Сторінка
3

Негрошові чинники інфляційних процесів: передумови та наслідки

r (F 1, F 5)1991–2001 = – 0,6360 (р = 0,066),

що додатково доводить необхідність зосередження всіх зусиль у напрямі економічного зро­стання в Україні.

Не відрізняються суттєво від розглянутих результатів і коефіцієнти кореляції між темпами росту інвестицій в основний капітал (F 2) та розглянутими показниками.

Збільшення інвестицій в основний капітал не тільки не призводить до збільшення дохідної ча­стини зведеного бюджету (F 6), а, навпаки, простежується тенденція до зменшення таких на­дходжень:

r (F 2, F 6)1991–2001 = – 0,4435 (р = 0,199).

Ще менше із збільшенням інвестицій в основний капітал зростає витратна частина зве­де­но­го бюджету (F 7):

r (F 2, F 7)1991–2001 = – 0,7904 (р = 0,007).

І тільки бюджетний дефіцит (F8) дійсно скорочується із збільшенням інвестицій в основний ка­пітал:

r (F 2, F 8)1991–2001 = – 0,9039 (р = 0,000).

Позитивна тенденція зберігається і щодо збільшення коефіцієнта обслуговування зовнішнього боргу (F 9):

r (F 2, F 9)1991–2001 = 0,7675 (р = 0,026).

Досить логічними відповідно до отриманих розрахунків є зміни у рівні безробіття протягом пе­ріоду, що аналізується. Спостерігається тенденція до його падіння із зростанням обсягів ім­порту в Україну та збільшенням дохідної частини зведеного бюджету, хоча отримані ко­е­фі­ці­єнти кореляції між ними супроводжуються дещо завищеними рівнями імовірності помилки в розрахунках.

Але найбільш чутливим за умов обернено пропорційного зв’язку виявився показник рівня бе­з­­робіття до видаткової частини зведеного бюджету. Збільшення бюджетних витрат (F 7) при­­з­во­ди­ть до зменшення рівня безробіття (F 3), і навпаки, що безпосередньо і відбувається за ос­танні роки:

r (F 3, F 7)1991–2001 = – 0,8732 (р = 0,001).

Встановлена позитивна тенденція продовжилась і протягом 2002 та 2003 років:

r (F 3, F 7)1991–2003 = – 0,9254 (р = 0,000).

Навіть зростання бюджетного дефіциту (F 8), особливо за рахунок збільшення видаткової частини, сприяє зменшенню рівня безробіття (F 3):

r (F 3, F 8)1991–2001 = – 0 ,8307 (р = 0,003).

Відповідно:

r (F 3, F 8)1991–2003 = – 0,8701 (р = 0,000).

А ось збільшення коефіцієнта обслуговування зовнішнього боргу (F 9), яке певною мірою пе­редбачає зменшення витрат на розширення виробництва товарів та послуг, а також і на с­о­ціальну сферу, призводить до значного збільшення рівня безробіття:

r (F 3, F 9)1991–2001 = 0,7663 (р = 0,027).

Проаналізуємо між зазначеними економічними показниками коефіцієнти кореляції у ко­роткостроковому періоді.

Таблиця 3

Матриця парних кореляцій між зазначеними вище показниками, 1996–2003рр.

Отримані результати дещо відрізняються від відповідних у довгостроковому періоді. За умов досить високої імовірності помилки спостерігається тенденція щодо прямо про­пор­цій­но­го зв’язку між рівнем інфляції та дохідною і витратною частинами зведеного бюджету. В Ук­раїні протягом 1996–2003 років відбувалося одночасне зменшення як рівня інфляції, так і об­сягів дохідної та витратної частин зведеного бюджету.

Така залежність може бути зрозумілою лише в контексті класичної економічної теорії. Зро­стання дохідної і відповідно витратної частин бюджету, яке теоретично відбувається на ба­зі зростання обсягів ВВП, повинно супроводжуватися зростанням темпів інфляції, і навпаки.

Але в умовах української економіки спостерігається дещо інша ситуація. Зростання обсягів ре­ального ВВП та інвестицій в основний капітал супроводжуються зменшенням темпів ін­ф­ля­ції. Тобто зменшення обсягів дохідної та витратної частин Зведеного бюджету України, яке від­бувається на фоні інфляційної стабілізації та зростаючих темпів росту реального ВВП та інвестицій в основний капітал, є не протиріччям, а ще одним доказом поступового розширення об­сягів тіньової економіки.

Аналогічна ситуація спостерігається і щодо коефіцієнтів кореляції між темпами росту ре­ального ВВП (F1) та дохідною (F 6) і витратною (F 7) частинами Зведеного бюджету України у короткостроковому періоді:

r (F 1, F 6)1996–2001 = – 0,7338 (р = 0,097);

r (F 1, F 7)1996–2001 = – 0,8348 (р = 0,039).

Звернемось знову до таблиці 1, яка досить наочно демонструє, що починаючи з 1994 року в Україні відбувається щорічне зростання обсягів реального ВВП (відносно попереднього ро­ку) та зменшення обсягів дохідної та витратної частин зведеного бюджету. Тобто економічна ста­білізація у сфері виробництва, як виявилося, не має нічого спільного з наповненням дер­жав­ного бюджету.

Досить складно пояснити таке явище чимось іншим, тільки як тіньовою економікою.

Водночас поступові позитивні зміни, які спостерігаються протягом 2002 та 2003 років, при­звели також і до відповідної корекції стосовно статистичних показників. Відповідно:

r (F 1, F 6)1996–2003 = – 0,6858 (р = 0,060);

r (F 1, F 7)1996–2003 = – 0,8215 (р = 0,012).

Що ж стосується коефіцієнтів кореляції щодо темпів росту фактичного ВВП, а також обсягів ек­­спорту та імпорту, вони настільки непоказові, що немає сенсу у даному випадку на них зу­пинятися.

Привертають також увагу отримані коефіцієнти кореляції між темпами росту інвестицій в ос­новний капітал (F 2) і дохідною (F 6) та витратною (F 7) частинами Зведеного бюджету України про­тягом 1996–2001 років:

r (F 2, F 6)1996–2001 = – 0 ,7743 (р = 0,071);

r (F 2, F 7)1996–2001 = – 0 ,8941 (р = 0,016).

Це ще один доказ того, що інвестиції в основний капітал, які у свою чергу безпосередньо ма­ють призводити до збільшення обсягів реального ВВП, особливо у короткостроковому пе­ріоді:

r (F 2, F 1)1996–2001 = 0 ,9494 (р = 0,004),

на жаль, не сприяють наповненню Державного бюджету України. І знову це сфера ді­яль­но­сті не економістів, а в першу чергу представників влади та права.

Аналогічно до темпів росту реального ВВП зростання темпів росту інвестицій в основний ка­­пітал (F 2) супроводжується суттєвим зменшенням обсягів бюджетного дефіциту (F 8) та збі­льшенням коефіцієнта обслуговування зовнішнього боргу (F 9):

r (F 2, F 8)1996–2001 = – 0,8401 (р = 0,036);

r (F 2, F 9)1996–2001 = 0,8215 (р = 0,045).

Досить чутливим до аналізованих економічних показників у короткостроковому періоді ви­явився показник рівня безробіття. Обернено пропорційний зв’язок між рівнем безробіття (F 3) та дохідною (F 6) і витратною (F 7) частинами зведеного бюджету за умов практично ну­льової імовірності помилки свідчить про суттєвий вплив зменшення обсягів бюджетних до­ходів і витрат на процес збільшення рівня безробіття:

r (F 3, F 6)1996–2001 = – 0,9018 (р = 0,014);

r (F 3, F 7)1996–2001 = – 0,9792 (р = 0,001).

Щодо кореляційної залежності між рівнем безробіття і показниками бюджетного дефіциту та коефіцієнта обслуговування зовнішнього боргу, то у короткостроковому періоді вона пра­к­тично не відрізняється від аналогічного у довгостроковому.