Сторінка
4
Незважаючи на деякі негативні елементи, які спостерігаються в українській економіці, у короткостроковому періоді чітко простежуються реальні напрями стримування інфляційних процесів ринковими засобами, а саме, в контексті даного аналізу, шляхом мобілізації зусиль щодо збільшення темпів росту реального ВВП (F1) та інвестицій в основний капітал (F 2):
r (ІСЦ, F 1)1996–2003 = – 0,6930 (р = 0,057);
r (ІСЦ, F 2)1996–2003 = – 0,5864 (р = 0,127).
Навіть за умов не досить високої щільності зв’язку, встановлені залежності певною мірою визначають першочергові напрями розвитку української економіки.
З викладеного можна зробити висновки:
1. Значний кореляційний обернено пропорційний зв’язок спостерігається у коротко-строковому періоді між рівнем інфляції та темпами росту реального ВВП. Класична формула посилення інфляційних процесів в умовах економічного пожвавлення для української економіки не зберігається. У довгостроковому періоді цей зв’язок стає на- багато слабкіший, але тенденція щодо його характеру зберігається. У будь-якому разі, навіть якщо з перебігом часу цей зв’язок змінить свій характер, неприпустимо обмеження інфляційного росту за рахунок зменшення обсягів реального ВВП. Тим більше, що у даному випадку можна послатися на висновок, зроблений економістами Дж. Тобіном і Р. Манделлом та відомий під назвою „ефекту Манделла-Тобіна”, відповідно до якого переваги від росту економічної активності, навіть якщо він призводить до посилення інфляційних процесів, виправдовують та перевищують спричинені інфляцією збитки.
2. Обернено пропорційний зв’язок у короткостроковому періоді виникає між рівнем інфляції та темпами росту інвестицій в основний капітал у порівняних цінах. Незважаючи на те що тіснота зв’язку не дуже значна, а також досить велика імовірність помилки, можливість обмеження темпів інфляції за рахунок збільшення обсягів інвестицій в основний капітал робить інвестиційні процеси в економіку ще більш привабливими, тим більше, що вони сприяють зростанню обсягів реального ВВП як у довгостроковому, так і ще більшою мірою у короткостроковому періоді.
3. Існують економічні показники, які, не перебуваючи з рівнем інфляції у безпосередньому кореляційному зв’язку, не втрачають своєї актуальності щодо проблеми стримування інфляційних процесів, бо саме вони створюють умови для їх посилення. У першу чергу це стосується бюджетного дефіциту, особливо враховуючи те, що для його покриття найлегшим шляхом залишається надлишкова грошова емісія. Остання у свою чергу перебуває у максимально високому прямопропорційному кореляційному зв’язку з рівнем інфляції. Тобто бюджетний дефіцит як негрошовий чинник інфляційних процесів залучає до дії грошові чинники, а саме грошову емісію. Безперечно, вирішення проблеми бюджетного дефіциту не обмежується сферою бюджетної політики. Не менш важливим питанням є удосконалення податкової політики та поступове обмеження обсягів тіньової економіки. Але досить актуальним аспектом щодо подолання бюджетного дефіциту є економічне зростання.
Таким чином, отримані розрахунки ще раз доводять, що існує досить багато економічних факторів, які, якщо безпосередньо і не впливають на темпи інфляції, то, принаймні, створюють необхідні умови для такого впливу через інші економічні показники. І саме вони, внаслідок своєї прихованої природи впливу на інфляційні процеси, потребують подальшого, більш досконалого дослідження. Тим більше, що метод кореляційного аналізу тільки накреслює певні тенденції розвитку у тому чи іншому напрямі, не враховуючи (так само, як практично будь-який математичний метод) психологію поведінки населення щодо очікування інфляції (що впливає певною мірою на сукупний попит), політичні рішення (які так чи інакше випереджають економічні реформи) і, нарешті, фактор часу.
Література:
1. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. – К.: Основи, 1998. – 415 с.
2. Геєць В. Про політику економічного зростання в Україні // Банківська справа. – 1999. – № 2. – С. 3–8.
3. Кораблин С. Инфляция и экономический рост // Зеркало недели. – 2003. – № 10 (435). 15–21 марта.
4. Найденов В.С. Инфляция и антиинфляционная политика в Украине. – К.: Эксперт–Про, 2000. – 60 с.
5. Соціально-економічне становище України за 2001–2003 роки // www.me.gov.ua
6. www.bank.gov.ua
7. Боровиков. В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. – СПб.: Питер, 2001. – С. 115–120.
8. Шикіна Н.А. Грошово-кредитна політики та економічне зростання / Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій: Збірник матеріалів першої Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених, викладачів та практичних працівників, 26–27 лютого 2003 р. – Вінниця: Універсум – Ландо Лтд, 2003. – С. 124–129.