Сторінка
4

Методика вивчення ЕТ Excel в шкільному курсі інформатики

Закріплення у вигляді практичної роботи;

Формування вмінь та навичок під час виконання практичної роботи.

Кожен з цих компонентів системи уроків може здійснюватися різними методами.

Розглянемо конкретні види методів навчання інформатики та їх відповідність етапам уроку критичного мислення.

1. Методи активізації уваги учнів.

мотивація;

збудження інтересу;

створення проблемних ситуацій;

стимулювання.

Мотивація – це такий спосіб навчання, за якого активізуються дійові мотиви діяльності, учні переконуються, що все, що вивчається, є для них корисним і необхідним. Під час проведення кожного уроку метод мотивації передбачає відповідь на питання : « Навіщо мені це потрібно?»

Метод збудження інтересу – це такий метод навчання, що супроводжується позитивними емоціями, цікавістю до навчання, сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу.

Збудження цікавості до матеріалу,що вивчається, - найважливіший метод активації уваги учнів, актуальний на всіх етапах уроку. Бажано не розважати учнів, а зацікавлювати їх предметом інформатикою.

Створення проблемних ситуацій – це такий спосіб навчання, що передбачає створення проблемної ситуації перед вивченням нових понять, відповідних команд, коли вони природні та зрозумілі учням і на їх розглядання потрібно небагато часу; сприяє приверненню уваги учнів до розв’язання проблеми, а також і до теми, яка вивчається.

Стимулювання учнів – це такий спосіб навчання, що передбачає вплив на учня, заохочення, створення відчуття натхнення, що породжене видимим успіхом. Учні повинні відчувати радість успіху, якщо цей успіх незначний, краще наголосити на слові «успіх», а не на слові «незначний». Прийоми стимулювання учнів : високі оцінки, похвала перед учнями, подяка батькам, нагородження грамотами.

2. Методи вивчення нового матеріалу.

заучування;

конкретно – індуктивний;

абстрактно – дедуктивний;

евристичний;

дослідницький;

інскриптивний.

Метод заучування. Для того щоб навчити учнів усвідомлено заучувати матеріал, необхідно учням наводити власні приклади, позначення ;

виділяти ключові слова у нових поняттях, у конкретних правилах;

придумувати асоціації для запам’ятовування;

складати алгоритми, схеми.

Конкретно – індуктивний метод – метод навчання, за якого переходять від конкретних прикладів до відповідної теорії. Забезпечує : засвоєння матеріалу, сприяння активізації роботи учнів, необхідність пов’язати навчання із життям, співвідношення теоретичних знань з практичним використанням.

Абстрактно – дедуктивний – це метод навчання, за якого спочатку формулюється загальне поняття, правило,а потім наводяться конкретні приклади для їх використання. Забезпечує : ілюстрацію важливості теоретичних знань, розвиток уміння працювати з інформацією, розуміння та усвідомлення інформації, аналіз та критичне ставлення до інформації.

Евристичний – це метод навчання, за якого перед учнями ставляться питання, заслуховуються відповіді, а вчитель може уточнювати, виправляти відповіді, на деякі запитання відповідати сам, робити деякі пояснення.

Дослідницький метод – метод, за якого пропонується учням самостійно «відкрити» нові поняття з певної теми або поряд з узагальненням готових знань перед учнями ставляться окремі питання та проблеми, які потребують дослідження.

Інскриптивний – метод, за якого виклад матеріалу не супроводжується певними записами. Але це потрібно відрізняти від усного викладу, бо допускається виклад матеріалу у вигляді записів, опорних конспектів, алгоритмів, схем.

3. Методи закріплення знань.

Метод супровідного закріплення;

Метод повторення;

Метод завдань.

Метод супровідного закріплення – це метод, що передбачає поєднання закріплення із засвоєнням матеріалу з перших хвилин вивчення.

Метод повторення – це метод,що передбачає повернення до раніше вивченого матеріалу з метою його закріплення, поглиблення та систематизації. Повторення може бути епізодичним та систематичним.

Метод завдань – це метод, що передбачає вдосконалювання певного вміння в процесі виконання більшої кількості завдань з вивченої теми. Використовуючи метод завдань, по можливості поєднують їх з грою, груповою роботою, самоперевіркою, самооцінкою.

4. Методи формування вмінь та навичок під час виконання практичної роботи.

метод наслідування ;

метод спроб та помилок;

метод поступового ускладнення;

метод евристичних наставлянь.

Метод наслідування – це спосіб організації діяльності, за якого учні наслідують дію вчителя, це метод вироблення найпростіших умінь, необхідна сходинка до творчості.

Метод спроб та помилок – це спосіб, який належить до творчих методів навчання, найчастіше використовується для пошуку алгоритму розв’язання поставленої задачі.

Метод поступового ускладнення – варто використовувати під час вивчення певної теми.

Учням спочатку пропонуються прості та неважкі завдання, а з часом завдання поступово ускладнюються.

Метод евристичних наставлянь – цей метод доцільно використовувати під час пошуку алгоритму роботи певного завдання. Учням пропонують систему наставлянь чи у вигляді навідних запитань.

Але сама технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування інформатичних компетентностей, до того ж без методів навчання інформатики навряд чи можна опанувати можливості програмного забезпечення операційної системи комп’ютера, складання програм за поставленим завданням, формувати предметні знання та вміння. Тому для ефективного вивчення електронних таблиць доцільно поєднувати відповідні стратегії цієї технології з традиційними методами вивчення предмету інформатика.

Принципи, які можуть бути покладеними в основу методики вивчення табличного процесора:

Використання індуктивного методу, за яким пояснення основних можливостей та принципів опрацювання електронних таблиць будується від конкретних прикладів до узагальнень у вигляді правил - орієнтирів, які не залежать від конкретної програми та знань і навичок користувача стосовно роботи з нею.

Мотиваційне навчання, при якому кожна вказівка чи група зв'язаних за змістом завдання вказівок спочатку демонструється на прикладах, пояснюється мета та необхідність їх введення.

Навчання через систему доцільних задач. Для кожної конкретної вказівки чи групи вказівок добирається система завдань з практично значущим і добре зрозумілим змістом для відповідної вікової групи учнів. Учні знайомляться з умовою такого завдання та самостійно шукають в середовищі потрібні вказівки для одержання результатів, при цьому вимоги до результатів виконання завдання (вигляд відформатованої таблиці, діаграма, результати обчислень тощо) учні одержують у надрукованому вигляді. Завдання полягає в тому, щоб із запропонованої табличної інформації шляхом її опрацювання за допомогою табличного процесора одержати конкретні результати, тобто використовується дидактичний принцип навчання "за зразком" — орієнтувальною основою дій.

4.Використання при проведенні практичних занять за комп'ютером завдань двох типів: