Сторінка
3
Технологія ефективного цілепокладання, розроблена Б. Блумом, пропонує шляхи визначення цілей, що передбачають ступінь їх ефективності з точки зору їх спрямованості на конкретні результати навчання. Таким чином, найбільш реальним, інструментальним і діагностичним є спосіб формулювання цілей через результати навчання, виражені в конкретних діях студента. Подамо зміст загальних і проміжних цілей для заданої предметної технології, спираючись на сутнісну характеристику науково-методичного супроводу, для студентів і викладачів окремо. За таких умов нарощування навчального потенціалу передбачає наявність різного характеру діяльності викладача і студента.
Наведемо поетапний розподіл освітніх цілей предметної технології курсу "Проективна геометрія" здійснено на основі узагальнення існуючих у педагогічній практиці способів постановки цілей за Б. Блумом (див. табл. 1) та представлено в табл. 2.
Таблиця 1
Категорії навчальних цілей в когнітивній області (за Б. Блумом)
Основні категорії навчальних цілей |
Приклади узагальнених типів навчальних цілей |
1. Знання – запам'ятовування й ре-продукція матеріалу, що вивчається. |
Студент знає: терміни, що вживаються; конкретні факти; методи й процедури; основні поняття, правила та прийоми |
2. Розуміння – перетворення (транс-формація) матеріалу з однієї форми вираження в іншу: інтерпретація матеріалу студентом (пояснення, короткий виклад); уявлення про подальший перебіг явищ, подій |
Студент: розуміє факти, правила й принципи; інтерпретує схеми, графіки, діаграми; перетворює словесний матеріал у математичні вирази |
3. Застосування – вміння вико-ристовувати вивчений матеріал в конкретних умовах і нових ситуаціях |
Студент: застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях, демонструє правильне застосування методу чи процедури, використовує поняття й принципи в нових ситуаціях |
4. Аналіз – уміння розбити матеріал на складові так, щоб виразно виступала його структура |
Студент: виділяє приховані (неявні) припущення, бачить помилки й недоліки в логіці роздумів, проводить відмінності між фактами й наслідками, оцінює значимість даних |
5. Синтез – вміння комбінувати еле-менти, щоб отримати ціле, що містить новизну |
Студент: пише творчі роботи, пропонує план проведення експерименту, використовує знання з різних галузей, щоб скласти план розв'язання тієї чи іншої проблеми |
6. Оцінка – вміння оцінювати зна-чення того чи іншого матеріалу (доведення, художнього твору, дослідження, дослідницьких даних) для конкретної мети |
Студент: оцінює логіку побудови матеріалу у вигляді письмового тексту, оцінює відповідність висновків до наявних даних, оцінює важливість того чи іншого продукту діяльності, виходячи з внутрішніх критеріїв, оцінює значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи із зовнішніх критеріїв якості |
Таблиця 2
Категорії освітніх цілей предметної технології курсу "Проективна геометрія" (загальний підхід)
Етапи |
Загальна мета |
Проміжні (конкретні) цілі | |||
Викладач |
Студент |
Викладач |
Студент | ||
Репродуктивні етапи |
І – базовий (знання) |
Передає зміст навчальної фундаментальної дисципліни |
Знає предмет, мету, завдання навчальної фундаментальної дисципліни та відтворює її зміст |
окреслює та конктеризує зміст навчання; описує та акцентує увагу на теоретичних основах для обгрунтування дидактичної проблеми; перевіряє надані знання |
знає геометричні об’єкти, основні математичні поняття, означення, теореми; відтворює письмово й усно як окремі теми, так і весь матеріал в цілому |
ІІ – інтерпретаційний (розуміння) |
Учить інтерпретувати викладений матеріал |
Розуміє значення вивченого матеріалу, усвідомлює наявні міжпредметні зв’язки з іншими науками |
конкретизує математичні факти та явища, змістовно їх узагальнює; прогнозує результати підготовки студентів на даному етапі; обґрунтовує відповідні критерії, за якими можна відстежити результат на даному етапі |
адаптує викладений матеріал, виділяє в ньому головне та відрізняє другорядне; пояснює внутрішні й зовнішні взаємозв'язки в межах теми, розділу, навчальної дисципліни | |
Репродуктивні етапи |
ІІІ – реалізаційний (застосування) |
Впроваджує заходи щодо ефективного застосування знань на репродуктивному рівні |
Оперує теорією для розв’язування завдань репродуктивного характеру |
пропонує завдання репродуктивного характеру; органічно включає в навчальнй процес механізми аналізу, синтезу; допомагає при виникненні труднощів; уживає заходи щодо оптимізації навчального процесу на заняттях |
розв’язує завдання відтворюючого характеру; уміє визначати типи завдань, які розв’язуються за допомогою вивчених понять; демонструє отримані знання на практиці |
Пошукові етапи |
ІV – структурний (аналіз) |
Створює умови для обробки поданої інформації |
Вміє порівнювати, зіставляти й синтезувати інформацію; оцінювати як сам процес, так і результат; обґрунтовувати й міркувати; передбачає наслідки; перегруповує ідеї та зв’язки |
наштовхує на диференціацію інформації, підкреслюючи внутрішні зв’язки; навчає розпізнавати поняття та підводити свої дії під них; допомагає виявити помилки в міркуваннях; пояснює власну позицію |
виділяє структуру поданого матеріалу; розпізнає помилки в логічних міркуваннях; формує у власній професійній діяльності систему цінностей на основі їх глибого осмислення |
Пошукові етапи |
V – інтегративний (синтез) |
Створює умови для діяльності на інтегративному рівні |
Порівнює шкільні дисципліни з фундаментальни-ми, створює власні наробки щодо майбутньої професії, подає своє бачення процесу засвоєння теоретичних знань та вироблення професійних умінь |
генерує ідеї та наштовхує студентів на подачу вивченого матеріалу; називає сучасні математичні проблеми і вказує можливі шляхи їх розв’язання |
пише творчі математичні роботи; складає схеми, опори, які відтворюють теоретичний матеріал теми, розділу, курсу навчальної дисципліни; самостійно виділяє проблеми в науці, осмислює їх і розв’язує |
VI – підсумковий (оцінка) |
Створює умови для оволодіння вміннями оцінювати себе й товаришів |
Оцінює власні результати й результати діяльності товаришів |
покладає власні повноваження на студентів; виступає арбітром, пропонує об’ктивні критерії; підводить підсумки |
критикує себе та інших: відповіді щодо викладу теорії, методи розв'язання задач, оформлення творчих математичних робіт тощо; вибирає власну систему педагогічних цінностей, ціннісного ставлення до різноманітних підходів у розвитку математичної науки; пропонує власну концепцію майбутнього вчителя математики |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика навчання диференціальних рівнянь майбутніх вчителів математики в педагогічних університетах
Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ
Шляхи навчання діалогічного мовлення
Природа — це казка, яку треба читати серцем
Основні методи національного виховання молоді, їх загальна характеристика