Сторінка
6
Поняття "інтерактивність, інтерактив" запозичені з англійської мови "inter" – поміж, серед, взаємо – "akt" – діяти, отже, "interakt" – взаємодіяти, тобто можна пояснити як взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Таким чином, за нашими переконаннями, дослівне розуміння: інтерактивний метод – це такий метод, у якому учень є учасником говоріння, самостійного моделювання, написання, малювання – бере активну участь у тих подіях, що відбуваються, створює їх сам. А вчитель скеровує роботу учнів, стає його партнером, організатором процесу навчання, консультантом. фасилітатором, який ніколи не замикає навчальний процес на собі. Рефлексуючи можна визначити, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається лише шляхом постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співпраця, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють те, що роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють, здійснюють.
Організація інтерактивного навчання передбачає насамперед моделювання життєвих ситуацій, вирішення яких виховує відповідну життєву компетентність, сприяє виробленню цінностей, створенню сприятливого мікроклімату для розвитку самодостатньої особистості.
Звичайно, не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання. Структура уроку залежить передусім від мети та змісту. Використання інтерактивного навчання не самоціль, а є лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливість реалізувати особистісто орієнтоване навчання.
Завдяки інтерактивним методам засвоєння матеріалу є наслідком спілкування між учителем та учнями, тобто між тими, хто має певні знання й досвід, і тими, хто їх здобуває.
Інтерактивні методи – це чітко спланований результат навчання. Ці методи не призначені для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.
Інтерактивне навчання – це форма організації пізнавальної діяльності учнів, мета якої – створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність. Інтерактивне навчання передбачає постійну активну взаємодію всіх учнів у навчальному процесі, в якому педагог виступає в ролі організатора ( тренера ). Перед тим, як почати когось учити, учитель завжди задається питанням: " Чого я мушу навчити свого учня, тобто яку мету я ставлю, навчаючи його?".
Відповідь на це запитання пов‘язана з іншим; " Як треба вчити учня щоб досягти поставлених цілей?", " Які форми, прийоми роботи треба використати, яку методику в цілому застосовувати?"
Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують , нас, учителів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.
Через 2500 років В.О.Сухомлинський писав, що учень повинен не тільки слухати і думати, а й щось робити.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Можна швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. Зд умови якісного навчання, учні повинні мати такі навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції , і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.
Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість школярів.
Робота з дітьми щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури повинні мати місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.
Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як "асоціативний кущ", "сенкан", "ажурна пилка". Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.
Як же можна використати інтерактивні методи на уроках української мови та літератури ?
Ефективним для розвитку творчих здібностей учнів є метод "ажурна пилка", який дозволяє кожному школяру виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам. Використання цього методу дає можливість ознайомлення з новим і систематизації картини теми. Взагалі це групова робота, але саме вона дає школярам відчути сою значущість.
Створюються "домашні" та "експертні" групи. Готується матеріал для "домашньої" групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у "домашні" групи, а потім створюються "експертні". Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній "домашній" групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній "експертній" - однакові. Далі дається завдання "домашнім" групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи "домашніх" груп пропонується учням розійтися по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися "додому". Кожний має поділитися інформацією, отриманою в "експертній" групі. Завдання "домашніх" груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації. Заключний етап – презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.
Такий метод доречно використовувати на уроках української мови та літератури як під час узагальнення теми, так і під час вивчення нового матеріалу.
Метод "асоціативний кущ" особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського "За сестрою", учнів "одягають" головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ
У процесі застосування інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаємо за доцільне їх навести, щоб показати практичний бік інтерактивного навчання.
Отже, типові проблеми:
Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "В нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету" тощо.