Сторінка
11
Мета тестування – швидка перевірка знань обов'язкового матеріалу (означення, теореми). Тестування є лише частиною контролю. Тести складено з нескладних завдань, які перевіряють засвоєння матеріалу на обов'язковому рівні (тут не перевіряються вміння доводити теореми, розв'язувати задачі). Врахування часу на проведення тесту допомагає студентові зосередитися саме на відповідях, виключає можливість користуватися додатковим матеріалом, а також консультуватися з товаришами. Тестування проводиться після повного лекційного курсу, в кінці семестру.
На контрольну роботу відводиться 2 години. Завдання індивідуальні для кожного студента й містять п'ять задач різного рівня складності: одна першого рівня (оцінюється в 2 бал), по дві другого й третього (оцінюються відповідно по 4 та 5 балів).
Оцінювання ведення конспекту передбачає виставлення балів за такими критеріями:
наявність усіх лекцій;
наявність формулювань основних означень, лем, теорем;
наявність пояснень теоретичного плану, доведень теорем;
якість малюнків;
наявність доопрацьованого, не розкритого на лекції матеріалу.
Далі всі бали сумуються й виставляються в загальну облікову відомість (табл. 7).
Таблиця 7
Загальна облікова відомість студентів
№ з\п |
Прізвище студента |
Практичні заняття (å) |
Тестування |
Проект |
Контрольна робота |
Відвідування лекцій (å) |
Ведення конспекту |
Усього балів |
1 | ||||||||
2 | ||||||||
30 |
Максимально можна набрати за роботу протягом семестру 50 балів.
На екзамен виділяється теж 50 балів. Отже, максимальна сума дорівнює 100 балам. Оцінка виставляється згідно з прийнятим в університеті Положенням про рейтингову оцінку.
Отже, рейтингова система оцінки знань не тільки можлива, а й бажана в сучасному вищому навчальному закладі, оскільки забезпечує комплексний підхід до оцінювання знань, дає змогу врахувати обсяг, якість засвоєного матеріалу, стимулює самостійну роботу студентів, активізує їх пізнавальну діяльність, допомагає аналізувати навчальний процес у динаміці. Вона позитивно впливає на організацію навчального процесу загалом, а в кінцевому результаті – на якість підготовки спеціалістів.
Технологічна постановка цілей обумовлює на початковому етапі чітке окреслення результатів фундаментальної підготовки.
Як відомо, результат – це матеріальний або нематеріальний продукт діяльності, що очікується.
Розглядаючи розроблену технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики як інноваційну технологію, ми вслід за авторами видання "Ситуаційна методика навчання" [30] вважаємо, що підвищення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики шляхом партнерських стосунків у навчальному процесі між викладачем і студентом спрямоване не тільки і не стільки на одержання знань, але й на формування здатності до творчості, опрацювання великих масивів інформації, вмінь і навичок професійної практичної діяльності.
У загальному вигляді результат реалізації технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики можна сформулювати в такому вигляді: знання, вміння й навички з можливим домінуванням кожної складової сукупного результату.
Отже, вищезазначене дає підстави представити розроблену технологію у вигляді моделі (див. рис. 3).
.
3. Технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Взаємозв'язок учбової і позакласної роботи у формуванні природничих знань молодших школярів
Мовлення вчителя як засіб педагогічної праці
Форми організації процесу навчання в загальноосвітній школі
Дидактичні засади оцінювання навчальних досягнень старшокласників в умовах модульного навчання
Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі