Сторінка
2

Проблеми фінансової децентралізації в Україні

Ще одним важливим напрямом реформування міжбюджетних відносин в Україні є вдосконалення системи територіальної організації влади, пов’язане з перебудовою системи місцевих органів виконавчої влади та системи місцевого самоврядування, подальшою поступовою передачею функцій і повноважень виконавчої влади до сфери компетенції місцевого самоврядування. Тому адміністративна децентралізація передбачає, що правові засади місцевого і регіонального самоврядування визначає центральний уряд. Деконцентрація, в свою чергу, виступає як засіб делегування влади вниз аж до місцевого представництва на рівні окремих громад. Якщо усе підпорядковане центрові по прямій вертикалі, але повсюди утворюються органи управління за призначенням, то це називається деконцентрація. Вона не рівнозначна децентралізації. Децентралізація у даному випадку відсутня.

Проблема ж фінансової децентралізації сьогодні набуває першочергового значення. Її розв’язання значною мірою буде визначати вдосконалення місцевого самоврядування в Україні, перехід від декларування до реального втілення в життя децентралізованої демократичної системи територіальної організації влади, засади якої визначені Конституцією України.

Централізація управління економікою пов’язана з мобілізацією і розподілом через центр переважної частини матеріальних і фінансових ресурсів. Якщо це необхідно протягом короткого періоду часу для реалізації конкретних програм, то це є позитивним явищем, якщо ж централізація зберігається тривалий період, а це призводить до того, що в одних регіонах виховується утриманство, економічна безвідповідальність, а в інших, внаслідок постійного стягування ресурсів, з’являється незацікавленість у кінцевих результатах своєї діяльності.

Саме тому такої актуальності набули в Україні останнім часом дослідження міжбюджетних відносин, процесів формування місцевих бюджетів, ролі планування в процесі використання грошових надходжень та етапів проходження бюджетного процесу на місцевому рівні з врахуванням зарубіжного досвіду.

Уже на початковому етапі реформування в Україні було визначено такі принципи місцевого самоврядування: самостійність і незалежність місцевих виборчих органів у межах своїх повноважень вирішувати питання місцевого значення, економічної і фінансової самостійності території, самофінансування і самозабезпечення, оптимальної децентралізації.

Але аналізуючи доходи і видатки державного бюджету, можна побачити, що всупереч зазначеному вище з 1993 року посилилися процеси фінансової централізації. Зменшення питомої ваги місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України пов’язано з включенням до державного бюджету податків на доходи підприємств і громадян. Ці джерела доходів до 1994 року відносились до категорії регульованих доходів місцевого самоврядування. Цей період із багатьма застереженнями можна віднести до періоду початку відновлення самоврядування в Україні чи, швидше, його декларування. На жаль, розвитку процесу децентралізації функцій та ресурсів не відбулося і пізніше.

З 1995 році спостерігалася тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, перерозподілюваних через бюджетну систему, але в цілому в умовах перехідної економіки зберігалася провідна роль державного бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів.

В останні роки спостерігається повернення до централізації управління ресурсами та до жорстокої монетарної політики із широко розвиненою системою дозволів, квот і ліцензування.

Тому, зважаючи на складність та неоднозначність проблем у міжбюджетних відносинах, що існують, виникає ряд питань, які потребують поглибленого вивчення, а саме:

– складання місцевих бюджетів у сучасних умовах;

– питання розмежування доходів і видатків між державним і місцевими бюджетами;

– проблеми горизонтального фінансового вирівнювання;

– дослідження економічного змісту місцевих бюджетів та їх ролі у соціально-економічних процесах;

– розгляд процесу складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів;

– дослідження проблем формування і використання місцевих бюджетів;

– розробка пропозицій щодо вдосконалення існуючого механізму функціонування місцевих бюджетів;

– критичне вивчення зарубіжного досвіду у вирішенні проблем місцевих бюджетів.

Ці та інші питання, пов’язані з фінансовою самостійністю місцевих органів влади, не є новими, тому на даний час децентралізація стає однією з основоположних тенденцій сучасного демократичного світу. Це безпосередньо пов’язано із зростанням ролі місцевого самоврядування через його здатність до поєднання в собі інституційного і особистісного „начал” у процесі суспільно-політичного розвитку. Адже саме місцеве самоврядування здатне поєднати і гармонізувати інтереси окремої особи і суспільства. Європейська хартія про місцеве самоврядування під цим інститутом розуміє „право і реальну здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину місцевих справ і управляти ними, діючи в межах закону та в інтересах місцевого населення”. Тому сьогодні в перехідний для економіки України період питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перше місце. Адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади. Децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території. Фінансова децентралізація сприяє ефективному забезпеченню населення „соціально-інфраструктурними” послугами шляхом ретельнішого узгодження структури видатків місцевих бюджетів із місцевими потребами і уподобаннями.

Але реалізація законодавчо закріпленого права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні податками та іншими обов’язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.

У зв’язку з цим слід зазначити, що з розподілом податків на загальнодержавні та місцеві також існують певні проблеми. Формування бюджетів завжди було важливим у функціонуванні законодавчих і виконавчих органів влади всіх рівнів, що є закономірним. Адже від величини надходжень до бюджетів, уміння правильно розподілити їх, виходячи з пріоритетів загальнодержавного та місцевого розвитку, залежить і рівень розвитку регіону, міста чи будь-якого населеного пункту, вирішення економічних і соціальних проблем.

Однак у сучасних умовах розвитку економіки України проблеми фінансування регіонів вкрай загострюються: з одного боку, зменшується база надходжень, а з іншого – значно зростають потреби в додаткових коштах.