Сторінка
4

Педагогічна творчість як умова формування інтересу у школярів до іноземної мови

Організатор як тип творчої особистості має високий рівень розвитку здібностей до організації інших, колективу для розробки та виконання нових ідей. Під керівництвом таких людей створюються оригінальні наукові школи та творчі колективи. Людей цього типу відрізняє висока енергія, комунікабельність, здатність підпорядковувати своїй волі інших і направляти їх на вирішення великих творчих завдань.

Ініціатор характеризується ініціативністю, енергійністю, особливо на початкових стадіях вирішення нових творчих завдань. Але, як правило, вони

швидко остигають або переключаються на вирішення інших творчих завдань.

Творча діяльність учителя, на думку В.В. Краєвського, здійснюється у двох основних формах: застосування відомих засобів в нових поєднаннях з виникаюччими в освітньому процесі педагогічними ситуаціями і розробка нових засобів стосовно до ситуацій, аналогічним тим, з якими вчитель вже мав справу раніше. На своїй першій стадії творчий педагогічний процес є встановлення нових зв'язків і комбінацій відомих раніше понять і явищ і може бути реалізований на основі спеціальної методики. Оптимальні шляхи його здійснення можливо визначити за допомогою алгоритму або за допомогою - евристичної системи правил, дотримуючись яких легше знайти рішення. Приписання до педагогічної діяльності, норми цієї діяльності - необхідне науково обгрунтоване керівництво для вчителя в його роботі.

Сфера прояву педагогічної творчості визначається структурою педагогічної діяльності і охоплює всі її сторони: конструктивну, організаторську, комунікативну та діагностичну. Однак для здійснення творчості в педагогічній діяльності необхідний ряд умов (Н. ​​В. Кузьміна, В. А. Кан-Калик):

- тимчасова спрессованність творчості, коли між завданнями і способами їх вирішення немає великих проміжків часу;

- зв'язаність творчості педагога з творчістю учнів та інших педагогів;

- відстроченість результату і необхідність його прогнозування;

- атмосфера публічного виступу;

- необхідність постійного співвіднесення стандартних педагогічних прийомів і нетипових ситуацій.

У сучасній літературі педагогічна творчість розуміється як процес вирішення педагогічних завдань у змінних обставинах.

Звертаючись до вирішення незліченної кількості типових і нестандартних

завдань, педагог так само, як і будь-який дослідник, будує свою діяльність відповідно до загальних правил евристичного пошуку: аналіз педагогічної ситуації; проектування результату згідно з вихідними даними; аналіз наявних засобів, необхідних для перевірки припущення та досягнення шуканого результату; оцінка отриманих даних; формулювання нових завдань.

Однак творчий характер педагогічної діяльності не можна звести тільки до вирішення педагогічних завдань, бо у творчій діяльності в єдності проявляються пізнавальний, емоційно-вольовий і мотиваційно-потребностний компоненти особистості. Проте рішення спеціально підібраних завдань, спрямованих на розвиток тих чи інших структурних компонентів творчого мислення (цілепокладання; аналіз, вимагає подолання бар'єрів, установок, стереотипів; перебір варіантів, класифікація і оцінка і т.п.), є найважливішою умовою розвитку творчого потенціалу особистості педагога.

Часто сферу прояву творчості педагога мимоволі звужують, зводячи її до нестандартного, оригінального вирішення педагогічних завдань. Тим часом творчість педагога не в меншій мірі виявляється і при вирішенні комунікативних завдань, які виступають своєрідним тлом і підставою педагогічної діяльності. У сфері особистості педагогічна творчість проявляється як самореалізація педагога на основі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, як визначення індивідуальних шляхів свого професійного росту і побудова програми самовдосконалення.

Педагогічна творчість неодмінно має включати в себе елементи певної новизни, але частіше ця новизна пов'язана не тільки з генеруванням нових ідей і принципів освіти і виховання, скільки з видозміною прийомів виховно-освітньої роботи, їх модернізацією. В цьому сенсі вона схожа з раціоналізаторством, яке широко поширене на виробництві. Раціоналізатор не створює щось принципово нове, не пропонує нових, раніше невідомих ідей, а вносить певні вдосконалення в існуючу технологію і таким чином проявляє своєрідну творчість. Так само виглядає і педагогічна творчість вчителя. Воно характеризується внесенням у виховно-освітню діяльність тих чи інших методичних модифікацій, раціоналізацією прийомів і методів освіти та виховання без будь-якого порушення педагогічного процесу.

Наприклад, промовляння в процесі виконання вправи не є новим, однак окремі учні при виконанні колективної роботи відчувають труднощі в осмисленні даної вправи. Тому варіант педагогічної творчості - метод коментування при виконання вправи одним учнем всьому класу.

Таким чином, педагогічна творчість - це щось нове і, відповідно, цікаве для учнів. За допомогою своєї творчості педагог може зацікавити, залучити учнів в активну навчальну діяльність, а, отже, формувати пізнавальний інтерес учнів.

Форми прояву педагогічної творчості в процесі навчання іноземної мови

Як зазначалося в розділі 1.2, педагогічна творчість може розглядатися в двох основних формах: застосування відомих засобів в нових поєднаннях до виникаючих в освітньому процесі педагогічним ситуаціям і розробка нових засобів стосовно до ситуацій, аналогічних тим, з якими вчитель вже мав справу раніше. Однак, педагогічна творчість - це також і адаптація раніше

розроблених методів і форм роботи до нової педагогічної ситуації. Педагогічна праця нетворчою не буває, бо неповторні учні, обставини, особистість самого педагога, і будь-яке педагогічне рішення має виходити з цих завжди нестандартних факторів. Однією з форм прояву педагогічної творчості дослідники бачать педагогічні інновації.

Розробляючи модель інноваційної діяльності педагога, дослідники, зокрема В.А Сластенин і Л. С. Подымова, використовували рефлексивно- діяльнісний, соціально-психологічний, індивідуально-творчі підходи. Інноваційна діяльність в сучасних умовах часто асоціюється з творчою діяльністю, оскільки педагогічна інноватика, як правило, - це новації в області освіти, пов'язані з творчістю, впровадженням і розповсюдженням передового досвіду.

Для того, щоб учитель-вихователь розвивав свою професійну творчість, необхідне створення педагогічних умов в реально існуючому навчально-виховному процесі того чи іншого виховного закладу, який сприяє прояву та розвитку творчої індивідуальності вчителя, формуванню у нього авторської

педагогічної технології.

До них відносяться:

- формування професійного ідеалу і вироблення на його основі індивідуального стилю діяльності;

- проектування цілісного навчально-виховного процесу на основі співробітництва, спільної творчої діяльності всіх його учасників.

- розробка і використання технологій і рефлексивної діяльності учнів та вчителів в спільній діяльності.

- узгодження об'єктивних умов та індивідуальних особливостей педагога.