Сторінка
2
Таким чином, змістова навчальна інформація містить у собі основні наукові положення і поточну інформацію, що наближає зміст навчання до потреб суспільства й особистості в сучасних умовах.
Тож, знання учнів – це результат засвоєння змістової навчальної інформації в процесі їхньої навчально-пізнавальної діяльності.
Характерними особливостями повноцінних знань учнів є: повнота знань, глибина знань, оперативність знань, гнучкість знань, конкретність та узагальненість знань, системність знань, усвідомлення знань .
Наведені особливості повноцінних знань учнів характеризують собою якість засвоєних ними знань. Поняття "якість знань" є центральним поняттям в теорії педагогіки.
Термін "якість знань" передбачає співвіднесення видів знань з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння.
Поняття якості знань є багатозначним. На емпіричному рівні воно цілком відповідає поясненню поняття якості в тлумачних словниках: відповідність предмета як результату праці деяким заданим стандартам. Але це тлумачення не вичерпує сутності змісту наукового поняття якості в освіті.
Якість знань – це співвідношення між цілями і результатами навчання, міра досягнення результату при тому, що цілі задані операційно і прогнозовані в зоні потенційного розвитку учня. При цьому результати знань обов’язково мають містити в собі оцінку того, якою ціною ці результати досягнуто.
Якість знань – це показник, який синтезує всі етапи становлення особистості, умови і результати навчально-виховного процесу, а також є критерієм ефективності діяльності навчального закладу, відповідності реально досягнутих результатів нормативним вимогам, соціальним і особистісним сподіванням.
Як інтегрована характеристика педагогічної системи, поняття якість відображає якість кожної її структурної одиниці: змісту, процесу і результатів навчання. В свою чергу, якості цих структурних підсистем характеризується певними параметрами і показниками. Наприклад, якість знань учнів характеризується повнотою, глибиною, систематичністю, системністю, оперативністю, гнучкістю, конкретністю, узагальненістю, усвідомленістю, міцністю.
Так, повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань – усвідомлення існуючих зв’язків між групами знань.
Гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; вміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомим.
Систематичність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархію, послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань – тривалість збереження їх у пам’яті, відтворення їх в відповідних ситуаціях.
Системність знань – осмислення учнем місця знання в структурі наукової теорії.
Оперативність знань – вміння користуватися знаннями в необхідних ситуаціях.
Конкретність знань – вміння розкласти знання на елементи.
Узагальненість знань – вміння виразити конкретне знання в узагальненій формі.
Тож, якість засвоєних учнем знань створює передумови для повноцінної діяльності в сфері матеріальної і духовної культури. Від якості знань, якими загальноосвітня школа озброює учнів, залежить, наскільки успішно її випускники зможуть надалі оволодівати професійними уміннями і трудовими навичками, орієнтуватися в складних питаннях суспільного життя.
У роботах з методики навчання якість знань характеризується як різноманітні особливості засвоєння учнями змісту навчального предмету. Встановлення цих особливостей називають якісним аналізом знань. Описуючи їх, говорять про якісні відмінності результатів навчальної діяльності або про якісні зрушення в засвоєнні досліджуваного предмету.
При аналізі змісту освіти і видів знань, якщо мова йде про основні програмні знання, І. Я. Лернер виділяє сукупність якостей, які знання набувають поступово, не одночасно і не відразу, стаючи повноцінними.
Т.І. Шамова і Т.М. Давиденко в роботі поняття "якість знань" визначають як сукупність властивостей знань, яка характеризує лише навчальний процес, а не розвиток особистості в цілому.
Таким чином, під якістю знань розуміють і загальну характеристику результатів навчання, і окремі, найбільш істотні властивості результатів навчання, і особливості засвоєння змісту освіти.
Таке широке тлумачення поняття "якість знань" у педагогічній науці свідчать про ревний емпіризм у розробці проблеми опису результатів навчання. Водночас кожне з цих тлумачень відбиває якусь реальну сторону даного поняття. Тому, якість знань – це набір характеристик знань учнів.
Нетандартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів
Взагалі, урок – це основна форма організації навчання, логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.
Сьогодні вчителі найчастіше використовують нестандартні уроки, що характеризуються рядом ознак:
центр ваги цільової настанови уроку переміщується на особистість учня. Навчальний предмет розглядається як засіб розвитку особистості учня;
особистісне сприйняття учнями завдань, що становляться і використовуються в ході уроку;
пізнавальна діяльність базується на принципах педагогічної взаємодії, співробітництва і співтворчості;
змістовний бік нестандартних уроків обов’язково припускає актуальність і новизну, цікавість, емоційність, порівняння й аналогії, ефект парадоксальності й розкриття значущості матеріалу для школярів;
розділ функцій між учителем та учнями;
особливості нестандартних уроків полягають у створенні групового ефекту, але за активної позиції кожного учня;
на нестандартних уроках використовується лише та інформація, що співвідносяться з можливостями і здібностями кожного учня.
емоційне тло уроку характеризується налаштуванням учителя на педагогічну взаємодію і співробітництво з учнями, урок спрямований на формування позитивних емоцій у відносинах "учитель – учень".
Особливість нестандартних уроків полягає в структурованому змісті і формі, які викликали б інтерес в учнів, сприяли їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків належать:
1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу — уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції;
2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки-панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.
3. Уроки міжпредметні. Мета їх — "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів.
4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.