Сторінка
2
Отримана інформація змушує серйозно задуматися, адже зменшується число студентів, яким сам процес навчання приносить радість, задоволення, і збільшується число студентів, яким не подобається вчитися. Позитивне ставлення до навчання в університеті у майбутніх педагогів не тільки не формується, але навіть губиться.
Причини, на наш погляд, криються в навчальному перевантаженні студентів, двозмінності занять, надмірній академічності подання теоретичної інформації, відсутності довірливих партнерських відносин між викладачем і студентом. І хоча тільки 3,1% опитаних студентів мають значні труднощі в навчанні, 40,6% респондентів зазначили, що їм нелегко вчитися, 34,4% з них мають незначні труднощі. За підсумками діагностики було зроблено загальний перелік труднощів, з якими студенти стикаються в процесі навчання (табл.3).
Аналіз переліку труднощів вказує на те, що студентам властиво шукати їх причини переважно в зовнішніх обставинах, поза собою, тоді як більшість з названих труднощів зумовлені відсутністю сформованої власної системи навчальної праці, навичок використання раціональних прийомів навчальної діяльності.
Цей висновок підтверджує й опитування викладачів, на думку яких тільки в 4,2% студентів в основному сформовані вміння учитися та індивідуальний стиль навчальної діяльності, у 80,3% студентів вони сформовані частково і більш ніж у 15% вони зовсім не сформовані.
Про наявність труднощів у студентів по засвоєнню навчальної інформації говорить і перелік прийомів раціонального навчання, з яких викладачам найчастіше приходиться консультувати студентів (табл.4).
Таблиця 3. Труднощі, які виникають у студентів у процесі навчання (у порядку значущості)
1 |
Великий обсяг інформації, яку необхідно запам`ятовувати. |
2 |
Недостатньо сформовані уміння вчитися та організовувати свою навчальну діяльність. |
3 |
Не вистачає часу на підготовку до занять. |
4 |
Труднощі в осмисленні інформації, котра подається в лекціях. |
5 |
Недостатньо літератури для підготовки до занять. |
6 |
Недостатньо методичних рекомендацій з наукової організації праці. |
7 |
Незручний розклад і режим занять. |
8 |
Різні вимоги викладачів. |
Таблиця 4.
Інтелектуальні вміння, які необхідно формувати у студентів (у порядку їх значущості)
1 |
Виділення головного, суттєвого, важливих фактів і аргументів. |
2 |
Формування узагальнень, висновків, доведень. |
3 |
Виділення основних сенсових частин, складання планів. |
4 |
Групування інформації на основі провідних ідей, складання тез. |
5 |
Раціональна самостійна робота з книгою. |
6 |
Раціональне запам`ятовування інформації. |
7 |
Постановка навчальних цілей і задач та визначення способів їх досягнення. |
8 |
Раціональне конспектування лекцій. |
9 |
Складання режиму дня. |
Нам здалося цікавим таке спостереження. Студенти на перше місце в переліку труднощів поставили нестачу часу, майже на останнє - відсутність навичок, умінь, здатностей раціональної організації своєї навчальної діяльності. На думку викладачів, їм найчастіше доводиться консультувати студентів з прийомів виконання розумових і навчальних дій (95,8% від загального числа консультацій). Поради і вказівки щодо раціонального планування навчального часу практично не цікавлять студентів (4,2% від загального числа консультацій). Це протиріччя, на наш погляд, пояснюється тим, що більшість студентів не вміють адекватно оцінити свої труднощі, що, в основному, виникають через відсутність сформованих навчальних умінь і слабко розвинуту здатність до управління навчальною діяльністю. Неадекватна оцінка труднощів, нездатність визначити їхні дійсні причини знижують інтерес студентів до навчання, формують байдуже чи негативне ставлення до нього.
Причини труднощів в учбовій діяльності розглядалися багатьма педагогами і психологами (М.А. Данілов, В.І. Зикова, Н.А. Менчинськая, Т.А. Власова, М.С. Певзнер, А.Н. Леонтьев, А.Р. Лурія, А.А. Смірнов, Л.С. Славіна, Ю.К. Бабанській). Як такі називалися: непідготовленість до навчання, в крайній своїй формі виступаюча як соціальна і педагогічна занедбаність; соматична ослаблена дитини в результаті тривалих захворювань; не виправлені вчасно дефекти мови, недоліки зору і слуху; розумова відсталість; негативні взаємостосунки з однокласниками і вчителем. Проте з кожною з перерахованих причин труднощів в навчанні зв'язується відставання порівняно невеликого числа дітей по відношенню до всіх явно або приховане, що зазнають труднощі в навчанні, значну частину яких (зразково половину) складають діти із затримкою психічного розвитку (ЗПР).
Допомогти конкретній дитині неможливо без розуміння певних труднощів, які у нього виникають. А це вимагає від педагога уміння розпізнати типові труднощі, викликані неуспішністю, і надати конкретну допомогу. Дана робота націлена на визначення типових труднощів, викликаних неуспішністю, і шляхів їх подолання.
Для досягнення цієї мети необхідне рішення наступних задач:
а) ознайомлення з підходами учених в дослідженні даної проблеми:
б) виділення типових труднощів, що виникають в учбовій діяльності;
в) визначення методів вивчення труднощів;
г) визначення напряму і зміст розвиваючої роботи по наданню допомоги дитині;
д) вивчення конкретних труднощів, що виникають і надання ним допомоги.
Об'єктом дослідження є неуспішність як психолого-педагогічне явище.
Предмет дослідження - причини неуспішності.
В даному дослідженні висувається припущення про те, що педагог може надати допомогу в подоланні труднощів, що виникають в учбовій діяльності, знаючи конкретні психологічні причини цих труднощів і будуючи розвиваючі роботи на цій основі.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Екологічне виховання молодших школярів засобами народних традицій
Проектування технологій навчання за темою "конструювання боді" курсу "конструювання швейних виробів"
Інтерактивні методи навчання
Розвиток творчих здібностей школяра на уроці читання
Методика навчання біології, як галузь педагогічної науки