Сторінка
3
Лінгвокраїнознавча компетенція являє собою здатність особистості учня сприймати, аналізувати, оцінювати й використовувати одержані відомості про країни світу через ознайомлення з їхніми мовами, з’ясування належності мов до певної мовної групи, сім’ї; здатність сприймати мову в її культуроносній функції, з національноCкультурними особливостями, а також включає знання мовних одиниць, у тому числі з національнокультурним компонентом семантики, і вміння використовувати їх відповідно до соціальномовленнєвих ситуацій.
Лінгвістична компетенція має традиційне визначення, а соціолінгвістична — пояснюється як знання маркерів соціальних відносин (привітання, прощання, форми звертання, подяки тощо), правил ввічливості, виразів народної мудрості, відмінностями між варіантами мови під час вживання її в різних контекстах, діалектних та акцентних відмінностей і вміння доречно використовувати ці знання у процесі спілкування, вона є релевантною із соціокультурною компетенцією.
Таким чином, комунікативна мовна, мовленнєва, соціокультурна компетенції належать до групи лінгвопредметних, а частина з них (комунікативна, соціокультурна) одночасно може інтегруватися в лінгводидактичну компетентність.
Усі компоненти комунікативної компетенції взаємопов’язані між собою, проте між мовною і мовленнєвою найтісніші взаємовідношення. Існує зв’язок між формуванням мовної і мовленнєвої компетенцій, який зумовлений тим, що мовленнєві вміння й навички ґрунтуються на знаннях мовної системи, володінні нормами літературної мови. Мовленнєві вміння, навички, досвід мовленнєвої діяльності формуються поступово, відповідно до вироблених мовних умінь, навичок як засобу пізнання навколишнього світу, засвоєння норм спілкування, самоствердження школяра як мовної особистості.
Отже, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання української мови зумовлює необхідність поєднання різнорівневих мовних і мовленнєвих явищ, які функціонують у взаємозв’язку. За таких умов ефективно формується комунікативна (мовленнєва) компетенція.
Формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури за допомогою ІКТ
Суспільство і час ставлять перед школою нові завдання, вирішення яких вимагає нових підходів до навчання. Змінюються програми, з'являються нові підручники, технології, моделі навчання, що вимагають від учителя оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій.
Що ж дає інформатизація в сфері освіти, зокрема вчителю?
По-перше, істотно змінює на краще зміст і форми навчального процесу;
по-друге, дає можливість вирішувати завдання інтенсифікації та індивідуалізації навчання, формування пізнавальних здібностей учнів, поліпшення організації навчального процесу…
Комп’ютерні технології навчання – це процеси підготовки і передачі інформації учневі, засобом здійснення яких є комп’ютер.
Комп’ютерна технологія може здійснюватися в кількох варіантах, один з яких використовую і я на своїх уроках. Це використання комп’ютера при вивченні окремих тем, розділів, вирішення дидактичних завдань.
Інноваційні технології дозволяють поєднати теорію з практикою, текстовий і наочний матеріал, графічні засоби, відеозображення, мовний та музичний супровід, створити уявлення реального оточення, спілкування. Вони забезпечують активну (вербальну і невербальну) діяльність учнів у процесі вивчення української мови в школі, гнучкість і варіювання тренувальних вправ і видів контролю, актуалізують пізнавальну діяльність і розвивають критичне та творче мислення, розширюють можливості здобуття, осмислення та презентації інформації, дають змогу моделювати комунікативні ситуації, загалом робити уроки мови привабливими, цікавими для дітей.
Нові інформаційні технології під час вивчення української мови в школі сприяють підвищенню рівня мовної освіти, вдосконалюють якість навчання мови завдяки: інтенсифікації й індивідуалізації навчально-виховного процесу за допомогою більш повного використання доступної інформації; розробці перспективних методів, засобів і форм навчання мови з орієнтацією на комунікативну, розвиваючу, діяльнісну й особистісно орієнтовану освіту; синтезу різних видів навчальної діяльності; формуванню інформаційного світогляду учнів.
При застосуванні ІКТ на уроках української мови перед учителем стоїть декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме:
1) чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні мови;
2) як найкращим чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні мови;
3) які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ. Застосування ІКТ на уроках української мови передбачає підвищення ефективності і якості навчального процесу, інтенсифікацію навчання мови й активності пізнавальної діяльності, поглиблення знань учнів з предмета, розвиток креативного мислення, комунікативних вмінь, мовленнєвої компетенції, формування вмінь адаптуватися до будь-якої ситуації спілкування.
Використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально-виховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни організаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь-які типи уроків та у більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).
Використання комп’ютера на уроках розширює мої можливості як учителя під час підбору матеріалу до уроку і форм навчальної роботи, робить уроки яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно насиченими.
Звичайно ж, комп’ютер на уроках виступає як засіб навчання, що може значно підвищити ефективність уроку, сприяти міцнішому засвоєнню знань учнів, активізує діяльність учнів. Використовуючи комп’ютер, можна проводити уроки-презентації, уроки-дослідження, віртуальні екскурсії (відвідати музеї, не відходячи від розумної машини), уроки-проекти (учні готують власні проекти комп’ютерного уроку, що дозволяє їм закріпити й поглибити знання).
Наголошуючи на формуванні мовленнєвої компетенції засобами інноваційних технологій, ми повинні спиратись на те, що людина запам’ятовує 20% почутого, 40% побаченого, 60% побаченого і почутого, 80% побаченого, почутого і зробленого самостійно. Формування мовленнєвої компетенції включає в себе зміст мовної освіти та організаційні форми, методи і засоби навчання української мови. Знання з морфології, сполучуваності лексем, правильне використання у мовленні одиниць мови, побудова власних висловлювань (діалогічних і монологічних), збагачення активного словникового запасу сприяє ефективному оволодінню учнями мовленнєвою компетенцією.
Ще Я.А.Коменський у праці "Велика дидактика" писав: " .Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями ." Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Використання усної народної творчості у мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку
Впровадження сучасних інформаційних технологій в процес викладання правничої іноземномовної лексики
Реалізація принципу наочності у процесі виробничого навчання
Психологічні особливості молодших школярів та їх врахування в процесі стимулювання навчальної діяльності
Система позакласної виховної роботи Гімназії ім. В.Т. Сенатора Смілянського району Черкаської області