, уроки запропоновані методистами мають свої особливості та відмінності, вони є надзвичайно цікавими для дітей, тому ,я вважаю, саме такі типи уроків в поєднанні з традиційними потрібно впроваджувати на уроках позакласного читання.
Окреме місце у методиці вивчення української літератури відводиться формам позакласного читання, бо саме завдяки їм уроки стають цікавими та доступними учням.
Слід зазначити, що дослідженням форм позакласного читання займаються багато методистів.
Окреме місце необхідно відвести методистці Т. Ф. Бугайко, яка запропонувала такі форми проведення позакласного читання:
1. Виставка книг ( презентація книг, запропонованих на позакласне читання).
2. Читацькі конференції ( висловлювання власної думки про твори чи твір, який було задано на позакласне читання).
3. Літературні диспути ( аналіз, обговорення твору , прочитаного усіма учнями).
4. Класні та особисті бібліотеки ( обговорення тієї літератури, що міститься у бібліотеках).
На мою думку, ці форми є доступними та цікавими учням, тому необхідно звернути належну увагу на своєрідність таких форм. Безперечно напрацювання Т. Ф. Бугайко є важливими, але необхідно згадати і форми уроку позакласного читання, запропоновані Б. І. Степанишиним це :
1. Уроки-вікторини
2. Уроки-конференції
3. Уроки-диспути
4. Уроки-конкурси.
Як ми бачимо, форми уроків вказані методистом мають свої особливості та істотні відмінності, що спричинює їхню різноманітність.
Залежно від мети уроку і особливостей художнього твору методист Є.А. Пасічник рекомендує різноманітні форми роботи:
1. Лекція.
2. Бесіда.
3. Огляд.
4. Диспут.
5. Обговорення.
6. Конференція.
7. Заочна екскурсія.
8. Літературний вечір.
Отже, форми уроку позакласного читання запропоновані методистами мають своєрідну структуру та оригінальну побудову, що стимулює дітей до активності на таких уроках. Отож, після цього як ми дізнались про типи та форми позакласного читання напевне слід звернутися і до структури уроку, адже без правильної побудови, заняття не може бути вдалим.
Учений та методист Б. І. Степанишин подає таку структуру уроку позакласного читання, яка на сьогодні найбільше поширена:
1. Вступне слово учителя про письменника та його твір, що виноситься на обговорення.
2 .З історії його написання. Місце твору в системі всього набутку автора.
3. Бесіда про ідейно – художній зміст твору.
4. Відповіді на запитання учнів.
5. Висновки.
Без сумніву, структура уроку запропонована методистом є доречною та потрібною на уроці позакласного читання, проте потребує удосконалення та уточнення деяких складових.
Отже, типи, форми та структура уроку позакласного читання роблять урок цікавим та доступним для дітей, спонукають до активності на уроці та читанні творів, вони є допоміжним засобом виховання школярів.
Особливості уроків позакласного читання
Позакласне читання має свою специфічну форму – урок позакласного читання. Така організаційна форма з’явилася в 1954-55 навчальному році, коли в програму з літератури були внесені спеціальні години для бесід з позакласного читання. У зв’язку з цим постала необхідність визначити місце такої ланки в системі роботи з літератури.
На наш час програма з літератури виділяє спеціальні години і подає список творів української літератури. Через них здійснюється поглиблене осмислення проблем, які розв’язуються під час вивчення літератури, удосконалюються рівень творчої самостійності учнів, поглиблюються теоретично-літературні знання. Потрібно згадати, що уміле керівництво позакласним читанням стимулює самостійне читання учнів, сприяє освітньому, культурному і творчому розвитку.
Отже, за діючими на сьогодні програмами ( за ред. Н. Й. Волошиної) на уроки позакласного читання у 5 – 10 класах відведено по 4 години на рік( по 2 години на семестр). За новою програмою для 12 – річної школи ( за ред.
Р. В. Мовчан) - по 4 години лише у 5 – 7 класах, хоча такі уроки будуть корисними і для 8 – 10 класах.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Правові сім’ї сучасного світу
Формування лексичних навичок японської мови за допомогою казок
Використання відеоспостереження з метою формування вмінь педагогичного менеджменту у майбутніх учителів іноземних мов
Процес навчання математики з впровадженням елементів історизму
Нові підходи до вивчення інформатики в середній школі