Сторінка
4

Управління освітою та фінансування освіти

Для проведення безпосередньої експертизи навчального закладу органами державного управління освітою створюються експертні комісії. В їх склад входять представники органів управління освітою, закладів і установ освіти, підприємств, організацій.

Існує неоднаковий підхід щодо оплати виданої ліцензії. Навчальні заклади, діяльність яких забезпечується бюджетним фінансуванням, сплачують суму у розмірі шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Навчальні заклади, діяльність яких забезпечується іншими джерелами фінансування, сплачують суму у розмірі 1% коштів, розрахованих як річна плата за навчання контингенту осіб, що відповідає ліцензованому обсягу прийому.

Ремонт та утримання будівель загальноосвітніх навчальних закладів формально повинні здійснюватися відповідними органами управління. Однак кошти на ці статті виділяються у дуже незначних розмірах. Тому, як правило, ремонт будівель здійснюється, за кошти родичів.

Мережа класів у загальноосвітніх навчальних закладах формується на підставі нормативів їх наповнюваності відповідно до кількості поданих заяв (але не більше ніж 30 учнів) та санітарно-гігієнічних умов для здійснення навчально-виховного процесу.

Фактично у багатьох міських населених пунктах порушуються вимоги до максимальної чисельності учнів в класах. В школах Києва, наприклад, чисельність учнів інколи перевищує 35 чоловік.

Нині певна кількість дітей вимушена навчатися у 2 та 3 зміни, що відображено в таблиці 2.

Відсоток учнів, які навчаються в другу та третю зміни є відмінним по різних регіонах країни: в Автономній Республіці Крим, Волинській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Рівненській, Сумській, Чернігівській областях – понад 10%, в м. Севастополі – 16,2%, тоді як і Дніпропетровській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях та м. Києві – менше 6%.

Поділ класів на групи на уроках з окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форм власності здійснюється згідно з нормативами, встановленими Міністерством освіти і науки та погоджених Міністерством фінансів.

У приватних загальноосвітніх навчальних закладах поділ класів на групи здійснюється за рішенням педагогічної ради з урахуванням умов роботи закладу.

Таблиця 2 Змінність занять у денних середніх навчальних закладах на початок 2000/2001 н. р.*

Керівництво закладами освіти

Безпосереднім керівником навчального закладу є директор школи. У закладах загальнодержавної та комунальної форм власності він призначається на посаду та звільняються з посади відповідним органом управління освітою.

Загальнодержавний рівень.

Керівники загальноосвітніх закладів державної власності, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України обираються за конкурсом і призначаються на посаду Міністром освіти України шляхом укладання з ними контракту (відповідно до наказу "Про впровадження у закладах освіти України, що є у загальнодержавній власності, контрактної форми наймання керівників та порядок її застосування").

Керівники закладів освіти, що є у державній власності і підпорядковані іншим міністерствам і відомствам, обираються за конкурсом і призначаються на посаду керівником відповідного міністерства, відомства України за попереднім погодженням із Міністерством освіти України.

Обласний рівень.

Начальник обласного управління освіти за погодженням з органами виконавчої влади призначає та звільняє з посади директорів закладів обласної комунальної власності (шкіл-інтернатів, шкіл для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку).

Районний рівень.

Завідуючий районним відділом освіти призначає на посаду та звільняє з посади директорів навчальних закладів місцевої комунальної власності. Цими ж органами призначаються та звільняються за поданням директора його заступники.

Директор приватного навчального закладу та його заступники призначаються засновником (власником) навчального закладу за погодженням з відповідним органом управління освітою.

До директора є певні вимоги. Ним може бути громадянин України, який має вищу педагогічну освіту, стаж педагогічної роботи не менше як 3 роки та успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти.

Неформальна сторона. Стан загальноосвітнього закладу відчутною мірою залежить від управлінських здібностей директора, зокрема його здатності шукати додаткові кошти. На жаль, в країні не існує практики підготовки директорів, саме в ролі менеджерів.

Відсутні механізми впливу учительського колективу та громадськості на призначення директора.

Окрім директора в школах діє колегіальний орган управління освітою – педагогічна рада. Головою педагогічної ради є директор школи. В склад входять педагогічні працівники. Педагогічна рада розглядає питання планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу; переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків.

Педагогічні працівники

Педагогічні працівники направляються в школу відповідним управлінням освіти. Існує практика, коли вчителі приймаються безпосередньо директором школи і затверджуються управлінням освіти.

Обсяг навчального навантаження вчителів визначається директором загальноосвітнього навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою. Формально він може становити менше тарифної ставки лише за письмовою згодою вчителя. У приватних навчальних закладах обсяг навантаження визначається засновником.

Керівник загальноосвітнього закладу призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами.

Неформальна сторона: Значну роль у наборі педагогічних кадрів відіграють управління освіти, які часто неформальними шляхами (особисті прохання) впливають на те, щоб директор прийняв на роботу того чи іншого працівника. Це, в супереч законодавству, може впливати на зменшення педагогічного навантаження інших педагогічних працівників.

Обсяг заробітної плати педагогічних працівників визначається з врахуванням педагогічного навантаження, кваліфікаційної категорії та стажу роботи педагогічного працівника на основі єдиної схеми посадових окладів. Фактично не існує можливостей щодо збільшення обсягів заробітної плати в тому чи іншому регіоні.

Середня заробітна плата педагогічних працівників є низькою і зумовлює значну текучість молодих педагогічних працівників. Скажімо , якщо у 1999 р. середня заробітна плата працівників в середньому по економіці країни становила 178 грн., зокрема в промисловості – 217, транспорті – 235, Будівництві – 211, торгівлі – 178, фінансуванні, кредитуванні та страхуванні – 410 грн., то в освіті – 142 грн.

Неформальна сторона. Часто проявляється у можливості одержання додаткових коштів вчителями за рахунок, як правило, незареєстрованого надання додаткових платних послуг учням у вигляді індивідуальних уроків, репетиторства (здебільшого у містах), а також батьківських подарунків, що може впливати на подальше ставлення вчителя до учня.