Сторінка
5

Особливості використання історичних документів в старших класах

3 ) робота з подієво - фактичним і біографічним матеріалом, наявним в тексті;

4 ) виявлення актуальності і значущості джерела для сучасності.

Після того, як учні якісно засвоїли і закріпили вміння відтворюючого та перетворюючого рівня можна зайнятися організацією діяльності школярів на третьому рівні.

III. Творчо- пошуковий рівень передбачає осмислення даного джерела, визначення його місця в системі інших документів ; аналіз, виявлення ліній порівняння описуваних явищ і позиції автора тексту; за підсумками дослідження документа вимагає складання порівняльних таблиць, логічних ланцюжків, застосування теоретичних положень для аргументування своєї точки зору, підготовки творчого звіту, реферату. На цьому рівні відбувається власне аналітична, дослідницька робота. Вона вимагає наявності значного обсягу знань, умінь, навичок. Для управління якістю аналізування тексту джерела ми організуємо роботу за наступними напрямками:

1 ) прийом інформації - сприйняття друкованого тексту за допомогою зорових аналізаторів, що дає можливість розпізнати його на рівні смислових відрізків, встановити логічний зв'язок між ними;

2 ) осмислення прочитаного на основі раніше засвоєної базової навчальної інформації;

3 ) згортання тексту - таке його перетворення, при якому він заміщається короткими, але інформаційно ємними тезами, при цьому не допускається смислове спотворення, втрата значущих положень;

4 ) трансформація - обробка вже відомою і нової інформації з метою подальшого узагальнення та отримання висновків.

Але на цьому робота з текстом письмових джерел не закінчується, її можна продовжити виконанням практичних та пізнавальних завдань. Складаючи і відбираючи творчо- пошукові завдання до текстів документів, треба прагнути, щоб діяльність учнів була спрямовані на:

1 ) розпізнавання термінів і понять або переклад змісту історичного тексту на сучасну мову і пояснення значення застарілих слів;

2 ) опис з опорою на досліджуваний джерело історичного чи суспільного явища за допомогою власних або наявних у тексті аргументів, конкретних прикладів ;

3 ) характеристика досліджуваного об'єкта з виявленням істотних ознак, зв'язків і взаємозалежностей, представлених в тексті;

4 ) встановлення зв'язку містяться в документі тверджень з іншими відомими учням положеннями ;

5 ) визначення історичності змісту письмового джерела, обумовленості його появи та актуальності ;

6 ) виділення наявних у тексті оціночних суджень, що відображають позицію автора тексту, а також помилкових суджень і неточностей ;

7 ) порівняння декількох історичних, суспільних явищ, представлених в аналізованому тексті або на основі декількох джерел;

8 ) зіставлення різних точок зору, висування власних аргументів і контраргументів по відношенню до інших поглядів ;

9 ) підбиття підсумків через висновки з вивченого тексту;

10 ) перетворення текстової інформації в умовно- графічну - схеми, таблиці, символи.

Для більш якісного виконання пізнавальних завдань пропонується учням користуватися відповідною пам'яткою.

Пам'ятка для вирішення пізнавальних завдань:

Уважно ознайомтеся з умовою завдання.

Зіставте питання або приписи, поставлені в задачі з її умовою ( текстом джерела) :

а ) визначте, що дає умова для вирішення завдання ;

б) спробуйте встановити, які знання будуть потрібні для її вирішення ;

в) спробуйте визначити методи і засоби розв'язання задачі.

Намітьте правильну відповідь і приведіть аргументи на його доказ.

Проведіть самоперевірку для того, щоб переконатися в правильності результату :

а ) чи відповідає відповідь суті питання до задачі ;

б) якщо до тексту джерела поставлено декілька питань, то перевірте, чи на всі ви відповіли ;

в) чи немає протиріч у вашій аргументації ;

г) не маються чи в тексті дані, що суперечать вашого рішення ;

д) чи готові ви чітко і переконливо викласти висновки і навести докази, пояснити, яким шляхом отримана відповідь.

Робота з джерелами і технологія вирішення пізнавальних завдань дозволяє почати оволодіння своєрідним арсеналом інструментів історика, відчути всю складність і одночасно принадність історичного дослідження. Це значно підвищує якість навчання і не тільки і не стільки зовнішнє, що виражається в конкретних оцінках, а глибинне, що виявляється у формуванні сталого, мотивованого інтересу до історії, суспільствознавства, гуманітарних наук у цілому.

Таким чином, управління якістю історичної освіти можливо і корисно, але при цьому учень повинен розглядатися не як пасивний об'єкт управлінської діяльності, а виступати в якості рівноправного партнера викладача з спільної творчої діяльності

Таким чином, ми з'ясували, що історичні джерела відіграють важливу роль у процесі викладання історії в середній школі.

До історичних джерел належить все створене людиною, у тому числі результати його взаємодії з навколишнім середовищем, а також предмети матеріальної культури, звичаї, обряди, пам'ятки писемності. У широкому сенсі слова пам'ятки писемності в методиці називають документами.

Ще в 1863 р. професор М.М. Стасюлевич висловив думку, що для історичного розвитку учнів набагато більше значення має безпосереднє знайомство учнів з джерелами історичного знання (документами ), ніж робота за підручником. У чому ж значення застосування історичних документів? З їх допомогою реалізується принцип наочності в навчанні історії, коли учні знайомляться із зовнішнім виглядом документів. Документ робить розповідь учителя живим і яскравим, а висновки більш переконливими. Значимість документа також у тому, що він сприяє конкретизації історичного матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого створює відчуття духу епохи.

Самостійна робота учнів з джерелами знань є більш успішною, якщо в її основі лежить конкретна програма дій учня, вибудувана відповідно до певної дидактичної завданням і змістом навчального матеріалу, з урахуванням підготовленості учня до роботи з текстами. Доцільно використовувати систему завдань, орієнтованих на три рівня пізнавальної діяльності: відтворює, перетворюючий, творчо- пошуковий. Вибір рівнів визначається пізнавальними можливостями учня і цілями навчання.

На уроках історії в старших класах можна використовувати завдання, орієнтовані на творчо- пошуковий рівень пізнавальної діяльності, на розвиток в учнів умінь аналізувати, зіставляти тексти документів, висловлювати та обгрунтовувати власні оцінки і судження з даної проблеми. Досвід інших вчителів показує, що проведення уроків - практикумів дозволяє розширити, поглибити і систематизувати знання учнів, найбільш ефективно застосувати їх на практиці.

Підбір джерел ведеться таким чином, щоб вони відображали різні погляди на проблему. Робота з документом наближає учнів до досліджуваному події, створює особливий емоційний фон сприйняття. Це дозволяє учням виробити своє власне ставлення до розглянутої проблеми. Навчальний процес набуває дослідний характер. Змінюється і функціональна діяльність вчителя: він виступає переважно як організатор і координатор самостійної роботи учнів.