Сторінка
6

Агресивність дитини дошкільного віку як наслідок стилю батьківського виховання

Уява – це внутрішній світ дитини, вроджений, природний процес, за допомогою якого дитина навчається розуміти світ довкола себе, наповнювати його змістом. У нормальної дитини у якої розвивається уява є генетичною, біологічною функцією з налагодженим механізмом своєчасного виходу зі стану фантазії. Нормальній дитині властиві два вида уяви: наслідування, коли дитина відтворює дії обраного ним персонажа, і з гри “жартома”, тобто уявна чи символічна гра, коли якийсь предмет перетворюється на щось далекий від його початкового призначення. Інакше висловлюючись, предмет з дуже обмеженим реальним змістом.

Здатність казки позитивно впливати на психічний стан людини була помічена лікарями й використовувалася свідомо. Один із найвідоміших прикладів такого лікування − історія Шахерезади із серії арабських казок “Тисяча і одна ніч”. Цілющі властивості казки було покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії, названого казкотерапією. Існують, наприклад, у Санкт-Петербурзі, інститути казкотерапії, в яких можна організувати корекційні заняття для дітей і курси підвищення кваліфікації для дорослих.

У казці можна знайти повний перелік людських проблем і образні способи їх розв’язання. Слухаючи казки в дитинстві, людина поповнює у підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цей банк за необхідності може бути активізований, якщо ні − так і залишиться пасивним.

Казка поєднує дорослого й дитину. Мова казки, звісно, зближує. Казка інформативніша, ніж звичайна стисла мова. Вона не видає свої положення за щось серйозніше, ніж символи, метафори чи аналогії.

Тривала психологічна напруга, викликана страхом, призводить до дисбалансу в організмі дитини, а це, у свою чергу, викликає нездужання і, як наслідок, хворобу. Все, що викликає нездужання, записане у правій півкулі мозку у вигляді почуття. Мова правої півкулі (тобто мова метафор і аналогій) не лише створює нові картини, а й змальовує і трансформує нові гарні образи.

Три – чотирирічні діти люблять робити героями своїх казок іграшки, маленьких чоловічків, звірят.Чотири-шестирічні використовують образи давніх казок – фей, принцес.У шість-сім років герої схожі на самих дітей.

Наші предки використовували казкотерапію для дітей несвідомо, через казки передаючи дитині життєвий досвід, ставлення до світу, моральні норми і принципи, звичаї і традиції. Казка в цьому випадку виконувала ті ж функції, що й колискові для дітей. Сучасна ж казкотерапія для дітей спрямована не тільки на розвиток дитини, а й на спрямовану допомогу у важких життєвих ситуаціях.

Чому саме казка? Відповідь проста: у дитини ще немає власного життєвого досвіду. Для неї казка – своєрідне джерело життєвих ситуацій, з якими ще належить зіткнутися при дорослішанні. Казки підказують дитині, як треба чинити, а як – ні, показують багато життєві проблеми, а на додачу ще й дають способи їх вирішення. Багато казок куди глибше, ніж здається на перший погляд. Казкотерапія для дітей дозволяє “витягнути” з казкової історії весь її прихований потенціал і використовувати його на благо.

У даній роботі були вивчені та проаналізовані основні підходи в психології. Виявлено що основні зміни в особистості дитини починаються з середині дошкільного віку, і групуються у сфері соціальних відносин, основною причиною цього є розширення соціальних зв'язків дитини зі світом. Це ставить її перед необхідністю адекватного відображення соціальної сфери. Таким чином, сімейне виховання у старшому дошкільному віці створює ряд передумов для появи, розвитку і закріплення агресивності як риси особистості, що обумовлює реальну необхідність у діагностиці та корекції.

Дослідження показали, що число страхів, а отже і рівень агресивної поведінки, вище у дівчаток, ніж у хлопчиків (дівчатка більш чутливі).

З питання вивчення агресивної поведінки і вплив сімейного виховання на розвиток агресивної поведінки у дітей дошкільного віку:

1) на основі всебічного аналізу джерел вивчено особливості сімейного виховання та їх вплив на агресивну поведінку дітей дошкільного віку;

2) основними причинами агресивної поведінки дітей дошкільного віку виступають багато факторів, але основні з них є стиль виховання в сім`ї.

3) основними шляхами запобігання та корекції агресивної поведінки дітей дошкільного віку є такі методи як: ізотерапія, казкотерапія та інші психотерапевтичні методи.