Сторінка
8

Особливості дидактичного забезпечення уроку біології в 11 класі

3) виховання: переконаності в пізнаваності живої природи, складності і самоцінності життя як основи загальнолюдських моральних цінностей і раціонального природокористування; придбання компетентності в раціональному природокористуванні (дотримання правил поведінки в природі, збереження рівноваги в екосистемах, охорони видів, екосистем, біосфери) і збереженні власного здоров'я (дотримання заходів профілактики захворювань, забезпечення безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру) на основі використання біологічних знань і умінь в повсякденному житті.

Курс біології на ступені середньої (повної) загальної освіти спрямовано на формування в учнів цілісної системи знань про живу природу, її системної організації та еволюції, тому програма включає відомості про загальні біологічних закономірностях, що проявляються на різних рівнях організації живої природи. Основу відбору змісту на профільному рівні становить знаніецентріческій підхід, відповідно до якого учні повинні освоїти знання та вміння, що становлять достатню базу для продовження освіти у ВНЗ, що забезпечують культуру поведінки в природі, проведення та оформлення біологічних досліджень, значимих для майбутнього біолога. Основу структурування змісту курсу біології в старшій школі складають провідні системо утворюючі ідеї – відмінні риси живої природи, її рівнева організація та еволюція, відповідно до яких виділені змістові лінії курсу: Біологія як наука. Методи наукового пізнання; Клітина; Організм; Вид; Екосистеми.

Принципи відбору основного і додаткового змісту в робочу програму пов'язані з наступністю цілей освіти на різних ступенях і рівнях навчання, логікою внутрішньо предметних зв'язків, а також віковими особливостями розвитку учнів. При розробці програми враховувалися міжпредметні зв'язки. Для курсу біології особливо важливі міжпредметні зв'язки з курсами фізики, хімії та географії, оскільки в основі багатьох біологічних процесів і явищ лежать фізико-хімічні процеси та явища, а більшість загальнобіологічних теоретичних понять міжпредметних по своїй суті. У старшій школі простежуються як вертикальні (між ступенями освіти), так і горизонтальні (на одному щаблі навчання) міжпредметні зв'язки курсу біології з іншими курсами - фізики, хімії, географії.

Вимоги на профільному рівні спрямовано на реалізацію діяльнісного, практико-орієнтованого й особистісно-орієнтованого підходів: оволодіння змістом, значущим для продовження освіти в сфері біологічних наук, освоєння учнями інтелектуальної та практичної діяльності; оволодіння біологічними методами досліджень. Для реалізації зазначених підходів, включені в робочу програму вимоги до рівня підготовки сформульовані в діяльнісної формі. Пріоритетами для навчального предмета «Біологія» на ступені середньої (повної) загальної освіти на профільному рівні є вміння, засновані на більш складних видах діяльності, у тому числі творчої: пояснювати, встановлювати взаємозв'язки, вирішувати завдання, складати схеми, описувати, виявляти, досліджувати, порівнювати, аналізувати і оцінювати, здійснювати самостійний пошук біологічної інформації. Використання набутих знань і умінь в практичній діяльності та повсякденному житті увазі вимоги, що виходять за рамки навчального процесу і націлені на вирішення різноманітних життєвих задач.

Зміст курсу в 10-11 кл. включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинну, хромосомну, еволюційну теорії, біологічні закони - Г.Менделя, Т. Моргана тощо. Розпочинається курс розділом "Молекулярний рівень життя", який передбачає вивчення хімічного складу організмів і особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організменному рівнях. Знання про принципи функціонування клітини становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Ознайомлення з цитологією й генетикою готує учнів до вивчення індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділах „ Популяційний рівень", „Біосферний рівень". Завершується курс розділом „ Історичний розвиток органічного світу", що включає знайомство з основами еволюційних гіпотез та формуванням великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі.

Дидактика, як наука пройшла тривалий період становлення та розвитку. Кожен її етап віддзеркалював погляди суспільства на виховання і навчання дітей в кожні країні. І на сьогодні багато вчених займаються питаннями навчання та виховання. Це зумовило появу безлічі різноманітних форм, методів та засобів навчання та їх різноманітні класифікації, що до цих пір формуються та доповнюються новими розробками сучасної науки.

Удосконалення вищої освіти, зокрема, педагогічної, потребує не тільки поліпшення якості навчальних планів і програм, а й підвищення навчально-виховного процесу школи. На сучасному етапі прослідковується тенденція відставання теорії від практики. Теорія не встигає слідкувати за інноваційними розробками та модернізаціями, що відбуваються в роботі загальноосвітньої школи та в системі вищої освіти. Суттєвою допомогою в цьому напрямку може стати вивчення та творче використання педагогічно цінних ідей і досвіду минулого. Досвід попередніх поколінь, а також розробка теоретичних та практичних здобутків нині стають джерелом розвитку й удосконалення взаємодії вищого навчального педагогічного закладу зі школою.

Критерії, методи та прийоми використанні для застосування дидактичного матеріалу на уроках біології в 11 класі

Слово «експеримент» (від лат. Experimentum - «проба», «досвід», «випробування»). Існує безліч визначень поняття «педагогічний експеримент».

1) Педагогічний експеримент - це метод пізнання, за допомогою якого досліджуються педагогічні явища, факти, досвід. (М.Н. Скаткін).

2) Педагогічний експеримент - це спеціальна організація педагогічної діяльності вчителів та учнів з метою перевірки й обгрунтування наперед розроблених теоретичних припущень, або гіпотез. (І.Ф. Харламов).

3) Педагогічний експеримент - це активне втручання дослідника в досліджуване ним педагогічне явище з метою відкриття закономірностей і зміни існуючої практики. (Ю.З. Кушнер). Всі ці визначення поняття «педагогічний експеримент» мають право, на наш погляд, на існування, оскільки в них стверджується загальна думка про те, що педагогічний експеримент – це науково обґрунтована й добре продумана система організації педагогічного процесу, спрямована на відкриття нового педагогічного знання, перевірки та обґрунтування заздалегідь розроблених наукових припущень, гіпотез. Спираючись на тему нашої курсової роботи, ми висунули гіпотезу суть якої полягає в тому, що дидактична насиченість засобами навчання надає більшу результативність в засвоєнні знань учнями.