Сторінка
6

Заняття з плавання в дитячому садку

Потім можна перейти до ковзання по поверхні води. Для цього треба, присівши, енергійно відштовхнутися від дна ногами і намагатися ковзати якомога довше. В цей момент треба зробити видих. Під час ковзання тіло і руки із складеними долонями треба витягнути, а обличчя опустити у воду. Вміння ковзати по поверхні води на грудях і на спині – перший крок до справжнього плавання.

Навчившись ковзанню по поверхні, можна переходити до розучування рухів ногами, спочатку сидячи на березі і упираючись в нього руками ззаду, а потім лежачи у воді на мілкому місці, упираючись руками об дно. Потрібно плавно рухати ногами вгору – вниз, так, щоб п'ятки ніг віддалялися одна від одної на відстань 30–40 см. При правильному русі п'ятки спінюють воду. Потрібно навчитися рухати ногами при ковзанні на грудях і на спині. Потім навчання слід продовжувати за допомогою круга. Повторювати ці рухи треба кожного дня, поступово збільшуючи відстань.

Після цього можна переходити до розучування рухів руками. Гребок слід починати витягнутою рукою і закінчувати його біля стегна. Виносити руку з води ліктем вгору і витягувати її вперед. Гребки руками робити навперемінно. Коли одна рука гребе, друга витягується вперед. Гребти руками треба плавно, не поспішаючи, злегка прискорюючи рух під кінець гребка. У воді не потрібно робити різких рухів: вони неефективні і швидко втомлюють.

Кожний гребок рукою супроводжується трьома-чотирма навперемінними рухами ніг. Спочатку можна плавати, затримуючи дихання на вдиху, а потім з поступовим видихом у воду. Пропливши 6–10 метрів, станьте, вдихніть повітря і пливіть далі. Потім можна учитися робити вдих у той момент, коли виймаєте одну руку з води, перед тим, як пронести її вперед по повітрю, а видих, коли рука гребе.

Для успішного проведення занять необхідно дотримуватися наступних правил.

Не примушувати дітей насильно входити у воду, занурюватися під воду з головою, залякувати: «наковтаєшся води, і потонеш».

Всі пояснення методичного і організаційного характеру проводить з тими, що займаються тільки на суші, коли вся група знаходиться у воді. Застосовуються короткі команди, методичні вказівки, оцінки, які повинні бути гранично лаконічні, щоб не знижувати щільність і емоційність заняття і щоб діти не мерзнули.

Особливу увагу слід приділити проведенню перших уроків, підбору вправ, доступних для освоєння, оскільки успіхи на перших заняттях мають велику психологічну дію на новачка, закріплюють упевненість в своїх силах і довірі до викладача.

Кожен навіть незначний успіх в навчанні, повинен бути відмічений, вся група або ті, що окремо займаються повинні дістати схвалення і підтримку.

Якщо новачки не можуть виконати завдання, вчитель зобов'язаний проявити максимум витримки, терпіння і запропонувати інше посильне завдання, найчастіше причиною подібних невдач є непродумані дії вчителя.

При поясненні нової вправи необхідно зупинитися на наступних основних елементах: початкове положення, форма і характер руху, найбільш важко виконувані частини.

Пояснюючи і показуючи вправу, підкреслювати, що треба робити для того, щоб її правильно виконати, не акцентуючи увагу дітей на помилках і недоліках.

Ширше використовувати показ вправ самими дітьми, оскільки це переконує в посильності завдання, стимулює змагання і активність класу.

Частіше і більше показувати кінцеву мету навчання – техніку плавання кролем на грудях і на спині, брасом, дельфіном у виконанні кращих плавців.

Кожне заняття починати з виконання серії добре знайомих вправ, що дозволяє освоїтися з місцем плавання, звикнути до температури води, відчути упевненість в своїх силах.

Для збільшення динамічності і щільності заняття необхідно чергувати вправи, що виконуються на місці з вправами в русі, вправи по затримці дихання – з видихами у воду, плавання коротких відрізків і серій відрізків з плаванням максимально можливих для дітей даної підготовленості дистанцій.

Після освоєння ковзань і перших гребкових рухів треба якомога більше плавати, поступово збільшуючи подоланні відстані.

Заохочувати спроби самостійного плавання будь-яким спортивним або прикладним способом або їх поєднанням.

При вивченні нових вправ приділяти особливу увагу методичним вказівкам по попередженню типових помилок.

Виправляти помилки, не роблячи одночасно багато зауважень – це знижує інтерес до занять і упевненість в своїх силах.

На кожному уроці треба вивчати не більше, ніж одну-дві вправи.

Для ознайомлення з водним середовищем можна використовувати такі ігри:

– «Морський бій» – за командою діти однією рукою вдаряють по воді так, щоб бризки летіли вперед якнайдалі. (Очі не заплющувати, не штовхати сусідів).

– «Умивання». Діти стоять на дні, набирають води в долоні та умивають обличчя. (Очі не заплющувати, під час умивання робити видих через ніс).

– «Ходіння по дну». Діти стоять по росту, спереду найменший і просуваються шеренгою вперед по басейну.

– «Криголам». Діти стоять по росту, спереду найменший і просуваються шеренгою вперед по басейну, виставивши одну руку вперед.

– «Човник на веслах». Діти стоять по росту, спереду найменший і просуваються шеренгою вперед по басейну, допомагаючи гребковими рухами рук.

– «Хто вищий». Діти стоять на дні, рівень води по пояс. За командою потрібно присісти, зануритися до підбородка і відштовхнутися ногами від дна, підстрибнувши якомога вище і при цьому крикнути номер виконуваного стрибка за рахунком (1, 2, 3…). З часом гру можна ускладнити і діти перед стрибком обличчя опускаються під воду з головою.

Правила: вистрибувати вертикально вверх. Перемагає той, хто вище стрибне.

– «Хвилі на морі». Діти стоять на дні басейну на відстані витягнутих рук, рівень води по груди.

– «Руки в сторони». За командою почати виконувати рухи руками вперед і назад, утворюючи хвилі.

Правила: не заплющувати очі, не штовхати сусідів. Виграє той, у кого більше хвиль.

– «Спіймай фігурку». Діти стоять на дні. На поверхні плавають різні геометричні фігури (квадрат, круг, трикутник, прямокутник, овал) із пінопласту. За командою: «Піймай фігурку (круг)» діти повинні знайти фігурку (круг) і покласти на бортик.

Правило: не штовхати сусідів. Виграє той, хто піймає більше правильних фігурок.

– «Футбол». Діти стоять на дні. На дні лежать невеликі легкі предмети, які не спливають (набивний м’яч із тканини, набитий ватою). Скільки дітей – стільки і предметів. За командою викладача діти виконують «замах» і «удар» по м’ячу спочатку однією, потім другою ногою. При виконанні удару тильною поверхнею стопи потрібно витягнути носок (як при плаванні кролем) і напружувати м’язи гомілки. Якщо ж удар виконується внутрішньою стороною стопи, то носок відповідає положенню, як при плаванні брасом.

Правило: не штовхати сусідів, бити по своєму м’ячу. Слідкувати, щоб рухи виконувалися за оптимальною амплітудою.

Після того, як діти повністю адаптувалися до водного середовища і засвоїли ці ігри, а також для закріплення пройденого матеріалу дітям можна запропонувати такі ігри: