Сторінка
10
Виявляє повну самостійність в отриманні об'єктивно нових знань: самостійно планує і здійснює пізнавальний пошук на основі проблемної ситуації, виділяє проблему, конструює гіпотези і перевіряє їх. Прогнозує і передбачає подальший хід явища, описує можливі наслідки, результати, що випливають з наявних даних. Оцінює свої власні дії, пояснення з використанням високого ступеня узагальнення проблемної ситуації, бачить проблему і може сформулювати гіпотезу.
Проведення педагогічного дослідження
Як вже зазначалося вище, педагогічне дослідження з теми курсової роботи, проводилось у спеціалізованому загальноосвітньому закладі №2 м. Каховки Херсонської області. Тема курсової роботи також визначила формування гіпотези для проведення експерименту та які класи будуть задіяні. Гіпотеза полягає в тому, що дидактична насиченість засобами навчання надає більшу результативність в засвоєнні знань учнями при врахуванні вікових особливостей учнів кожної ланки освіти. В нашому випадку мова йде про учнів одинадцятих класів. На час проведення дослідження, згідно діючої програми (Додаток А), учні завершили вивчення теми «Популяція. Екосистема» та приступили до вивчення нового матеріалу з теми «Біосфера». Саме на основі цієї теми і було проведене дослідження. Його втілення відбулося на основі проведення двох уроків. Перший з теми «Біосфера. Межі життя», другий – «Колообіг речовин в природі» (Додаток Б, В). Експериментальна перевірка також включала підготовчій етап, попередню та контрольну перевірку знань учнів, отримання та обробку результатів та ін.
Необхідним етапом проведення експерименту є виокремлення двох груп учасників: контрольної групи та експериментальної. Мета створення експериментальної групи полягає в тому, що саме її основі повинен проводитися експеримент. Контрольна група необхідна для перевірки чистоти експерименту та співставлення отриманих даних. На основі попередніх спостережень та отриманих даних від педагогічного колективу школи експериментальним класом було вирішено зробити 11-А клас. Загальна успішність цього класу є нижчою, ніж в паралельному 11-Б та за характеристиками класного керівника та педагогів в учнів спостерігається низький інтерес до навчанні, погана засвоюваність матеріалу та загально низькій та середній рівень пізнавальних інтересів. Учні з низьким рівнем розвитку пізнавального інтересу мають ситуативну активність на уроках, часто відволікаються, віддають перевагу завданням репродуктивного характеру, зі стереотипними діями. Учні із середнім рівнем розвитку пізнавального інтересу також надають перевагу пошуковому характеру діяльності, але не завжди схильні до виконання творчих завдань, їх самостійна діяльність носить епізодичний характер, залежить від зовнішніх стимулів. Середній бал успішності з біології складає 5,5. До того ж в більшість учнів характеризуються інтравертними рисами характеру. Тому за допомогою проведення дослідження ми вирішили спробувати підняти рівень їх знань та цікавість до навчання. В класі навчаються 20 учнів. Після проведення констатуючого експерименту у вигляді самостійної роботи ми отримали наступні результати:
Таблиця 2.2.1
Результати попередньої перевірки знань учнів експериментального класу
Рівні засвоєння знань |
Ознайомлювальний рівень |
Відтворювальний рівень |
Перетворювальний рівень |
Творчий рівень | ||||||||
Бали |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
К-ть учнів |
0 |
2 |
2 |
3 |
4 |
4 |
2 |
1 |
2 |
0 |
0 |
0 |
Наведена таблиця наглядно відображає не високу успішність учнів 11-А класу: відсутність дітей з високим рівнем розвитку, значна частка учнів з ознайомлювальним рівнем та велика частина з середнім рівнем розвитку знань та навчальних досягнень. Проведена робота підтвердила результати попередніх спостережень щодо даного класу.
У якості контрольного класу був відібраний 11-Б клас. Попередні данні спостережень та опросу педагогічного колективу свідчили про високу активність учнів у всіх сферах шкільного життя. При чому така активність не впливає негативно на навчальний процес: педагоги відмічали високу успішність з усіх предметів. Загальна кількість учнів в класі 18 чоловік із значним переважанням жіночої статі. Цей клас характеризується середніми та високими показниками пізнавального інтересу, активністю під час проведення уроків тощо. Середній бал успішності з біології складає 5, 5. Тобто спостерігається протилежна ситуація щодо 11-А класу. Результати проведення попередньої перевірки знань учнів цього класу наведено в таблиці:
Таблиця 2. 2.2
Результати попередньої перевірки знань учнів контрольного класу
Рівні засвоєння знань |
Ознайомлювальний рівень |
Відтворювальний рівень |
Перетворювальний рівень |
Творчий рівень | ||||||||
Бали |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Кількість учнів |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
2 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
Отже, проведення констатуючого експерименту в контрольному класі підтвердило високий рівень знань учнів та їх високу успішність порівняно з експериментальним класом. Навіть час, за який вони впоралися з завданнями був значно менший, ніж у паралельному класі.
Наступним етапом дослідження було безпосередньо розробити та провести експериментальні уроки. Уроки, проведені у контрольному класі створювалися на основі лекцій з необхідним мінімумом дидактичного матеріалу, необхідного для проведення заняття, тобто за стандартною схемою. Проміжна перевірка знань, як і очікувалося, показала достатньо високий рівень засвоєння нового матеріалу.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі
Методика підготовки до організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів
Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи
Особливості впровадження модульної технології навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації в рамках Болонського процесу
Розвиток умінь розв’язувати задач на пропорційне ділення у початковій школі