Сторінка
7
Та слід пам'ятати, що емоційне налаштування дітей на сприймання твору не є створення конкретних емоцій. Оскільки емоції виникають у слухача лише при сприйманні музичного твору і визначаються тими потребами, які задовольняються інформацією, яка міститься у цьому творі. М. Субота зазначає, що «різноманітність та ієрархія потреб, притаманних даному суб'єктові, багатозначність, невичерпність інформації, що її несе в собі музичний твір, зумовлюють надзвичайну різноманітність емоцій у різних слухачів одного і того самого твору».
Музика звернена до емоційної сфери людини і переживання, які виникають під впливом музики неможливо порівняти з переживаннями, викликаними іншими видами мистецтва. А без переживання неможливо збагнути зміст музики. Тому вчитель повинен лише допомогти, направити у правильне, ефективне русло сприймання музичного твору.
Музично-естетичний розвиток молодших школярів С. Науменко
Наявна концептуальна база педагогіки музичних здібностей уже сьогодні дає можливість окреслити основні контури ефективних методик цілісного формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності.
Вона включає провідні ідеї основних концепцій музичної освіти, серед яких виділяються ідеї розвитку музичних здібностей шляхом залучення дітей до такої музичної діяльності, яка вимагає вияву цих здібностей; осягнення емоційного змісту музики через художнє спілкування; опори на національний фольклор та його використання в усіх видах музичної діяльності; розвитку природної музичності на основі власної музичної творчості дітей; розвитку дитячої художньо-творчої уяви, внутрішньої свободи, зацікавленості музикою; створення невимушеної, творчої атмосфери в класі як важливої умови формування музичних здібностей; поєднання в єдиний комплекс основних видів музичної діяльності, що забезпечує повноцінне формування музичних здібностей; активізації моторики, емоційності дітей, вивільнення фантазії, творчої енергії через організацію різноманітної художньо-змістовної та емоційно наповненої діяльності на уроці.
Разом з тим, ці положення ще не лягли в основу комплексних методик, розробка яких дозволила б учителю застосовувати їх у практичній діяльності. Існують, проте, й інші проблеми, які суттєво впливають на ефективність формування музичності в учнів.
Це, у першу чергу, необхідність розуміння особливостей процесу формування музичних здібностей, виходячи з того, що він включає два основні аспекти: психологічний і педагогічний. Перший ґрунтується на сприйманні, осмисленні, розумінні музичної інформації та її узагальненні на основі життєвого досвіду й художнього мислення дітей. Другий аспект виходить з природної потреби дитини в емоційному збагаченні, бажання поповнити музичний досвід, інтересу до музичної діяльності; з можливості впливати на розвиток музичних здібностей педагогічними методами.
Значної актуальності набуває проблема діагностики музичності й на початковому етапі формування, і впродовж усього навчання в школі. Складність полягає і в об’єктивних, і суб’єктивних причинах.
По-перше, це важко зробити в умовах класу. По-друге, компенсаторні можливості здібностей створюють неточну картину сформованості, за якою важко розробити стратегію педагогічної роботи. По-третє, учителі поки що не мають у руках і ефективних методик, які можна було б застосовувати в загальноосвітній школі на обмежених часом шкільних уроках.
Своєї актуалізації в питаннях формування музичності набуває й проблема застосування індивідуальних та колективних форм роботи на уроці.
Відповідь на це частково дає С. Науменко, яка пропонує активно використовувати індивідуальний, типологічний та диференційовано-типологічний підходи. В умовах класу це дозволяє дієво керувати процесом формування здібностей.
Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
Молодший шкільний вік є періодом входження в соціальну зрілість. На цьому етапі активно формується світогляд, розвиваються емоційно вольова, пізнавальна сфера дитини, набувається досвід спілкування, закладаються основи відповідальної поведінки.
Успішним естетичне виховання буде лише за умов систематичного безпосереднього сприймання молодшими школярами засобів мистецтва, одним з яких є музичне мистецтво.
Музика об’єднує моральну, емоційну і естетичну сфери людини. Мелодія передає найтонші відтінки переживань, які не може передати слово. Музика розпочинається там, де закінчується слово.
Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів). Тому їм ближча ритмізована і мальовнича музика, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах.
У молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються.
Роботи багатьох великих вчених-педагогів, були спрямовані на прищеплення любові і інтересу до музичного мистецтва, а також вміння сприймати і розуміти музичні твори.
Так, як саме музика звернена до емоційної сфери людини і переживання, які виникають під впливом музики неможливо порівняти з переживаннями, викликаними іншими видами мистецтва.