Сторінка
6

Управління освітою та фінансування освіти

Спеціалізованим навчальним закладам, у тому числі гімназіям, ліцеям, колегіумам та профільним класам передбачається дозволити перерозподіляти між предметами до 10 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною (незмінною) частиною Базового навчального плану, а також адаптувати години, виділені на такі предмети, як трудове навчання, основи виробництва (так звані технологічні предмети) для профільного навчання.

Для вечірніх шкіл з деяких предметів може вилучатися до 15% навчального часу, або перерозподілятися між іншими предметами.

У спеціальних школах для дітей з вадами розумового розвитку навчання може проводитися за індивідуальними навчальними планами на основі індивідуальних програм і підручників, затверджених Міносвіти.

У школах можуть впроваджуватися і експериментальні навчальні програми, які відрізняються від базових. Однак вони повинні перед цим пройти експертизу і одержати дозвіл від Міністерства освіти.

Робочі навчальні плани державного і комунального навчального закладу затверджуються відповідним органом управління освітою; приватного навчального закладу –– затверджуються засновником, однак погоджуються відповідним органом управління освітою. Це дає змогу прослідкувати за змістом навчання у всіх типах навчальних закладів.

Відповідно до навчальних планів закладів освіти, педагогічні працівники самостійно добирають програми, за якими вони будуть викладати той чи інший предмет, підручники, навчальні посібники, які мають рекомендацію Міністерства для проведення навчального процесу, а також методи навчання. Саме в підборі методів навчання найбільш повно можуть проявитися педагогічні можливості вчителів.

Неформальна сторона. Програми, за якими ведеться навчання з тих чи інших предметів часто визначаються не безпосередньо вчителями, а методичними кабінетами при районних відділах освіти.

Реально можливості у виборі підручників обмежуються наявністю їх у шкільних бібліотеках та фінансовими можливостями дітей для їх закупівлі і є незначними, особливо для сільських загальноосвітніх шкіл.

Учні та батьки. Учні при допомозі батьків безпосередньо вибирають варіантний навчальний предмет, чи факультативний курс, перелік яких є у даному навчальному закладі.

Загальноосвітні навчальні заклади державної та комунальної форм власності можуть надавати платні послуги на договірній основі за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів.

Прийом дітей

Учні загальноосвітнього навчального закладу формально мають гарантоване державою право на: доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти у державному та комунальному загальноосвітньому навчальному закладі; вибір певного загальноосвітнього навчального закладу, форми навчання, предметів варіативної частини навчального плану, факультативів, спецкурсів, позакласних занять.

Прийом учнів до всіх класів загальноосвітніх шкіл комунальної власності здійснюється на безконкурсній основі відповідно до території обслуговування. Учні, які не проживають на території обслуговування, можуть бути зараховані до школи за наявності вільних місць у відповідному класі.

Прийом до спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів та класів з поглибленим вивченням окремих предметів державної та комунальної форм власності формально проводиться на конкурсній основі.

В окремих випадках за рішенням органу управління освітою місцевої виконавчої влади право конкурсного прийому моє бути надане школам третього ступеня.

У конкурсному відборі беруть участь учні незалежно від місця проживання. Порядок організації конкурсу регламентується "Інструкцією про порядок прийому учнів до загальноосвітніх навчально-виховних закладів на конкурсній основі" №236 від 20.07.1994.

Порядок прийому учнів до приватних загальноосвітніх навчальних закладів визначається керівником закладу і затверджується його засновником (власником).

Неформальний аспект: існує тісна прив’язка до місця проживання, оскільки фактично учні з більш віддалених територій зможуть навчатися тільки у закладах інтернатного типу. Тільки незначна частина навчальних закладів мають у своєму підпорядкуванні гуртожитки.

Значний неформальний вплив на результати конкурсу мають батьки.

Невстигаючі протягом двох років навчання у школі І ступеня учні за рішенням психолого-медико-педагогічної консультації можуть продовжити навчання у відповідному спеціалізованому загальноосвітньому навчальному закладі за згодою батьків. Навчання теж може продовжуватися за індивідуальними навчальними планами і програмами.

Зарахування учнів до спеціальних шкіл для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку проводиться на підставі заяви батьків, висновків психолого-медико-психологічної консультації і направлення органу державного управління освітою.

Педагогічна рада може подавати пропозиції про виключення учнів з загальноосвітніх навчальних закладів і разом з директором, батьками та службами у справах неповнолітніх вирішує питання про їх подальше навчання.

Учні загальноосвітніх навчальних закладів забезпечуються підручниками та навчальними посібниками з бібліотечних фондів шкільних підручників та навчальних посібників. Однак фактично підручників у бібліотеках навчальних закладів не вистачає.

Формально в Україні створені типи загальноосвітніх навчальних закладів, які задовольняють різні категорії дітей у здобутті загальної середньої освіти. Однак рівень доступності таких закладів створює значні нерівності у здобутті освіти. Гімназії та ліцеї майже виключно створюються у міських населених пунктах, що практично закриває доступ дітям з сіл до відносно якіснішої освіти.

Значною проблемою є функціонування малокомплектних шкіл у малих селах. Якість навчання у них, як правило, гірша, ніж у більших за розмірами школах, до того ж навчання учня є значно дорожчим. Для сільської місцевості характерним є низьке співвідношення учитель/учень (таблиця 3).

Таблиця 3 Контингент державних денних середніх навчальних закладів на початок 2000/2001 навчального року.