Сторінка
3

Управління освітою та фінансування освіти

Формування штату.

Завідуючий відділом освіти може мати заступника, який призначається на посаду і звільняється з посади головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації за поданням завідуючого відділом. Ним же затверджуються і гранична чисельність працівників відділу та видатки на його утримання.

Для організації методичної роботи, підвищення кваліфікації педагогічних працівників при відділі освіти утворюється районний методичний кабінет дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

Великі міста, зокрема міста обласного підпорядкування, здатні самостійно виконувати функції щодо організації освіти на своїй території. Для цього при міських радах створюються відділи освіти, як виконавчі органи місцевого самоврядування, що підзвітні радам.

Водночас відділи освіти підзвітні обласним управлінням освіти. Керівники відділів освіти призначаються та звільняються з посади головою ради за погодженням з обласним управлінням освіти.

Розподіл функцій щодо організації загальної середньої освіти між різними рівнями управління освітою

Управління навчальними закладами та створення навчальних закладів

Загальнодержавний рівень.

У безпосередньому управління на державному рівні перебуває лише незначна кількість закладів – заклади державного значення підпорядковані Міністерству освіти і науки (функціонує 3 денних середніх навчальних заклади), а також заклади, які перебувають у підпорядкуванні інших міністерств і відомств. Чисельність останніх є незначною і становить менше 1% загальної кількості денних середніх навчальних закладів України (таблиця 1 ).

На державному рівні управління ведеться школами соціальної реабілітації. Кабінет Міністрів за поданням Міністерства освіти і науки приймає рішення про створення таких шкіл та їх фінансування.

Таблиця 1 Розподіл державних денних середніх навчальних закладів за відомчою належністю на початок 2000/2001 навчального року*.

Управління іншими закладами Міністерства освіти і науки проводиться місцевими органами управління освіти.

Обласний рівень.

У сфері управління обласної адміністрації знаходяться спеціальні школи-інтернати та школи для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку. Часто створюються обласні ліцеї або спеціалізовані школи для обдарованих дітей. Рішення про створення та реорганізацію таких шкіл приймаються обласним управлінням освіти і науки за погодженням з обласними адміністраціями.

Районний рівень

Інші заклади перебувають у підпорядкуванні районних відділів освіти та відділів освіти міст. Реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, формально допускається лише за згодою територіальної громади.

Формально можливим є будівництво шкіл безпосередньо за кошти територіальних громад. Однак дієвих механізмів цього процесу не існує. Виникають запитання, яким чином буде відбуватися подальше функціонування школи, якщо територіальна громада не зможе її в подальшому фінансувати, як налагодити безпосередню взаємодію декількох територіальних громад для спорудження єдиної школи, як регулювати раціональне розміщення навчальних закладів.

Важливе питання –– безпосередня участь держави у відкритті та фінансуванні приватних навчальних закладів. У таких закладах навчаються діти платників податків, кошти від яких виділяються на розвиток освіти і з формальної точки зору, у разі дотримання сформованих державою вимог до змісту та якості навчання, приватні школи мають право одержувати частину державних коштів. Такого механізму в Україні не створено.

Неформальна сторона. Спорудження загальноосвітніх шкіл часто відбувається в населених пунктах, голова ради яких, чи представник яких у районній, обласній раді мають значний вплив та тісні контакти з керівництвом.

Ліцензування та реєстрація шкіл.

Формально навчальні заклади, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, можуть розпочати діяльність з надання освітніх послуг лише після отримання ліцензії.

Ліцензії видаються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем находження навчального закладу. Для цього проводиться експертиза спроможності навчального закладу проводити зазначені в його програмі види освітньої діяльності. Експертиза проводиться регіональними експертними радами, які створюються при управліннях освіти Державною акредитаційною комісією.

Голова Ради, його заступники, відповідальний секретар призначається Державною акредитаційною комісією за поданням обласних (міських) державних адміністрацій. В склад ради входять теж представники органів державного управління освітою, провідні фахівці закладів освіти та наукових установ, представники різноманітних організацій, що з формальної точки зору дозволяє здійснювати громадський контроль за ліцензуванням закладів освіти.