Сторінка
1

Модель прогнозування дохідно-видаткового розподілу в регіоні

Розроблення ефективних методів прогнозування є надзвичайно важливим у контексті стратегічних завдань забезпечення сталого економічного розвитку України. Особливо це є актуальним, коли йдеться про побудову сучасної бюджетної системи і місцевих бюджетів зокрема. Прийняття значної кількості законодавчих актів не визначило остаточно методологію системи передбачення бюджетних показників органів місцевого самоврядування у швидкоплинних і суперечливих процесах, що відбуваються в економіці нашої держави. Практика доводить, що значні коливання фактичних даних виконання місцевих бюджетів навколо їх планових показників показують хибність методик, які використовуються для прогнозування бюджетних надходжень і витрат. Застосування екстраполятивних методів у визначенні орієнтовних величин доходів і видатків органів місцевої влади без урахування багатьох економічних факторів переконує в необхідності пошуку нових більш досконалих підходів у вирішенні локальних проблем.

Нині прогнозування повинно бути одним із вирішальних наукових факторів формування бюджетної стратегії. На жаль, неналежна увага приділяється складанню прогнозів доходів і видатків бюджетів місцевого самоврядування. Стратегією економічного і соціального розвитку України (2004–2015 роки) „Шляхом європейської інтеграції” та Програмою діяльності Кабінету Міністрів України серед стратегічних завдань визначені тільки перехід до середньо- і довгострокового планування. Досить обмеженою є нормативна база щодо проведення прогнозування регіонального розвитку в Україні, хоча вимоги до забезпечення точності планових показників бюджетів, які висуваються їх споживачами, залишаються високими. Доводиться підкреслювати, що фіскальна політика окремих територій повинна забезпечувати втілення тільки оптимальних рішень, оскільки потенційні втрати територіальних громад від необґрунтованих розпорядчих заходів мають кумулятивний ефект і можуть мати вагомі наслідки. Отже, сьогодення потребує розширення фронту прогнозування, подальшого вдосконалення методології і методики розроблення прогнозів показників місцевих бюджетів. Чим прогресивніший рівень бюджетного прогнозування, тим вища й ефективність цілеспрямованого впливу державних і місцевих органів влади на перебіг соціально-економічних процесів у територіальних формуваннях.

Останнім часом у періодичній та науковій літературі досить часто розглядаються проблеми місцевих бюджетів, особливо в частині формування доходів і видатків. Зокрема, цим питанням присвячені праці таких вчених, як В.І. Кравченко, О.П. Кириленко, І.О. Луніна, В.М. Опарін, О.Д. Василик, Ю.В. Петренко, О.Д. Рожко, І.В. Сало, І.І. Д’яконова, Д.В. Полозенко, В.Я. Швець, К.В. Павлюк, С.А. Буковинський, А.Б. Ісмаїлов, Й.М. Бескид, С.В. Слухай, В.М. Федосов, С.І. Юрій. Проте прогнозуванню показників місцевих бюджетів відводиться надто мало уваги. Серед праць, які були присвячені цій тематиці, слід відзначити роботи В.М. Падалки, Н.І. Красноступа, В.І. Кропивки, І.Я. Чугунова, Д.Г. Кудінова, М.Л. Плахотника, Н.І. Костіної, В.В. Кулика, В.В. Рибака, Л.О. Терещенка, Г.О. Кузнєцова. В їх роботах запропоновано розгляд окремих аспектів прогнозування доходів і видатків місцевих бюджетів. Зокрема, економетричному передбаченню бюджетних надходжень присвячені праці В.М. Падалки, Н.І. Красноступа, В.І Кропивки. Об’єктом їх прогнозного дослідження виступає сума річного доходу, яка надійде у майбутньому бюджетному році, наступному за поточним. У публікаціях І.Я. Чугунова центральне місце займають економетричний аналіз запланованих і фактичних показників дохідної і видаткової частин місцевих бюджетів і моделювання міжбюджетного регулювання шляхом визначення оптимуму видатків на одного мешканця порівняно з аналогічним середнім показником по країні, виходячи з відповідного показника надходжень податків і зборів у дохідну частину зведеного бюджету України на території відповідного регіону. Він пропонує використовувати методологію прогнозування дохідної частини місцевих бюджетів, що ґрунтується на прогнозуванні співвідношення питомої ваги дохідної частини бюджету у валовому внутрішньому продукті за кожний місяць наростаючим підсумком до відповідного річного показника. Щодо прогнозування дохідної і видаткової частин бюджетів місцевих органів самоврядування Д.Г. Кудінов зосереджує увагу на моделюванні механізмів управління державними фінансовими коштами у регіоні. Зокрема, ним пропонується застосування у практиці регіональних УДК багатофакторних моделей механізмів системи управління їх функціональною діяльністю. Окремий аспект прогнозування бюджетних показників досліджується М.Л. Плахотником – використання в процесі передбачення взаємозв’язків між основними бюджетними і макроекономічними показниками. У роботах пропонується запровадження ряду методів прогнозного узгодження найвагоміших для наповнення бюджету податків з основними показниками економічного розвитку. Роботи інших авторів стосуються моделювання бюджетно-фінансової політики на основі консолідованих рахунків інституційних секторів, економіко-математичного моделювання механізму фінансового забезпечення місцевого самоврядування, прогнозування податкових надходжень на регіональному рівні. Водночас ці роботи не носять більш комплексного характеру, охоплюючи одночасно як доходи, так і видатки місцевих бюджетів. Більшість моделей і пропонованих методик не враховують вплив інфляції на формування головних фінансових програмних документів на місцях. Крім того, більшість пропонованих моделей носять суто макроекономічний підхід, не враховуючи місцевих особливостей розвитку регіонів.