Сторінка
7
Дитина дошкільного віку любить гарну казку: думки і почуття, викликані нею, довго не згасають, вони проявляються в наступних подіях, оповіданнях, іграх, малюванні дітей.
Процес розвитку естетичного сприйняття дуже помітний у дошкільному віці. Зрозуміти, що художній твір відображає типові риси явищ, дитина може вже в 4-5 років.
Починаючи з 5 років, дитина ідентифікує себе переважно з людськими персонажами: царівною, солдатом, богатирем, принцесою та ін. Чим старшою стає дитина, тим з більшим задоволенням вона читає історії і казки про людей, тому що в цих історіях міститься розповідь про те, як людина пізнає світ. Приблизно з 5-6 років дитина воліє пізнавати чарівні казки.
Дослідники відзначають таку особливість художнього сприйняття дитини, як активність, глибоке співпереживання героям творів. У старших дошкільників з'являється здатність подумки діяти в уявних обставинах, як би ставати на місце героя. Наприклад, разом з героями казки діти відчувають почуття страху в напружені драматичні моменти, почуття полегшення, задоволення при перемозі справедливості. Багато казок вселяють впевненість у торжество правди, у перемозі добра над злом. Оптимізм художніх творів особливо подобається дітям і підсилює виховне значення цього засобу.
Протягом дошкільного віку розвиток відносин до художнього твору проходить шлях від безпосередньо наївної участі дитини в зображених подіях до більш складних форм естетичного сприйняття.
Дошкільник в сприйнятті художнього твору не егоцентричний. Поступово він навчається ставати на позицію героя, подумки йому сприяти, радіти його успіхам і засмучуватися його невдачам.
Таким чином, казка є одним із соціально-педагогічних засобів формування особистості, вона, як і будь-який твір мистецтва, змушує хвилюватися, співпереживати персонажам і подіям.
Казки, які входять до шкільної програми
Особливе місце в шкільній програмі займає ознайомлення дітей з художньою літературою як мистецтвом і засобом розвитку інтелекту, мови, позитивного ставлення до світу, любові та інтересу до книги.
Досить значну частину програми молодших та середніх класів займають саме казки. При читанні та розказування казок у дитини розвивається іі внутрішній світ. Твори художньої літератури допомагають формувати поведінку та спілкування дітей.
До програми з української літератури 5 класу входять такі казки:
Народні казки (на вибір)
"Про правду і кривду"
"Мудра дівчина"
"Про жар-птицю і вовка"
"Красний Іванко і закляте місто"
Завданням вчителя є: Роз’яснити тематику народних казок, їхні різновиди (про звірів, фантастичні, пригодницькі тощо); побудову казки (зачин, кінцівка); її яскравий національний колорит; народне уявлення про добро і зло в казці; аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.
Літературні казки [9 год.]
Іван Франко "Фарбований лис"
Дитина повинна зрозуміти: зміст казки, головних та другорядних персонажів; образ Лиса, риси його характеру; особливості літературної казки, її відмінність від народної.
Василь Королів-Старий "Потерчата","Хуха-Моховинка"
Вчитель повинен донести до учня відомості про: письменника і його фантастичні казки; образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору; добро і зло в цих казках; світлий, життєствердний погляд на світ; аналіз зовнішності (портрета) казкових істот; наскрізний гуманізм казок.
Іван Липа "Близнята"
Метою є дізнатись про: цікавий епізод з біографії письменника; високу ідейність, естетику, народну мораль та етику його казок; умовну, вигадану ситуацію; Дарунок Долі і вміння ним скористатися як основна думка казки; поведінку братів-близнюків — різні життєві шляхи, взірців власного вибору; особливості характеру братів.
Василь Симоненко "Цар Плаксій та Лоскотон"
Учні мають змогу пізнати: цікаву сторінку з життя митця; казкову історію і сучасне життя; характеристику дійових осіб твору; різний спосіб життя і поведінку дійових осіб; значення назви казкової країни, імена персонажів для розкриття змісту твору.
До програми з української літератури 6 класу входять такий художній твір:
Емма Андієвська "Казка про яян"
Учень має нагоду дізнатись про: казки-притчі української письменниці; прихований повчальний зміст твору; "Я" і зовнішній світ, "Я" та інші люди.
До програми з української літератури 7 класу включені такі казки як:
Богдан Лепкий "Цвіт щастя",
"Мишка (Казка для дітей: для малих і великих) "
Після цієї теми дитина повинна мати знання про: життя письменника; прагнення кожної людини бути щасливою, істинні та фальшиві цінності на дорозі до щастя; трагічну і комічну ситуації, їхню роль у розкритті головної думки, моралі.
Учні 12 класу мають нагоду вивчити казку
Оксани Забужко "Казка про калинову сопілку"
Після вивчення цієї казки учні повинні мати відомості про: вічні філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові й ненависті крізь призму оновленого міфу про двох сестер, втіленому в українській народній казці "Про вбиту сестру і калинову сопілку".
Отже, казка збагачує життєвий досвід школярів, розвиває їхній естетичний смак, творчі здібності. Читаючи твори цього жанру, учні вірять в добро і красу, в них виникає бажання завжди боротися за правду та справедливість.
На підставі викладеного вище можна зробити наступні висновки:
·Робота з казкою - не нова і не єдина форма дитячої терапії та діагностики, але особливе поєднання прийомів і накладень їх на різні симптоми дає дивовижні результати.
·Розглянувши проблему класифікації казок, було встановлено, що в словнику літературознавчих термінів, казка є одним з основних жанрів народної усно-поетичної творчості. Вона визначається як переважно прозаїчна, художня, усна розповідь фантастичного, авантюрного чи побутового характеру з установкою на вигадку.
Незважаючи на те, що єдиної класифікації казок не існує, виділяється два загальні види казок: авторські та народні, кожен з яких має своє психологічне значення. Особливо велика роль казки в дитячому віці. Вона допомагає зробити процес емоційно-морального розвитку дитини контрольованим і цілеспрямованим, впливає на загальний психічний розвиток, формування розумової, емоційної і вольової сфери. Все це призводить до широкого використання в психологічній практиці різноманітного літературного матеріалу і зокрема казок. Можливості використання казок у психокорекційній роботі дозволяють виділити окремий вид психотерапії - казкотерапія, що відкриває здатність до змін і росту, сприяє прийняттю своїх труднощів і боротьби з ними дієвим способом.
·За допомогою казок можна метафорично виховувати дитину, допомагати здолати негативні сторони її особи, що формуються. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі.