Сторінка
4

Лінгвостилістичні та комунікативно-ситуативні вправи на уроках української мови

1. Спишіть, виправляючи помилки у вживанні прийменників. Доведіть свою думку, керуючись стилістичними нормами.

У Чемпіонаті світу із футболу українська команда приклала багато зусиль до одержання перемоги, але даремно.

Відомі кутюр 'є свої колекції шиють не на машинах, а вручну.

Вчинок Івана нам поставили у приклад.

2. Спишіть, вводячи словосполучення в речення. Чи стилістично виправдане вживання безприйменникових конструкцій? Відповідь аргументуйте.

Доглядати дитину.

Їхати машиною.

Одного дня пішли на концерт.

Відбудеться іншим разом.

3. Спишіть, вставляючи відповідні прийменники і закінчення в іменниках, свою думку обґрунтуйте.

Створений (по, за) мотив( - ом, -оми).

Розпочатий (по, за) ініціатив (-і, -ою).

Каталог (з, по) ус (-їх, ім) галу з (-ей, -ях) науки.

Зошит (по, з) біології.

Сумувати (по, за) рідн (-ому, -им) краю (-єм).

Систематизація вмінь і навичок учнів щодо побудови різноманітних синтаксичних конструкцій і використання їх під час побудови власних висловлювань — основна робота одинадцятикласників. Для кожного стилю мовлення характерні певні синтаксичні конструкції, тому під час навчання учнів сприймати, відтворювати й створювати тексти різних стилів мовлення слід звертати увагу на синтаксичну побудову речень, мовні засоби, характерні для певного стилю мовлення. З цією метою можна виконати ряд вправ.

1. Прочитайте текст. Зробіть порівняльно — кількісний аналіз емоційно-забарвлених і стилістично нейтральних мовних одиниць. Розберіть емоційно забарвлені слова за будовою. Визначте стиль мовлення.

Сонечко грає, струмки дзюрчать, мурава смарагдом відбивається на пагорбах, березах зкучерявжась - то весна іде і несе нові радощі життя, кохання! Ой, Ладо! Ладо! Довго ти нудилася в Маржаниній в' язниці. Стерегли тебе там хурделиці та морози, тримали в путах сніжні замети та льоди, проте Даждьбог змилувався над твоєю тугою за життям і щастям. Ласкавим променем зазирнув він у твою в'язницю, надіслав тобі на допомогу теплі дощі й тумани - і вороги твої плачуть, а сувора Маржана полетіла в морок вічної ночі. 1 ось ти грядеш, пишна, пахуча, і починаєш новий рік, і даруєш нове життя. (М. Старицький)

2.Запишіть 10 фразеологізмів. У якому стилі мовлення вживаються фразеологічні сполуки слів? Дані мовні засоби притаманні лише цьому стилю мовлення чи іншим теж? Відповідь аргументуйте.

Щоб добре володіти й уміло користуватися стилістичними засобами мови, потрібно досконало знати в усій їхній різноманітності її граматичну будову, словниковий склад та фразеологію, звуковий лад.

Прочитайте два тексти про те саме природне явище - зорі. Перший текст -науковий, другий -. художній. Зіставляючи зміст, лексику, будову речень у них, дослідіть, чим близькі і чим різняться ці два тексти.

І. В ясну ніч неозброєним оком можна розрізнити на небі 2-3 тисячі зір, а за допомогою найпотужніших телескопів можна сфотографувати до 2-3 мільярдів зір. Зорі, як і Сонце, випромінюють потоки електромагнітної енергії.

За своїми розмірами, масою, густиною, хімічним складом, температурою та іншими характеристиками світ зір надзвичайно різноманітний. Наприклад, діаметри зір-гігантів у сотні разів перевищують діаметр Сонця, а деякі зорі-карлики мають діаметри, менші від земного. Потужність випромінювання біло-голубих зір у 10—20 тисяч разів перевищує потужність випромінювання Сонця, а у зір-карликів вона у стільки ж разів менша. Світловий потік деяких типів зір то посилюється, то послаблюється; одночасно з цим змінюються їхні розміри. Так звані нові зорі інколи раптово спалахують, потік їхнього випромінювання збільшується в десятки тисяч разів, у всіх напрямках вивергаються хмари газоподібно? речовини, які рухаються із швидкістю до 1000 км/сек. Після таких спалахів зорі повільно повертаються до нормального стану ("Астрономія").

ІІ. А там, над вашою головою, чорним шатром розстилається темно-сине небо із золотими зірочками. Скільки-то їх там? 1яких тільки немає? То осторонь далеко одна від другої порозбігалися, стоять собі й лупають до вас своїм світом, то позбиралися в гурти і виблискують неясним сяйвом, а то позливалися в довгу-предовгу вервечку й білуватим поясом перетягли усе небо. Піску, кажуть, менше на всій землі, ніж: зірочок тих у якій-небудь частині неба. 1 то ж усі живі істоти, як і наша земля; кожна з них живе своїм життям, тягнеться до своєї подруги, от як і наша земля до сонця. І всім їм місце є в тому безмірному краї. Якою ж величезною повинна бути та обшир, що їх у собі розмістила? Чим ти виміриш ту безмірну пустиню, що зоветься світом? І думкою не збагнеш тієї без кінця-краю озії! (Панас Мирний).

Вийдіть увечері надвір, роздивіться зоряне небо й опишіть своє враження від нього.

Запровадження таких вправ сприятиме підвищенню культури спілкування старшокласників, вдосконаленню вміння створювати власні висловлювання різних життєво-необхідних жанрів мовлення.

Ситуативні завдання як ефективний засіб розвитку зв'язного мовлення учнів

Важливою умовою ефективності методичної системи навчання зв'язного мовлення в школі виступає знання психологічних основ, виявлення тих закономірностей, які потрібно враховувати педагогу в процесі формування у школяра основних теоретичних понять і розвитку практичних умінь і навичок.

Новий підхід до оволодіння учнями основами зв'язного мовлення відображено в наукових дослідженнях О.М.Біляєва, Л.М.Симоненкової, Л.В.Скуратівського, Г.Т.Шелехової, Г.М.Іваницької, Т.О. Ладиженської, В.І.Капінос та інших сучасних методистів.

Формування багатьох мовленнєвих умінь неможливе без урахування ситуації спілкування. Виступаючи як спосіб спілкування і пізнання, мовлення підпорядковується меті спілкування. Специфіка мовлення полягає в тому, що воно завжди розраховане на конкретного адресата, без якого спілкування просто неможливе. Тому результат мовленнєвої діяльності залежить від врахування особливостей адресата мовлення. До умов, що вплітають на характер мовленнєвої діяльності і мовленнєвого продукту ( висловлювання) належать тема, мета, основна думка висловлювання, адресат мовлення, місце спілкування.

Складові частини ситуації спілкування відображено за такою схемою:

Де спілкуємося? (місце спілкування: офіційні чи неофіційні

обставини)

Мовленнєва ситуація: 3 ким? (адресат мовлення: один чи декілька)

З якою метою? (спілкування, повідомлення, вплив на адресата)

У процесі здійснення мовленнєвого спілкування вихідним пунктом є не структура, а ситуація, смисл висловлювання. Потреба висловитись породжує мету і мотиви, що визначають тему і формулюють стиль висловлювання. Цей комунікативний принцип лежить в основі роботи над мовою як засобом спілкування.

Щоб наблизити умови навчання до природних умов спілкування, необхідно ввести учня у мовленнєву ситуацію і навчити його орієнтуватися у ній, тобто ясно уявляти собі співрозмовника, умови мовлення і завдання спілкування. Ця проблема може бути вирішена за допомогою ситуативних завдань. Оскільки вони сприяють формуванню мовленнєвих знань, умінь та навичок, то можна назвати їх ситуативними завданнями з розвитку зв'язного мовлення.