Сторінка
5
1. Підготовчі вправи до опису предметів, явищ.
2. Формування первинних навичок самостійного опису.
3. Опис предметів, явищ за основними ознаками.
4. Навчання розгорнутого опису предмета, явища(з включанням різних ознаку, мікротем).
5. Закріплення навичок опису, в тому числі, в процесі ігрових і предметно - практичних дій.
6. Підготовка та навчання порівняльних описів предметів.
7. Підготовка та навчання описів природи.
Для утворення мотиваційного фону, який сприяє засвоєнню дітьми навичок описового мовлення, широко використовуються ігрові форми роботи з включенням елементів змагання, підбираються прийоми, які стимулюють активність та ініціативу дітей.
Роздум (міркування) – це логічний виклад матеріалу у формі доказу, це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. В основі роздуму лежать причино - наслідкові відношення. У роздумі обов’язкові три частини: 1) Теза – основне твердження,чітко сформульована думка; 2) аргументи, докази, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, що випливає з доказів (узагальнене). Діти дошкільного віку оволодівають найбільш простими роздумами розумового стилю(наприклад, обґрунтування відповіді на згадку). Роздум може доповнювати розповідь,а описи часто пов’язані з міркуванням. У дошкільному віці спостерігаються здебільшого контаміновані(змішані) висловлювання, в яких можуть бути використані елементи усіх типів з превалюванням одного з них. Але в дошкільному закладі кожному типу висловлювання спочатку навчають окремо.
У залежності від провідного психічного процесу, на який спирається дитяча розповідь, у методиці виділяють розповіді за сприйманням, по пам’яті, за уявою. Розповідання за зоровим, слуховим, тактильним сприйманням має описовий характер і підводить дитину до роздуму. До даного виду розповідання належить опис іграшок, картин, натуральних предметів, явищ природи. Розповідь по пам’яті – це розповідання з власного досвіду, про пережите раніше. Розповідь за уявою – це творчі розповіді дітей, основою яких є творча уява. У дошкільному закладі ці розповіді використовуються по-різному в залежності від віку і ступеня порушення мовлення.
Отже, формування зв’язності мовлення у дітей включає розвиток умінь будувати висловлювання різних типів: опис (світ у статиці), розповідь(динаміка подій у часі і русі), роздум( встановлення причинно- наслідкових зв’язків).
Особливості засвоєння старшими дошкільниками поняття "текст"
Експериментальна частина роботи була проведена з дітьми старшого дошкільного віку на базі ДНЗ № 23 "Берізка" м. Рівне. У дослідженні брали участь 15 дітей.
Метою констатувального етапу експерименту було з’ясування розуміння дітьми поняття "текст", а також виявлення особливостей розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників.
У першій серії дослідження виявляли розуміння дітьми сутності поняття "текст". Дошкільникам було запропоновано діагностичні завдання, які потребували вміння розрізняти текст. Для цього дітям давали зразки тексту і звичайних простих речень. Наприклад:
1. Кішка – це свійська тварина. Вона має м’яку пухнасту шубку та гострі кігтики. А ще кішечка полюбляє молочко.
2. Кішка - це тварина. Квочка піклується про курчат. Віталик допомагає старшій сестрі доглядати за кімнатними рослинами.
3. Світланка і Настуся ходили разом зі старшим братиком до лісу по гриби. Разом з сонечком прокинулися й пташечки. Оленка допомагає мамі по господарству.
4. Заєць – дика тварина. Шубка в нього влітку сіренька, а взимку біленька. Звірок має довгі вуха і трохи розкосі очі. Ця тваринка дуже полохлива.
Результати обстеження засвідчили, що 15% дітей змогли розпізнати текст серед простих речень; 35% дітей розпізнали текст з допомогою експериментатора; 50% дітей не змогли розпізнати. Отже, значна частина дітей старшої групи не виявило розуміння сутності поняття " текст".
У другій серії дослідження з’ясовували рівні розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників. З цією метою дітям були запропоновані діагностичні завдання: "Розповідь за серією сюжетних картинок", "Переказ знайомого оповідання". Проаналізуємо їх виконання дітьми.
1) Розповідь за серією сюжетних картинок .
Мета: з’ясувати вміння складати розповіді за серією сюжетних картинок "Зустріч з коником", "Діти грають у футбол", "Хлопчик збирає огірочки".
Дітям давалися на вибір серія з трьох сюжетних картинок, пропонувалося скласти за ними розповідь і дати їй назву, розташувавши по порядку.
Наводимо відповіді окремих дітей:
1. "Коник бігає , їсть травичку, хлопчик побачив коника гуляє з ним,кормить його. Коник везе хлопчика".(Ганна С.)
2. "Коник бігає, їсть травичку. Хлопчик побачив коника,коник підбіг до хлопчика. Хлопчик і коник гуляли. Хлопчик годує коника травичкою. Хлопчик катається на конику".(Софія Р.)
3. "Хлопчик грається з м’ячиком на майданчику. Потім грається з друзями".(Роман М.)
4. "Коник грається з пташечкою,їсть травичку. Хлопчик зустрів коника. Коник з хлопчиком разом гралися,хлопчик годував коника травичкою. Потім хлопчик поїхав на конику додому. Їм разом було дуже весело".
5. "Хлопчик збирає огірки".
6. "Біля конячки літає пташечка. Хлопчик побачив конячку, вони разом кудись їдуть. Хлопчик годує конячку травичкою, в подяку за це коник покатав хлопчика".(Олексій У.)
Відповіді дітей оцінювалися за такими критеріями: послідовність, логічність побудови зв’язного висловлювання; наявність структурних компонентів (початок, середина, кінець розповіді).
За результатами обстеження ми виявили, що 10% дітей дотримувалися послідовності, логічності побудови зв’язного мовлення, 50% дітей складали розповіді з допомогою експериментатора, у 40% дітей відсутність творчості і самостійності у складанні розповіді.
2) Переказ знайомого оповідання:
Мета: виявити вміння дітей послідовно відтворювати текст , його повноту.
Дітям читали знайомий літературний текст, оповідання
В. Сухомлинського "Фіалка і бджілка"
" Подружилися бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила в вулику. Багато разів на день прилітала вона до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі. Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.
Чому це ти, фіалко, зажурилась, чому квітку свою закрила? – питає бджілка. Ой, лети, бджілко,додому,бо негода наближається. Буде великий дощ.
Прилетіла бджілка додому, а потім справді пішов дощ".
Після читання тексту пропонували переказати текст за вказівкою експериментатора.
Наводимо окремі відповіді дітей:
1. " Бджілка і фіалка подружились. Бджілка жила в вулику. Одного разу прилетіла бджілка до фіалки щоб взяти пилок . Якось фіалка закрила свою квіточку. Бджілка спитала чому? Фіалка відповіла, щоб бджілка летіла додому, а то почнеться дощ".(Ганна С.)