Сторінка
14

Навчально-ігрова діяльність на уроках іноземної мови у початковій школі

Цікавим, на наш погляд, є тлумачення структури ігрової діяльності запропоноване Н.В. Кудикіною . Автор виділяє такі структурні компоненти гри: мотиваційний компонент (інтерес до подій у навколишньому середовищі, емоційна зацікавленість діяльністю дорослої людини, бажання її наслідувати тощо); мету (прагнення у ролі вчителя навчити дітей читати, писати тощо; як пілот – керувати літаком; як мати – піклуватися про свою дитину і т.ін.); змістовий компонент (відображення впливів навколишнього середовища, інформації із літературних та інших джерел); процесуально-операційний компонент (з урахуванням матеріальних умов гри (предметно-практичні ігрові дії, рольові дії, міжособистісна комунікація, розумові процеси та операції); контрольно-оцінний компонент (встановлення відповідності між уявною роллю і своїм умінням відтворити власне уявлення, задоволення або незадоволення від перевтілення, бажання внести корективи у подальші ігри).

Узагальнивши результати досліджень з цієї проблеми, ми розробили педагогічну технологію дидактичної гри у навчанні іноземної мови молодших школярів.

Рис. 3. Педагогічна технологія дидактичної гри у навчанні іноземної мови молодших школярів

Розглянемо функції вчителя й учнів на початковому, практично-діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри.

Перед початком дидактичної гри вчитель повинен визначити її мету, навчальні завдання, що будуть розв'язані у ході гри, та правила її проведення. У процесі навчання іноземної мови такою метою, відповідно до програми, є навчання спілкування. Досягнення цієї мети можливе за умови виконання ряду пріоритетних завдань, які включають у себе оволодіння комплексом знань, умінь і навичок, достатніх для здійснення мовленнєвої діяльності, а також формування в учнів мовних навичок, які забезпечують нормативність мовлення. У зв’язку з цим у навчальному процесі повинні мати місце й відповідні ігри: а) спрямовані на формування та удосконалення умінь і навичок в чотирьох видах мовленнєвої діяльності; б) пов’язані зі становленням мовних (фонетичних, лексичних, граматичних, орфографічних) навичок; в) ігри, що надають можливість оволодіти соціокультурними знаннями, уміннями та навичками.

Кожна дидактична гра організовується та проводиться у відповідності до чітко сформульованих правил, які обумовлюють порядок дій та поведінку учнів. Правила гри розробляються відповідно до мети уроку та індивідуальних особливостей членів учнівського колективу. Після цього вчитель і учні готують необхідне обладнання для організації дидактичної гри (малюнки, наочність, іграшки тощо), обирають спосіб поділу на команди, визначають капітанів.

Практично-діяльнісний етап відбувається в двох напрямах. Перший з них пов’язаний з організацією дидактичної гри, яку здійснює вчитель. Він розпочинається одразу після оголошення мети, завдань і правил гри. Під час виконання роботи на цьому етапі вчитель умотивовує навчально-ігрову діяльність учнів, підтримує їхній інтерес, запобігає можливим конфліктним ситуаціям тощо.

Другий напрям відображає процес навчання. Ігрові дії, що їх виконують учні, здійснюються за правилами гри. У процесі навчально-ігрової діяльності гравці мають можливість проявити свої здібності, задовольнити потреби й реалізувати бажання. В умовах навчального іншомовного комунікативного середовища, що виникає на цьому етапі дидактичної гри, створюються реальні ситуації іншомовного спілкування, відбувається вмотивування мовленнєвої діяльності учнів, досягається мета дидактичної гри.

Завершальний етап розпочинається відразу після завершення гри і включає в себе спільну діяльність вчителя й учнів у процесі підведення підсумків дидактичної гри, визначення переможців, оцінювання внеску у перемогу команди кожного з гравців та взаємодії учнів у групі, здійснення аналізу помилок команди, що зазнала поразки, тощо.