Сторінка
14
2. Сашко знайшов у лісі 14 грибів, а Тетянка на 2 гриба менше. Скільки грибів знайшла Оленка?
В якій задачі треба знайти число, у два рази менше за дане?
Розвиткові уміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки слугують завдання виду:
1. Заверши розв'язування прикладів:
96 : 4 = ( 80 + 16 ) : 4 = .
96 : 6 = ( 66 + 30 ) :6 = .
Чому другий приклад доцільно розв'язувати, подавши ділене у вигляді суми двох зручних доданків?
2. Розв'яжи приклади:
36 : 2 52 : 4
84 : 7 91 : 7
Не менш корисні, узагальнюючі питання, тісно пов'язані з виявленням причинно-наслідкових зв'язків. Наприклад, такі, що містять вимогу доведення правильності обраного способу дії: як довести, що приклад .обчислено правильно, як довести справедливість цієї рівності? тощо.
2. Завдання із застосуванням вибору рішення. Особливість їх – наявність ситуації вибору. Учні, з'ясовуючи суттєві ознаки явищ, мають віднести їх до певного класу, що допоможе їм у подальшому визначити правильний спосіб дії. У завданнях з вибором розв'язання пропонується кілька його варіантів до задачі. Тут враховується можливість помилок внаслідок мислення за шаблоном. Тому рішення подаються правильні і неправильні, щоб учень не обмежувався пізнанням розв'язку, а постав перед необхідністю проаналізувати й порівняти різні варіанти роботи, обрати найоптимальніший. Для вибору слід пропонувати 3-4 розв'язання, оскільки значний за обсягом матеріал учням, особливо слабовстигаючим, важко сприйняти.
Приклад:
Володя купив 6 фломастерів, а Миколка – у 2 рази більше. Скільки всього фломастерів є у хлопчиків?
Вибери із запропонованих розв'язувань правильне:
1) 6 + 2 = 8 (фл.) 2) 6 · 2 = 12 (фл.)
6 + 8= 14 (фл.) 6 + 12 = 18 (фл.)
Склади задачу за розв'язанням, що залишилося.
Запиши це розв'язання у вигляді виразу.
3. До завдань із застосуванням класифікації належать такі, у яких учневі за рядом ознак треба віднести приклад чи задачу до певного класу.
Приклад:
Випиши приклади, для розв'язування яких треба використати правило множення числа на суму:
9 · 13 8 · 17
33 · 40 39 · 20
Розв'яжи ці приклади.
Усі групи завдань тісно взаємозв'язані, між ними є певна наступність стосовно рівня самостійності роботи учнів, і водночас вони суттєво різняться. При виконанні завдань з інструкціями й іншими елементами допомоги самостійна діяльність учнів обмежується відтворенням. Для виконання завдань з варіантами розв'язань чи вимогою доведення його правильності недостатньо копіювання чи відтворення, а потрібні напружена розумова робота, певні уміння й навички. Учні добирають засоби і методи розв'язування завдань, відтворюючи для цього необхідні знання, встановлюють послідовність практичних дій. Самостійна діяльність у цьому разі виходить за межі репродуктивного мислення, стає продуктивною.
Використання вище перелічених видів завдань дає можливість цілеспрямовано здійснювати диференційований підхід до самостійної роботи школярів на різних етапах уроку.
Диференційований підхід до організації самостійної роботи молодших школярів значною мірою активізує пізнавальну діяльність учнів. Диференційовані самостійні завдання сприяють розвитку розумових здібностей, творчих можливостей кожного. До того ж диференціація дозволяє повніше враховувати індивідуальні особливості кожного школяра: характер сприйняття, мислення уваги, пам’яті, рівень підготовленості, особливості темпу роботи, інтереси, відношення до навчання. Диференціація навчальних завдань сприяє підвищенню ефективності самостійної роботи.
Організація контролю і самоконтролю навчальної діяльності
Важливою умовою підвищення ефективності самостійної роботи є систематичне отримання вчителем об'єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію педагог одержує в процесі контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Контроль означає виявлення, встановлення і оцінювання знань учнів, тобто визначення об'єму, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів в навчанні, пропусків в знаннях, навичках і уміннях у окремих дітей і у всього класу для внесення необхідних корективів в процес навчання, для удосконалення його змісту, методів, засобів і форм організації.
Ефективність контролю залежить також від того чи знає і враховує вчитель у свої діяльності принципи за якими здійснюється контроль. Виділяють такі принципи контролю:
а) систематичність контролю – кожна тема, кожен урок повинен відбуватися у прямому і зворотному зв'язках. Учитель повинен систематично виявляти знання учнів;
б) всебічність контролю – цьому сприяє накопиченість оцінок, періодичність контрольних робіт, ретельна перевірка засвоєння складніших тем, проведення спеціальних уроків перевірки знань наприкінці півріччя, навчального року;
в) диференційованість та індивідуальність (за стилем і формами контролю). Потрібно враховувати не лише диференціацію знань, а й індивідуально підходити до оцінки знань учня з кожного предмета;
г) урізноманітнення форм і видів контролю в діяльності вчителя. Творчий учитель використовує ігровий, тестовий, ситуаційний контроль, самоконтроль, взаємоконтроль та інші види діяльності, щоб перетворити облік успішності з нудної в цікаву процедуру;
д) єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу. Всі вчителі повинні дотримуватися загальновизнаних критеріїв, що містяться в кожній предметній програмі.
Основні завдання контролю – виявлення рівня правильності, об'єму, глибини і дієвості засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності і активності учнів у навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм і способів їх навчання
Психолого-педагогічні функції контролю полягають у виявленні недоліків в роботі учнів, встановленні їх характеру і причин з метою усунення цих. Вчителю важливо мати інформацію як про засвоєння учнем знань, так і про те, яким чином вони здобуті.
Контроль виконує також велику виховну роль в процесі навчання. Він сприяє підвищенню відповідальності за виконувану роботу не тільки учнів, але й вчителів, привчанню школярів до систематичної праці і акуратності у виконанні навчальних завдань, формуванню у них позитивних етичних якостей і колективістських відносин, створенню здорової громадської думки.
Контроль для молодшого школяра – перша особистісно значуща форма звітності перед учителем, рідними і однокласниками. Якщо вчитель не залякує дітей контрольною роботою, а виховує в них сумлінне ставлення до своїх обов'язків, використовує доцільні прийоми керівництва її виконанням, в дітей закріплюється почуття відповідальності, поступово формується звичка концентрувати увагу, не розгублюватися, швидко відтворювати потрібний матеріал.
Зрозуміло, що контроль є ефективним якщо він здійснюється систематично і своєчасно. Тому що зловживання контрольними завданнями дратує учнів і призводить до марної трати часу. Потрібно перед вивченням теми чітко визначити, що й на якому рівні має бути засвоєне, заздалегідь продумати запитання і завдання для самостійної роботи, які найкраще допоможуть перевірити знання дітей.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Психолого-педагогічні основи роботи з обдарованими дітьми
Методика використання мультимедійних технологій при вивченні теми "Загальні відомості про менеджмент" у 10–11 класах
Організація спостережень за природою в початковій школі
Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури
Роль тренера в підготовці спортсмена