Сторінка
7
оволодіння науковим писемним мовленням;
формування гностичних умінь.
Вимоги до написання реферату:
Реферат виконується на одну з тем, запропонованих кафедрою або викладачем.
Реферат виконується державною мовою, іноземною, яка вивчається.
Обсяг – 10-12 сторінок набраного на комп’ютері тексту (20 рукописних сторінок).
Реферат повинен чітко відповідати структурі, з виділенням абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, висновків, списку використаних джерел.
Реферат повинен бути охайно і грамотно оформлений у мовному та стилістичному плані.
Структура реферату
1.Титульна сторінка
2. План
План подається на початку реферату. Він може бути простий і складний. План містить найменування розділів і підрозділів.
3.Вступ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її практичне значення (для предмета). Також тут формулюється мета реферування матеріалу з обраної проблеми та конкретні завдання.
4. Основна частина складається з 2-3 розділів. Кожний розділ нумерується і має назву. Передбачає вивчення і виклад існуючих точок зору з обраної теми у науковій літературі, а також аналіз опрацьованого матеріалу.
5. Висновки відображають підсумки результати виконаної роботи. Подаються висновки згідно із завданнями, визначеними у вступі.
6. Список використаних джерел, до якого заносяться праці, оформлені згідно встановлених вимог.
Правила оформлення реферату
Реферат готують на одній стороні аркуша білого паперу А4.
Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації роботи.
За необхідності до реферату включають ілюстрації, таблиці.
Реферування являє собою такий складний процес аналітико-синтетичної переробки інформації наукового джерел (або джерел), результатом якої і стає реферат.
Рефератом в освітянській сфері називають і доповідь на будь-яку тему, що складається з огляду різноманітних джерел.
Реферат як самостійний і поширений жанр наукової літератури, окрім загальних закономірностей наукового стилю, має особливості, характерні саме для нього (на відміну від інших жанрів цього стилю), що обумовлено функцією реферату, його інформативним призначенням. Так, на відміну від жанру наукової статті, в рефераті немає характерної для наукової статті ґрунтовності викладу, розгорнутих доведень, міркувань, порівнянь, обговорення результатів, оцінок тощо, оскільки все це - дієвий засіб переконання читачів, а призначення реферату – передати інформацію, повідомити.
На відміну від анотації, яка відповідає на запитання, про що йдеться в науковому джерелі, і подає загальне об’єктивне уявлення про уе джерело, його стислу характеристику, реферат відповідає на запитання, що саме нове й суттєве є в першоджерелі, і викладає основний його зміст, нову проблемну інформацію. Отже, в рефераті обов’язково акцентується увага на новій інформації, яка є в першоджерелі.
Студентам усіх напрямів навички реферування допомагають опрацьовувати на якісному рівні та в зазначених обсягах науково-навчальну, науково-популярну, суто наукову літературу за спеціальністю. Реферативне читання наукових джерел є обов’язковим при підготовці, наприклад, курсових, дипломних та інших науково-дослідних робіт у навчальному закладі. Воно передбачає сформованість певного комплексу взаємопов’язаних умінь і навичок, зокрема з оглядового, пошукового й суцільного видів читання; смислового аналізу тексту та його фрагментів з метою вилучення основної інформації; «згортання» інформації до рівня плану, тез, конспекту, анотації та обов’язково з мовного оформлення матеріалу за чинними нормами. Тому навчання реферуванню наукових джерел починається з усвідомлення відповідного алгоритмічного припису в цілому і кожного з його «кроків», яке підкріплюється тривалим тренінгом через виконання спеціальних вправ та посилюються ознайомленням зі зразковими текстами наукових рефератів.
Реферати класифікуються за різними параметрами. З урахуванням ступеня повноти викладу змісту першоджерела реферати поділяються на кілька видів:
Інформативні (реферати-конспекти), які містять з узагальненому вигляді всі основні положення наукового джерела, ілюстративний матеріал, важливу аргументацію, відомості про методику дослідження, використані технології, сфери застосування;
Індикативні (реферати-резюме), які містять лише ті основні положення, що якнайтісніше пов’язані з темою реферованого джерела
За кількістю реферованих джерел реферати поділяються на монографічні, що складені за одним науковим джерелом, та оглядові (реферати-огляди), підготовлені за кількома науковими джерелами однієї тематики.
За читацьким призначенням реферати поділяються на загальні, що містять виклад змісту джерела в цілому та у зв’язку з цим розраховані на широке коло читачів, і спеціалізовані, в яких виклад змісту орієнтований на фахівців відповідної галузі знань.
За укладачами реферати поділяються на:
автореферати, які готуються самим автором;
реферати, складені спеціалістами тієї галузі знань, до якої відноситься рефероване наукове джерело;
реферати, що підготовлені професійними референтами, у тому чисті перекладачами-референтами.
У рефератах будь-якого виду не допускаються як суб’єктивні погляди референта на висвітлювань питання, так і оцінка реферованого наукового джерела. У разі професійної потреби (за наявності очевидних помилок або протиріч у твердженнях автора джерела), таку оцінку доречно подавати як примітку.
Алгоритмічний припис до реферування наукового джерела
Визначте тему і мету обраного наукового джерела (реферат-конспект чи реферат-резюме).
З’ясуйте функції та обсяги підготовлюваного реферату відповідно до його мети і жанру наукового першоджерела.
Здійсніть бібліографічний опис наукового джерела (наукових джерел).
Опрацюйте наукове джерело і виберіть інформацію для реферату, застосовуючи такі види читання, як оглядове, пошукове, суцільне.
Визначте композицію реферату.
Слід пам’ятати, що реферат-резюме має таку модель: 1) заголовна частина (точний бібліографічний опис джерела); 2) безпосередньо реферативна частина (основна частина); довідковий апарат (кількість ілюстрацій, таблиць, схем, бібліографія тощо).
Запишіть логізований план реферату як перелік основних тем і проблем першоджерела (для основної частини реферату).
Здійсніть розподіл опрацьованої та відібраної для основної частини реферату інформації, усвідомивши:
а) мету і зміст реферованого наукового джерела;
б) методи дослідження;
в) конкретні результати (теоретичні, експериментальні, описові, насамперед нові і перевірені факти, тенденції тощо);
г)висновки і позицію автора в розв’язанні проблем, прийняті ним або спростовані гіпотези;
д) сфери застосування, шляхи практичного впровадження результатів роботи.
Якщо в науковому джерелі відсутня якась частина наведених у п.7 даних (методи, висновки, сфери застосування), то в тексті реферату вони не наводяться для збереження послідовності викладу. До основної реферату-резюме добирається основна інформація наукового джерела, при цьому малоінформативні смислові частини вилучаються, подібна і близька інформація об’єднується та узагальнюється.