Сторінка
8
- малювати палички на картоні чи папері за рядками 1 хвилину;
- вирізати з паперу смужки (по намічених лініях), а потім порахувати, хто скільки смужок встиг нарізати);
- трьом дітям, викликаним до столу, вихователь пропонує роздягнути ляльку протягом 1 хвилини, а потім розповісти, скільки речей встигли зняти з ляльки за 1 хвилину;
- одягати ляльку 1 хвилину і розповісти, скільки речей встигли надіти на ляльку;
- порівнювати, що швидше робити: одягати чи роздягати ляльку;
- у роздягалці запропонувати 5 дітям одягатися 1 хвилину, а всім іншим стежити, скільки речей вони встигають надіти за 1 хвилину.
Третє заняття з організації аналогічно другому, відмінність полягає в числі завдань. Діти смужки паперу розрізають на квадрати, потім розрізають квадрати на трикутники, а потім з квадратів вирізають кола. Порівнюють, скільки за 1 хвилину можна вирізати квадратів, трикутників, кіл. В кінці цього заняття викладаються візерунки з одержаних геометричних фігур і з'ясовується, з якої кількості фігур можна встигнути скласти візерунок за 1 хвилину.
На наступних трьох заняття вирішуються інші завдання:
- вчити дітей оцінювати тривалість своєї діяльності по 1 хвилині;
- формувати почуття задоволення від уміння точно визначати час.
На 4-6 заняттях дітям пропонують виконувати ті ж самі завдання, що й на перших трьох, але тепер вони визначають час вже без пісочного годинника. Інструкцію дають наступну: "Ви самі будете закінчувати роботу, коли вам здасться, що 1 хвилина закінчилася, а я перевірю і скажу, хто коли закінчив. Подивимося, хто з вас правильно вгадає, коли закінчиться хвилина".
Наступні два заняття присвячуються виконання таких програмних завдань:
- вчити дітей правильно вибирати обсяг роботи, що відповідає інтервалу в 1 хвилину;
- виховувати почуття задоволення від уміння правильно планувати у часі свою діяльність.
Дітям пропонують самостійно намітити такий обсяг роботи, який можна встигнути виконати за 1 хвилину. Важливо, щоб дитина усно заздалегідь спланувала у часі обсяг роботи, а потім практично виконала його і оцінила фактичну тривалість своєї роботи з пісочним годинником. Наприклад, пропонуються такі завдання: із 3 запропонованих візерунків - зразків вибрати такий, який можна було б встигнути скласти за 1хвилину, або відібрати таку кількість рослин, яку можна встигнути полити за одну хвилину, або назвати, скільки речей можна встигнути надіти на ляльку за 1 хвилину і тому подібне. При оцінці підсумків роботи увага дітей звертається на причини відповідності або невідповідності тривалості виконання завдання його планування.
Такі заняття допомагають дітям наочно побачити на секундомірі, на пісочному годиннику) і пережити, відчути тривалість 1 хвилини. Вони практично переконуються в тому, що можна встигнути зробити за 1 хвилину, знайомляться з можливістю контролювати, вимірювати час:
Пісочний годинник вважаються найбільш вдалим приладом для вимірювання дітьми часу, тому що вони дають можливість спостерігати плинність хвилини. За обсягом піску в балончику пісочного годинника видно, скільки часу пройшло і скільки залишилося до закінчення хвилини. Пісочний годинник не вимагає кількісного обчислення часу і в той же час дуже наочний, тому саме з цим приладом вимірювання часу треба познайомити дітей, починаючи роботу з розвитку почуття часу. Спостерігаючи за перебігом часу в процесі виконання завдання, діти можуть самі регулювати темп своєї діяльності, сприймаючи хвилинні інтервали кількома аналізаторами (зором, м'язовим почуттям). Для розвитку почуття часу в процесі виконання різних завдань недостатньо введення тільки самого чинника часу, тобто коли дорослий оголошує про початок та закінчення часового інтервалу. Необхідно ввести фактор урахування часу самими дітьми.
Ознайомлення дітей з тривалістю 3-х і 5-ти хвилинних інтервалів проводиться за тією ж методикою. Спочатку демонструється інтервал в 3 хвилини як сума окремих хвилин, з'ясовується, скільки разів треба перевернути хвилинний пісочний годинник і скільки кіл зробить стрілка на секундомірі, поки пересиплеться весь пісок у 3-хвилинних пісочному годиннику. Виконуючи роботу, розраховану на 3 хвилини, діти порівнюють її з тією, яку виконували за 1 хвилину. Наприклад, при одяганні на прогулянку порівнюють, скільки речей одягали за 1 хвилину і за 3 хвилини.
На 1-му занятті з ознайомлення з 3 хвилинами не всі діти встигають виконати завдання за новий для них часовий інтервал. Деякі спочатку дуже поспішають, але побачивши, що піску в балончику годин ще багато, починають повільніше працювати, перестають стежити за годинником, захоплюються складанням човники, або будівництвом будинку, або малюванням і не встигають закінчити роботу в строк. У міру набуття досвіду діти починають працювати в більш рівномірному темпі, звикають стежити за пісочним годинником і закінчувати працювати в строк.
На наступному етапі роботи, коли дітям треба самим оцінити тривалість часу-3 хвилини, вихователь показує 2 види пісочного годинника і пропонує визначити після пуску годин, які годинники на 1 хвилину, а які на 3 хвилини, що вони роблять безпомилково. Потім їм пропонується посидіти, нічого не роблячи, 3 хвилини і підняти руку, коли здасться, що 3 хвилини закінчилися. Більшість дітей на перших порах недооцінюють цей інтервал, піднімають руки після закінчення, наприклад, 40 секунд. Це свідчить про те, що більш тривалий інтервал оцінити значно важче, особливо коли це часом не заповнено певним змістом.
При оцінці часу в процесі виконання більш змістовних завдань (вільне ліплення, або конструювання будівель з настільного будівельного матеріалу, або малювання тощо) діти виявляють більшу точність у визначенні тривалості 3-хвилинного інтервалу без використання годин.
На 3-му етапі роботи, при плануванні обсягу роботи на 3 хвилини, дітям пропонується спланувати ті ж види завдань, які вони виконають при плануванні на 1 хвилину. Це дає їм можливість спиратися на раніше набутий досвід і збільшувати обсяг роботи на інтервал у 3 хвилини.
На цих заняттях пропонується планувати роботу на інтервал в 1 хвилину, а іншим той же вид роботи на інтервал у 3 хвилини. Після виконання завдання порівнюється, наприклад, скільки геометричних фігур з числа намальованих на аркуші паперу можна встигнути вирізати за ці проміжки часу.
Діти і на заняттях і в повсякденному житті користуються двома заходами часу - 1 хвилиною і 3 хвилинами і відповідно 1-хвилинним і 3-хвилинним пісочним годинником.
Ознайомлення з інтервалом в 5 хвилин проводиться за тією ж системою. Цей інтервал діти сприймають як величину, похідну від 1 хвилини: 5 раз перевернутий хвилинний пісочний годинник, 5 разів обійде коло стрілка на секундомірі, поки триває 5 хвилин. Це допомагає їм сприйняти новий часовий інтервал на основі вже наявних знань про тривалість 1 і 3 хвилин. При відповіді на питання, що можна встигнути зробити за 5 хвилин, вони кажуть, що встигнуть за 5 хвилин повністю закінчити все те, що не встигали завершити, працюючи тільки 3 хвилини, - повністю одягтися, побудувати до кінця великий будинок і т.п.