Сторінка
6

Дидактичний проект підготовки робітника спеціальності "Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів" з поглибленою розробкою технологій навчання

При організації активного навчання не достатньо використовувати той або інший метод активізації, необхідно ще стимулювати активну діяльність студентів. Під час лекції в якості стимулюючих факторів використовується довіра, інтерес і важливість питання.

Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності

Формування нових знань виконується технологією, яка носить назву “Орієнтована основа діяльності”. Метод викладу навчального матеріалу, який буде використаний – усний у вигляді лекції(див. Табл 6).

ООД може містити різний склад елементів і відповідно до цього може бути повною або неповною.

Перший тип навчання - неповна орієнтована основа (вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту). Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес його формування відбувається повільно, із великою кількістю помилок.

Другий тип навчання – повна ООД. За наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності щодо конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково й швидко, але ступінь його узагальнення та перенесення на нестандартні ситуації обмежений складом конкретних умов його використання.

Третій тип навчання – повна орієнтована основа з використанням узагальнення та систематизації. Це такий тип навчання, у разі якого орієнтири подані в узагальненому вигляді, притаманному класу явищ. Викладач не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування.

Табл. 8 Вибір способів ООД у тих, кого навчають

З урахуванням дидактичних цілей навчання та характеру змісту навчального матеріалу, в якості методу навчання обрана лекція.

Методи організації зворотного зв’язку і корекції педагогічної діяльності

Щоб досягти найкращого результату в процесі навчання, потрібно постійно підтримувати зворотній зв’язок між викладачем і студентом.

Оскільки методом викладу навчального матеріалу є лекція, тому найкращим, найефективнішим шляхом забезпечення зворотнього зв’язку з аудиторією є діалог.

Метод «діалогу з аудиторією» забезпечить залучення суб’єктів навчання до розмірковування про оперативну пам'ять, про переваги та недоліки одних модулів пам'яті над іншими, створюючи атмосферу співпраці студентів та викладача, формуючи тим самим надійний зворотній зв’язок. Значний досвід читання лекції по даній темі дозволяє викладачу передбачити наперед реакцію аудиторії на проблемну ситуацію і активізуючи питання користуватись «домашніми заготовками», координуючі свої дії. Використання активізуючи запитань типу: Чи зрозуміло вам що таке архітектура ЕОМ?, Підкажіть, в якому році була створена архітектура IBM PC? гарантують активну і змістовну взаємодію педагога з аудиторією, а отже і зворотній зв'язок.

Досвідчений лектор може робити висновок на свої дії за реакцією студентів, по виразу їх очей і обличчя.

Завдяки зворотному зв’язку виникає корекція педагогічної діяльності викладача, адже на негативне сприйняття аудиторією якихось певних вчинків чи пояснень лектор швидко реагує і має можливість виправитись і більше не повторити помилок. Якщо зворотній зв'язок показує що на відповідному етапі в процесі навчання не досягається поставлена мета, можна використати наступні прийоми: повторити теж саме але іншими словами, проілюструвати прикладом, обговорити можливий варіант рішення питання.

Зворотній зв’язок на лекції повинен здійснюватися з метою мотивації, управління діяльністю студентів, а не контролю їх знань.

На лекції здійснюється стимулювання активності, підвищення уваги аудиторії. З метою полегшення структури лекції можна включити в цей процес зорову пам’ять за допомогою візуального пред’явлення теми лекції, її плану, списку літератури, що рекомендується, різних графічних ефектів, декоративних форм і т. ін.

Методи, засоби і способи контролю результатів проведення занять

Для контролю і аналізу навчального процесу та виявлення ступеня засвоєння студентами викладеного матеріалу буде використана тестова перевірка. Головною ознакою тестів є:

- відносна короткочасність виконання кожного завдання;

- однозначність відповіді;

- можливість кількісної оцінки успішності виконання тесту;

- об’єктивність оцінки;

- зручність математично – статичної обробки результатів перевірки.

Важливою ознакою тестів є їх дієвість. Тест став дієвим, якщо він повно, всебічно, пропорційно віддзеркалює всі елементи навчального матеріалу.

Тестові завдання можуть бути різних типів:

- завдання що потребують коротких конкретних відповідей;

- завдання в, яких учні повинні заповнити пусті місця;

- тестові завдання з обранням відповіді;

- тестові завдання на визначення відповідності;

- тестові завдання на визначення послідовності.

В нашому випадку будуть використовуватись тести на визначення відповідності. Завдання формуються у вигляді тверджень, в яких не вистачає важливих слів.