Сторінка
10

Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах

Крім комунікативних розминок, що представлені у цьому посібнику, наприкінці кожної теми учням пропонуються також теми для розмов, які спрямовані на вироблення в учнів навичок усної культури мовлення, а головне - розвитку вміння виступати перед аудиторією, адже, чим більше практики таких виступів, тим досконалішим буде мовлення учнів, тим меншим буде їхнє хвилювання перед аудиторією, що досить часто заважає, як тим, хто виступає, донести свою думку і переконати, зацікавити аудиторію, привернути їх увагу до певної проблеми, так і аудиторії, яка сприймає ритора спочатку очима, а вже потім слухає його виступ, і нотки хвилювання завжди є для аудиторії сигналом, що ритор боїться, невпевнений, а такого оратора ніхто не слухатиме. Риторичність тем для розмов прослідковується вже на прикладі першої теми “Основні функції мови” : “Підготуйте усний твір у публіцистичному стилі на тему “Чому українській мові складно реалізуватися в сучасному українському суспільстві?”. Тези запишіть у зошит. До теми “Колорит мовлення” запропоновано таку тему для розмови: “Чи траплялося вам спостерігати за особою, яка поводиться безцеремонно? Чому у спілкуванні потрібно уникати фамільярних висловлювань?”. Це завдання спрямоване на формування культури особистості взагалі, а також її мовленнєвої культури. Розвитку мислення і мовлення учнів сприяє, на нашу думку, така тема для розмови: “Я народився в україномовному світі, і найперші для мене слова були словами українськими. Я їх чув від Мами, Батька, братів, друзів. Для мене, малого, весь земний світ був українським. Що з того, що тепер я знаю кілька мов і користуюся ними щоденно (така вже в мене робот )? Вони ніколи не замінять мені Рідної Мови, в якій за кожним словом тягнеться багатющий шлейф асоціацій, емоцій, спогадів, подій, людей! (С.Ткаченко). Поділіться своїми думками стосовно цього міркування” (Тема 59 “Стилістичне використання засобів словотвору”). На формування вмінь виступати із власною доповіддю і усвідомленню важливості мовних традицій спрямована наступна тема для розмови: “Прочитайте текст. Скажіть, яке значення мають для морального і фізичного здоров’я нації мовні традиції. Підготуйте розповідь про гарні мовні традиції у відомих українських родинах” (Тема 79 “Ввічливо-пошанне значення займенників”). Акцентує увагу на вагомості сімейного виховання як споконвічної традиції в Україні, а також сприяє розвитку мислення і вмінню презентувати свої міркування така тема для розмови : “Прочитайте текст. Що вам відомо про особливості виховання в українських родинах? Доповніть текст власними роздумами” (Тема 84 “Дієслово як частина мови. Форми дієслова”). Посібник рекомендований для вчителів української мови, учнів-старшокласників, абітурієнтів, студентів.

Можемо зробити висновок, що відсутність риторики як окремої дисципліни у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток А), це великий недолік на сучасному етапі розвитку суспільства, коли риторика проникла майже у всі галузі нашого життя, є недоліком і те, більшість підручників вже застаріли, а нові майже не створюються. Але те, що створюються підручники з риторики для школи, ораторське мистецтво вивчають хоч у курсі української мови, дає надію, що риториці будуть приділяти належну увагу у шкільній освіті.

Стан навчально-методичного забезпечення з риторики у вищих начальних закладах

Ми проаналізували стан вивчення риторики у загальноосвітніх навчальних закладах, для повного розуміння проблеми маємо розглянути навчально-методичне забезпечення з риторики у вищих навчальних закладах.

Проаналізувавши робочу навчальну програму з дисципліни “Риторика” Київського політехнічного інститут, з’ясували, що на вивчення даного предмету загалом відводиться 90 годин, з них по 18 годин на лекції та семінарські, та 54 години відведено на самостійні заняття. Тематика лекцій і семінарських занять співпадає. У курсі на розгляд запропоновано 9 тем, при вивченні яких звертається увага на історію риторики ( Т.3. “Антична риторика”, Т.4. “Риторика як інструмент філософії та філософування”, Т.5. “Вітчизняні витоки риторики у історії української філософії та красномовства”); на значення і важливість риторики у сучасному суспільстві (Т.1 “Риторика. Її роль та проблематика у суспільстві’, Т.2. “Поняття культури особистості”); на різновиди риторики ( Т.7. “Риторика діалогу”, Т.8. “Риторика як мистецтво дискутувати”, Т.9. “Конфронтаційна риторика”) і лише одна тема приділена одній з найважливіших, на нашу думку, складових риторики – Т. 6. “Мистецтво ораторської промови. Публічний монолог”. Такий перелік і зміст тем пояснюється, вважаємо, спрямованістю навчального закладу і орієнтацією програми на студентів всіх спеціальностей. Форма підсумкового контролю – залік, на який пропонуються для виконання тестові завдання.

Розглянувши робочу навчальну програму “Риторика (спічрайтинг)”, підготовлену кафедрою міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки, ми з’ясували, що тип даної дисципліни – спецкурс, який вивчається у 5 семестрі; загальна кількість годин 54, з них: лекції – 14 год., семінари – 10 год., самостійна робота – 15 год., індивідуальна робота – 15 год. Вид контролю – залік. Автор програми визначає основне завдання курсу – “продемонструвати майбутньому ПР-спеціалісту етапи підготовки матеріалів підготовки публічного виступу для першої особи; підготувати випускників вузу до успішного спілкування при проведенні бесід, переговорів, нарад…, сформувати навички написання промов…, коротко сформулювати основи поведінки спікера під час виступу”.

До плану навчальної дисципліни увійшли наступні теми: Т.1. “З історії риторики/спічрайтингу”; Т.2. “Спічрайтинг: від технології до професії”; Т.3. “Типологія та композиція тексту. Типова структура промови. Типи промов”; Т.4. “Типи промов. Специфіка презентації ділової комунікації”; Т.5. “Риторичні прийоми. Образ оратора”; Т.6. “Дискусія та суперечка як різновид аргументації”. На нашу думку, цей спецкурс відрізняються від попередніх більшою орієнтацією на майбутню професію студентів, які його вивчають.

У Пояснювальній записці навчальної програми дисципліни “Риторика” Міжрегіональної академії управління персоналом зазначено, що даний курс призначений для викладання на гуманітарних факультетах. Вивчення курсу завершується складанням заліку у вигляді написання рефератів, доповідей і виголошення промов. Для вивчення курсу пропонуються на рогляд такі теми: “Риторика як наука і мистецтво”, “Історичні витоки та розвиток риторичної традиції та сучасність”, “Риторика як інтегративна наука публічної переконуючої комунікації”, “Риторична етика”, “Інвенція”, “Диспозиція”, “Елокуція”, “Меморія та акція”, “Професійне красномовство”, “Основи полемічного мистецтва”. Даний спецкурс розглядає як історію риторики, так і детально зупиняється на основних поняттях риторики, спрямований і на практичне оволодіння мистецтвом виголошувати промови і впливати певними риторичними прийомами на аудиторію. Також додається цікавий за змістом і достатній за обсягом (54) перелік тем для виступів і рефератів.