Сторінка
5

Нестандартні уроки як засіб підвищення якості знань учнів на уроках математики

Вивчення та аналіз проблеми підвищення якості знань учнів у навчальному процесі сучасної школи

Аналіз досліджуваної проблеми в практиці роботи сучасної школи свідчить про те, що питанням з підвищення якості знань учнів засобом нетрадиційних уроків на уроках математики приділяється недостатня увага. Цьому перешкоджають економічні, соціальні, педагогічні причини. Зокрема, до причин соціально-педагогічного характеру, на мій погляд, слід віднести не володіння вчителем методикою проведення нестандартних уроків та неумілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

Також, причиною через яку нетрадиційні уроки мало використовуються на уроках математики є небажання і неспроможність відхилитись від основної форми організації навчання. Більшість вчителів в сучасних школах, через перенавантажену програму не встигають дати основний матеріал і закріпити його задачами та прикладами, тому нетрадиційні види уроків не можливо спланувати за назначеною програмою.

Можна виділити серед причин не використання таких форм організації навчання, також, небажання і не зацікавленість у отриманні знань сучасними учнями. Молодь в сьогоденні не прагне здобувати освіту важкою і плідною розумовою працею, тому потрібно буди педагогом-майстром, щоб повернути до дітей цікавість до свого предмету і плідної співпраці не тільки з учителем, а з колективом взагалі, що й передбачають нетрадиційні уроки.

Тож вчителю слід пам’ятати, що нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

Провівши бесіду з учителем математики Нововоронцовської загально освітньої школи І-ІІІ ступенів Нововоронцовського району Херсонської області, ми дійшли висновку, що головною проблемою невикористання нетрадиційних типів уроку є скорочена шкільна програма, мала кількість резервних годин та велика кількість втрати часу. За 3 роки праці в школі даний учитель провів лише 15% уроків нетрадиційної форми:

а) урок-гра "Математичне лото"

б) урок-залік з елементами ділової гри

в) урок-гра "Брей-ринг"

г) урок-гра "Математичний двобій"

д) урок-гра "Математичний турнір"

Дані типи уроків проводились в кінці теми, яка містить велику кількість навчальних годин, в кінці семестру чи в кінці навчального року. Під час таких уроків, як зазначила вчителька, учні були більш активними, ретельно готувалися до уроку по підручниках, а деякі працювали і з додатковою літературою, допомагали більш слабким, створювався позитивний мікроклімат в класі під час уроку, демонстрували вміння оцінювати почуте й обґрунтовано висловлюватися.

Провівши анкету серед учнів 5-7 класів даної школи ми дізналась, що вчитель часто використовує завдання з підручника та математичні диктанти, що стають не цікавими для учнів і викликають нудьгу при їх виконанні. 49,85% учнів бажали побачити урок, що виключає використання звичайного типу уроку, 31,17% - ігри, математичні конкурси і 18,98% - додаткові завдання, що потребують логічного мислення.

Отже, щоб підтримувати інтерес і цікавість на уроках математики вчитель повинен використовувати різні типи завдань і форми їх проведення, спрямовувати діяльність учнів на підвищення якості знань з даної теми, тобто впроваджувати в свою практику нестандартні уроки.

Нестандартний урок з математики, як засіб підвищення якості знань учнів

На основі проведеного нами дослідження ми виявили,що в практиці роботи сучасної школи, проблемі використання нестандартних уроків для підвищення якості знань учнів, приділяється недостатня увага. Саме тому, був розроблений план-конспект нестандартного уроку.

Урок №1

Тема. "Подорож математичним океаном". Розв’язування задач і вправ

Мета: вдосконалювати вміння учнів знаходити корінь лінійного рівняння з однією змінною та розв’язувати текстові задачі на складання лінійних рівнянь; розвивати логічне мислення, культуру математичної мови і записів; виховувати самостійність, інтерес до математики, взаємодовіру.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: картки самоконтролю, піктограми настрою, роздавальний матеріал, плакати з умовами задач, правила проведення інтерактивної вправи "Мозкова атака" (пам’ятка).

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вступне слово

Учитель:Відомий французький письменник XIX ст. Анатоль Франс одного разу зауважив: "Вчитися можна тільки весело . Щоб перетравлювати знання, потрібно поглинати їх з апетитом". Ці слова ми візьмемо за епіграф нашого уроку, на якому ви не просто зможете пригадати матеріал з теми "Лінійні рівняння із однією змінною", але й цікаво, я сподіваюсь, проведете час.

Під час уроку я хочу стежити за емоційним станом класу. Для цього ви маєте спеціальні "піктограми настрою":

J— гарний настрій; K — середній настрій; L — поганий настрій.

Сьогодні ми з вами вирушаємо у захоплюючу подорож математичним океаном. Для цієї подорожі нам потрібний корабель та екіпаж корабля: капітан, штурман і боцман. Давайте проголосуємо, хто в класі найкраще підходить для цих ролей. Капітану я вручаю карту. На ній помічено острівці й порти. Маршрут складний, нам можуть зустрітися підводні рифи, айсберг, мілина, можуть захопити в полон пірати, може трапитися шторм. Сподіваюся, що ці перешкоди не зіб’ють вас з дороги. Але, щоб взяти участь у подорожі, слід придбати путівки, вартість яких визначається не грошима, а вашими знаннями.

Основна частина

1.Аукціон розпродажу путівок

За правильну відповідь учні отримують путівку — лист самоконтролю.

Дайте означення рівняння.

Яке рівняння називається лінійним? Наведіть приклади.

Що називається коренем рівняння? Наведіть приклади.

Скільки коренів може мати рівняння? Наведіть приклади.

Що означає розв’язати рівняння?

Які рівняння називаються рівносильними? Наведіть приклади.

Назвіть основні властивості рівняння.

Що таке математична модель задачі?

Які задачі називаються прикладними? Наведіть приклади.

Що спочатку треба зробити, перш ніж почати розв’язувати текстову задачу складанням рівняння?

Що треба зробити після того, як ми розв’язали рівняння, що відповідає умові задачі?

Який основний принцип розв’язування задач на рух?

Ви довели, що можете вирушати в подорож. Тож відпливаємо!

"Підводні рифи"