Сторінка
12

Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа

При цьому вважається за доцільне наголосити, по-перше, на тому, що процесуальні особливості взаємин школи і родини відрізняються новизною, неординарністю, гнучкістю.

Отже, створюючи педагогічну школу для батьків учнів експериментальних класів, ми переслідували (поряд з іншими) й таку двоєдину тему: допомогти родинному оточенню дитини осмислити молодшого школяра до власного здоров'я в контексті найбільш вагомих особистісних якостей і забезпечити поетапне, безперервне набуття батьками системи необхідних і достатніх знань, умінь і навичок сімейного виховання дітей взагалі, і їх фізичного розвитку, зокрема.

Експериментальна робота показала, що планування педагогічної школи батьків доцільно узгодити з концепти кою запитів відповідного контингенту слухачів, задля чого практикувалось систематичне попереднє анкетування батьків, що дало можливість визначити педагогічно доцільний зміст і обсяг матеріалу занять, обрати оптимальні методи і ефективні форми занять.

Додамо, що дбаючи про реалізацію дослідницьких завдань, в програму школи для батьків було закладено блок – «Результати, що прогнозуються».

Запропонована нами тематика педагогічної школи для батьків відзначалась гнучкістю. На певних етапах функціонування цієї школи вносились корективи у відповідальності до рівня педагогічної освіченості батьків, бажання батьківської аудиторії, актуальних завдань, які вирішувала родина і школа на даному етапі. Заняття педагогічної школи проводилися у чітко визначений час (перший або останній четвер кожного не канікулярного місяця). У змісті занять особливий акцент було зроблено на надання знань з етнопедагогіки як живого джерела, яке здатне задовільними прагнення батьків здобути знання з фізичного виховання дітей у українських сім’ях, перевірені досвідом багатьох поколінь, наприклад: « Ми і наші діти: із скарбниці родинної педагогіки», « Здоров’я формується з дитинства «.

Успішному прощенню занять з батьками сприяли виставки педагогічної літератури, дитячих малюнків і виробів на спортивну тематику, папки – пересувки, рукописні журнали « Сім’я і школа», перед перегляд кінофільмів, концентри дитячої самодіяльності з спортивними виступами, тематичні виступи батьків із досвіду фізичного виховання дітей у сім’ї.

Після опрацювання кожної теми батькам пропонувалось література для домашнього читання, що, як свідчить практика, сприяло глибшому осмисленню матеріалу, спонукало до спільної діяльності з дітьми. Крім того, тематика занять педагогічної школи була максимально наближена до тематики по класних батьківських зборів і родинних виховних заходів. Це давало можливість класоводам неодноразово повертатись до тієї самої теми, щоб на матеріалі життєдіяльності конкретного колективу навчати батьків необхідних методів, прийомів і засобів успішного фізичного виховання дітей у сім’ї.

Необхідно зазначити таке: педагогічна школа для батьків «Родинні обереги здоров'я дитини» не підмінювала традиційної, найбільш визнаної форми співпраці класовода з батьківською громадою – батьківські збори. Навпаки, саме систематичний курс педагогічно доцільних знань про виховання дітей в умовах сім’ї, який забезпечується у вигляді складника нормативних батьківських зборів, виступає своєрідною базою для «вирівнювання» стартових виховних можливостей батьків. У нашому дослідженні як за змістом, так і за формою батьківські збори виступали уроками родинного виховання. Апробована система заходів у цьому плані дозволяє стверджувати, що планувати роботу потрібно так, щоб у свідомості батьків педагогічні знання і вміння були приведені в певну систему, і батьки (ніби переходячи з учнями з класу в клас) засвоювали системний курс необхідних знань про своєрідність виховання дітей в умовах сім’ї.

Якщо, наприклад, батьки першокласників на заняттях педагогічної школи теоретично ознайомились з особливостями фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, їх урахуванням в сімейно – родинному вихованні, або своєрідністю організації активного літнього відпочинку школяра, то на класних батьківських зборах шляхом обговорення ситуації із життя класу, через безпосередні практичні поради, педагогічний коментар конкретної реальної дійсності; розв’язування педагогічних задач, організацію дискусій і інше сприяв, щоб батьки набули практичних умінь і навичок організації виховання власної дитини в умовах сім’ї – родини.

Дослідження довело, що збори не проходять на належному рівні і їх ефективність знижується, якщо батьки є пасивними слухачами.

Водночас під час експерименту ми дійшли висновку, що важливо дбати про урізноманітнювання форм проведення зборів (бесіди, диспути, практикуми, семінари, усні журнали, круглі столи тощо), дотримання культури у спілкуванні з батьками. Схилятись до розмови «тоном поради», як необхідної умови співпраці, співтворчості, співдружності у попередженні помилок і усуненні вад. «Давайте порадимось…», «На мою думку, в даному випадку варто поступити ось так…», «А ви як думаєте?», «А що би ви порадили?» – подібний стиль спілкування виникає у батьків бажання бути активними учасниками процесу виховання, стимулює їх педагогічне мислення.

Дослідження засвідчило, що вчасно і вдало проведені збори активізують батьків, сприяють усвідомленню особистої відповідальності за виховання у дітей потреби у фізичному самовдосконаленні.

Надзвичайно плідним у нашій експериментальній роботі стало залучення родини до активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів через проведення родинних виховних заходів.

При цьому значна увага приділяється не тільки тактовному «перетворенню» батьків із пасивних спостерігачів у учасників піднесення валеологічної культури власної дитини, а й визначенню актуальних потреб, інтересів і вподобань кожної сім’ї щодо «завтрашньої радості» фізично вдосконаленої своєї дитини, важливості її здатності до фізичного самовдосконалення. З – поміж інших в експерименті ставилось завдання – сприяти дозвіллю батьків і дітей, забезпечувати спадкоємністю поколінь, реально впливати на розвиток українських звичаїв та традиції, формувати класну родину.

Дослідження показало, що ефективність проведення родинного виховного заходу залежить також від чітко визначеної дати і місця проведення, яким можуть бути спортивний зал або майданчик, ігрова або власна кімната. Методично доцільно яскраво і тематично оформити місце проведення, продумано розмістити учасників щоб не було під час ігор і змагань, подбати про спортивний інвентар, місце для ігор, бо загальновідомо, що успіх проведення будь – якого виховного заходу, в тому числі і фізкультурно-оздоровчого, залежить від педагогічно доцільної зміни видів діяльності.

Сценарій родинного виховного заходу [] має бути лаконічним, послідовним, емоційно – насиченим і відображати ту багатогранну роботу школи і родини, яка була проведена упродовж підготовчого періоду.

Зазначимо, що матеріалом для написання сценарію служили історичні факти з розвитку фізичної культури і спорту, етнопедагогічні надбання, які розкривають особливості фізичного виховання українського народу, рухливі і малорухливі ігри, конкурси, естафети, змагання, тематичні вірші, пісні, легенди, оповідання, бувальщини, загадки прислів’я, приказки, усмішки, магнітофонні записи, відеокасети з посиланням на першоджерела та авторів, римовані тексти (девізи, речівки, кричали, лічилки тощо), які добре сприймаються молодшими школярами і збагачують емоційне тло заходу.