Сторінка
11
Розвивальна функція
Дидактична гра сприяє розвитку мислення, формуванню ефективної розумової діяльності, успішному виконанню учнями різних розумових операцій (аналіз, синтез, конкретизація й абстрагування, порівняння й узагальнення) у процесі гри. Поєднуючись з працею, навчанням, мистецтвом, спортом, вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного гармонійного розвитку особистості. Розвивальна функція дидактичної гри, насамперед, спрямована на розвиток творчого мислення. Вона стимулює пізнавальні процеси та увагу, активізує процес учіння і цим самим впливає на формування якісного рівня навчальних досягнень учнів. Основними розвивальними характеристиками дидактичної гри є:
формування в учнів уміння вчитися;
оволодіння видами, рівнями (репродуктивним, продуктивним) і етапами (використання у знайомих і незнайомих умовах) засвоєних знань, умінь і навичок;
формування умінь виконувати окремі навчальні дії в їх послідовності;
розвиток навичок самоконтролю та адекватної самооцінки;
формування вмінь планувати окремі навчальні дії і їх послідовність, долати труднощі під час реалізації цих дій;
формування в учнів умінь усвідомлювати свої мотиви в навчальній роботі;
перехід від стереотипних способів до пошуку нових способів діяльності;
знаходження нового нестандартного способу розв’язання завдання;
розвиток нових якостей узагальненості, усвідомленості, варіативності;
розвиток умінь виконувати різні ролі у груповій роботі та вміння оцінювати з цих позицій власні дії та дії інших.
Контролювальна функція
Реалізується з метою визначення якості знань, рівня навченості учнів, їхніх здібностей до самостійного оволодіння предметом, рівня інтелектуального розвитку і сформованості пізнавальних інтересів. Засобами дидактичної гри можна успішно здійснювати всі види контролю результатів навчання (попереднього, поточного, тематичного, підсумкового). У процесі навчально-ігрової діяльності створюються умови для виявлення прогалин у знаннях учнів. Такий аналіз, у свою чергу, дозволяє вчителеві визначати рівень готовності дітей до вивчення нового матеріалу, або ж виявляє необхідність повернення до повторення раніше вивченого.
У зв’язку з тим, що дидактична гра, як нами вже зазначалось, це колективна діяльність, то за допомогою її контролювальної функції вчитель має змогу оцінити рівень успішності як усього класу (гра на командну першість), так і кожного окремого учня (гра на особисту першість). Організація дидактичних ігор різних видів дозволяє вчителю виявити ступінь володіння школярами іншомовним навчальним матеріалом у межах вивчених тем, а відтак здійснити попередній контроль рівня навченості, що у подальшому слугуватиме засадами для вивчення нового матеріалу.
З метою здійснення тематичного контролю досить успішно використовується урок-гра. Протягом таких форм організації навчальної діяльності кожен із школярів має можливість продемонструвати вчителю та іншим гравцям рівень власних навчальних досягнень. Окрім того, слухаючи відповіді інших гравців, спостерігаючи за грою іншої команди, відповідаючи на репліки суперників, діти мимовільно порівнюють їх зі своїми знаннями, роблять певні висновки, аналізують результати гри (перемогу чи поразку), тобто вдаються до самоконтролю.
Релаксаційна функція
Дидактична гра реалізує цю функцію через зняття втоми, організацію відпочинку, рухову діяльність тощо. Значення цієї функції дидактичної гри у молодшому шкільному віці важко переоцінити. За свідченням психологів учні початкової школи швидко втомлюються від навчальної діяльності. Психіка дитини цього віку вимагає частої зміни видів діяльності на уроці з метою підтримання її уваги, активізації процесів сприймання, запам’ятовування та мислення. Емоційна напруга, викликана надмірним навантаженням від інтенсивного навчання, може бути знята за умови використання на уроках дидактичних ігор, пов’язаних із руховою діяльністю.
Мотиваційна функція
Відомо, що успішна організація навчального процесу значною мірою залежить від того, наскільки вчитель умотивує дії учнів. Позитивна мотивація школярів до вивчення будь-якого шкільного предмету, а особливо іноземної мови, природної потреби до оволодіння якою молодші школярі ще не відчувать, є запорукою успішної активізації та здійснення процесу навчання. Без мотиву не може виникнути жодна діяльність, у тому числі й навчальна. Психологи переконують, що чим більше у людини виражений інтерес до діяльності та її предмету, тим більш успішно вона її виконує. Серед усіх методів і засобів навчання молодших школярів саме дидактична гра найповніше реалізує цю функцію. Підтвердженням може слугувати той факт, що у процесі навчально-ігрової діяльності в учня виникає мотив, суть якого в тому, щоб успішно зіграти взяту на себе роль. А це, насамперед, вимагає якісного виконання діяльності, до якої ця роль його зобов’язує. У нашому випадку цією діяльністю є процес навчання іноземної мови. Окрім того, все, що може допомогти учневі досягти бажаної мети (перемоги) у процесі ігрової діяльності (сформованість певного рівня знань, умінь, навичок), має для нього особливе значення і по-іншому ним усвідомлюється.
В умовах навчально-ігрової діяльності засвоєння необхідних знань стає внутрішньою потребою учня, адже він сам є її безпосереднім учасником, самостійно шукає шляхи і способи вирішення проблем, а це породжує мотиви навчальної діяльності, які дозволяють інтенсифікувати процес навчання, підвищити його емоційно-почуттєвий рівень. У результаті участі школярів у дидактичних іграх у них зростає загальний рівень мотивації до предмета, що вивчається, активізується інтерес, спостерігається розвиток уяви, творчого пошуку, експериментування. А відтак, відповідно до зазначених вище міркувань ми оцінюємо переваги навчально-ігрової діяльності в реалізації мотиваційної функції у порівнянні з іншими засобами навчання.
Компенсаційна функція
Компенсаційна функція дидактичної гри проявляється у здатності її певною мірою компенсувати відсутність або брак навчального досвіду у молодшого школяра, а також у прискоренні його адаптації до нових умов життєдіяльності, а саме включення у шкільний соціум. Адже гра являє собою природну діяльність дитини цього віку, до якої вона звикла й якою прагне займатись. У цьому аспекті дидактичні ігри дозволяють долати труднощі адаптаційного періоду, зменшують міру новизни та раптовості включення у навчальну діяльність.
Розглядаючи компенсаційну функцію дидактичної гри, що проводиться на уроках іноземної мови, можна стверджувати, що вона значно наближує навчальний процес до умов володіння іноземною мовою в життєвих ситуаціях. Тому здатність гри продемонструвати дію певного правила (чи мовленнєвого явища), можливість апробувати його у практичній діяльності, а в разі неуспіху знову повторити до повного оволодіння ним, виправдовують потребу у використанні дидактичних ігор у навчальному процесі.
Оздоровча функція
В основу більшості дидактичних ігор покладені рухи, які активізують функціональний розвиток органів і систем, стимулюють удосконалення функцій різних аналізаторів, сприяють збереженню балансу між збуджувальними та гальмівними процесами. Дидактичні ігри заповнюють прогалини дефіциту рухової активності у процесі навчання й підвищують загальну працездатність дітей на уроці. Крім того, різноманітні рухи та дії учнів у грі сприяють удосконаленню їхнього організму, зміцнюють його стійкість проти несприятливих умов зовнішнього середовища, знімають напругу й утому від інтенсивної навчальної діяльності.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Характеристика сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури
Навчання вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
Загальнодидактичні традиції створення навчальної літератури
Естетичне виховання