Сторінка
13
Враховуючи, в якій мірі вдалося досягнути поставленої мети, зорієнтувати обговорення проведеного родинного заходу можна за поданою схемою.
Опорна схема аналізу фізкультурно – оздоровчого спрямування родинного виховного заходу
1. Актуальність, доцільність заходу.
2. Відповідність меті.
3. Своєчасність проведення заходу (чи є він елементом загальної системи).
4. Система підготовчих заходів.
5. Відповідність змісту даного заходу програмним завданням фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами і формі його проведення.
6. Насиченість заходу корисною інформацією, емоційними моментами та загально – ігровими формами.
7. Культура проведення заходу: чіткість, послідовність запланованих дій, своєчасність зміни рухових завдань, організаторські вміння ведучих.
8. Ступінь участь і роль батьків в організації і проведенні заходу.
9. Задоволеність школярів проведеним заходом
10. Оцінка якості та результатів заходу, його прогностичної спроможності.
Дослідження показало, що ефективність запропонованої і апробованої нами програми родинних виховних заходів можна досягнути за умови врахування навчально-виховних завдань початкової ланки освіти, статутних вимог щодо співпраці школи і сім’ї, вікових особливостей дітей та результатів діагностики наявних виховних можливостей родинного оточення.
За концепцією фізичного виховання у системі освіти в Україні затвердженою колегією Міністерства освіти України (Протокол №7/6 – 18 від 23 квітня 1997 року) одним з провідних критеріїв ефективності фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку є рівень їх фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Тому результативність запропонованого змісту і провідних шляхів взаємодії родини і школи з фізичного виховання молодших школярів, ми виміряли результати річного (вересень – травень) тестування учнів на предмет визначення їх фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Проілюструємо це на прикладі експериментального 4- А і контрольного 4‑Б класів Тернопільської ЗОШ №17 (див табл. 3.9, 3.10 і рис 3.9).
Таблиця 3.9. Динаміка показників фізичного розвитку і функціонального стану учнів експериментального і контрольного класів
Показники фізичного розвитку |
Приріст показників фізичного розвитку (у%) | |||
Експериментальний клас |
Контрольний клас | |||
Хлопчики |
Дівчатка |
Хлопчики |
Дівчатка | |
Довжина тіла |
4,3 |
4,6 |
3,8 |
4,1 |
Маса тіла |
2,3 |
2,5 |
3,3 |
3,7 |
Параметри грудної клітки |
4,3 |
4,1 |
3,8 |
3,7 |
ЧСС |
– 3,6 |
3,2 |
Без змін |
Без змін |
Сила кистьової динамометрії |
4,1 |
3,5 |
2,7 |
2,6 |
Зауважимо, що одержані нами результати відповідають середньо віково-статевим даним [див. додаток]. Проведений нами зріз показників фізичного розвитку і функціонального стану школярів на кінцевому етапі формуючого експерименту показав, що зріст у дітей експериментального класу збільшився в середньому у хлопчиків на 4,3%, у дівчаток на 4, 6%. В контрольному класі приріст становить відповідно 3,8% і 4, 1%. При цьому зафіксовано, що у дівчаток обох класів показники росту дещо вищі аніж у хлопчиків. Порівняння маси тіла школярів у експериментальному і контрольному класах підтверджують цей висновок. Так, в експериментальному класі маса тіла у школярів збільшилась всього на 2, 5%, а в контрольному у 1,5 рази більше, що свідчить про схильність дітей до повноти і можливості протидії їй засобами фізичного виховання.
Відчутні зміни відбулися і в функціональних можливостях організму молодших школярів. Зменшення числа частоти серцевих скорочень на 3, 45 у школярів експериментальному класу в кінці навчального року відображає позитивну реакцію функціонального стану учнів на фізичні навантаження. У той же час у школярів контрольної групи змін ЧСС не виявлено.
В експериментальному класі покращились також показники кистьової динометрії. Приріст сили кисті складає в середньому 4,3%, що забезпечило всім учням експериментальному класу (100%) виконання даного нормативу. Серед хлопчиків контрольного класу приріст сили кисті склав 2,6% і менше 64% учнів виконали цей норматив.
Аналіз результатів річного тестування в період завершення формуючого експерименту виявив значні зрушення у школярів експериментальному класу і у показниках фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості учнів експериментального і контрольного класів ми аналізували за кількістю дітей, які виконали нормативні вимоги державних тестів на 5 балів, що дорівнювали оцінці «відмінно» (див. табл. 3.10).
Таблиця 3.10. Показники фізичної підготовленості учнів експериментального і контрольного класів
Тести 5 балів |
Статеві Ознаки |
Результати річного семестру (у%) | |||
Експериментальний клас |
Контрольний клас | ||||
Початок року (вересень) |
Кінець року (квітень) |
Початок року (вересень) |
Кінець року (квітень) | ||
у1. Біг 30 м |
Хлопчики Дівчатка |
32,0 25,0 |
66,5 50,5 |
21,5 20,5 |
43,0 40,2 |
2. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи на підлозі |
Хлопчики Дівчатка |
52,5 28,5 |
92,0 65,3 |
43,8 22,5 |
52,0 25,0 |
3. Стрибок у довжину з місця |
Хлопчики Дівчатка |
29,6 27,0 |
78,5 75,3 |
28,5 26,0 |
45,2 42,0 |
4. Біг 100 м |
Хлопчики Дівчатка |
59,0 56,0 |
99,1 90,0 |
45,1 41,0 |
65,0 58,0 |
5. Нахил тулуба вперед з положення сидячи |
Хлопчики Дівчатка |
41,03 52,1 |
45,0 100,0 |
37,2 42,5 |
58,2 65,0 |