Сторінка
2
Питання над якими працюють групи:
1-ша група - зовнішня будова черевоногих молюсків;
2-га група – внутрішня будова черевоногих молюсків;
3-тя група – характерні представники черевоногих молюсків;
4-та група – розмноження черевоногих молюсків.
Звіти груп.
Кожен член групи доповідає про питання над яким працював з допомогою таблиць, малюнків.
Звіт першої групи.
Черевоногий молюск великий ставковик. Цей молюск живе в річках, озерах і ставках. Його конусоподібна черепашка скручена спіраллю в 4-5 обертів і закінчується гострою як голка, верхівкою. Черепашка сягає висоти 4-5 см.
Розміри черепашки такі, що туди вміщується все тіло молюска. але висунути з неї через устя(отвір у черепашці)ставковик може лише голову, ногу і передню частину тулуба: решта тулуба вкрита мантією, яка щільно з’єднана з черепашкою.
На голові можна роздивитися два щупальці – органи дотику і нюху, а біля їх основи – пару очей. Рот розташований на нижній поверхні голови. Його можна побачити, придивившись до молюска, який повзе по склу акваріума, відскрібаючи наліт з водоростей.
Велика м’язиста нога цього молюска формою нагадує праску. Завдяки хвилеподібному скороченню її м’язів ставковик повільно рухається по поверхні каміння, водних рослин. Великий ставковик може рухатися із нижнього боку поверхневої плівки стоячої води перебуваючи «униз головою». Полегшує пересування молюска слиз, що виділяється епітелієм ноги. Розглянути, як рухається ставковик, можна за допомогою лупи, коли молюск переміщується по скляній стінці акваріума.
Звіт 2-гої групи.
Травна система.Загальна схема травної системи ставковика така: рот – ротова порожнина – глотка – стравохід – шлунок – кишечник – анальний отвір. У ротовій порожнині і глотці їжа обробляється речовинами слинних залоз. Перетравлення їжі в шлунку відбувається за допомогою речовин, які виділяються травною залозою(печінкою).
Великий ставковик – тварина рослиноїдні. Як він добуває їжу?
У ротовій порожнині ставковика є м’язистий орган, укритий хітиновими зубчиками, - його називають терткою або радулою. Радулою і зіскрібає молюск м’які частини рослин і нальоти з водоростей на камінні чи інших предметах.
Дихальна система. Ставковик живе у воді, але дихає атмосферним повітрям за допомогою легень. Щоб одержати нову порцію повітря, ставковик змушений підніматися до поверхні води, де він відкриває розташований на тулубі дихальний отвір. Через нього атмосферне повітря потрапляє в легеню, де і відбувається газообмін.
Кровоносна система великого ставковика незамкнена. У ній є серце, короткі судини і капіляри, що обплітають легеню. короткі судини ,по яких кров переміщується до серця, називають венами, аті, по яких кров рухається від серця – артеріями. Серце складається з двох камер: передсердя і шлуночка. Двокамерне серце працює як насос, що перекачує кров.
Система виділення ставковика це нирка з сечоводом. З нирки продукти виділення рухаються до сечоводу і виводиться назовні через видільний отвір, розташований біля анального отвору.
Нервова система і органи чуття. До складу нервової системи входять нервові вузли, нервові стовбури, що їх з’єднують, і нерви. Кожний вузол відповідає за певну ділянку тіла, їх спільна робота регулює і координує життєдіяльність усього організму.
Окрім органів зору, нюху і дотику, у ставковика є орган рівноваги, який допомагає молюску визначати положення тіла в просторі.
Звіт 3-ої групи
Різноманітність черевоногих, їх роль у природі. Це найчисленніший клас типу Молюски. Більшість видів черевоногих мають спірально подібну черепашку. Черевоногі – єдині з молюсків, що освоїли не тільки водне середовище, але й суходіл.
В Україні мешкає виноградний слимак. У наших водоймах живуть молюски, менші за розмірами, ніж великий ставковик. це зокрема живородка річкова, органами дихання якої є зябра. Усі ставковики виконують важливу роль у ланцюгах живлення водойм. Деякі є проміжними хазяями паразитичних плоских червів.
Молюск рапана, що мешкає в Чорному морі, є переселенцем. Він потрапив сюди з Японського моря на днищах кораблів після Другої світової війни. Не зустрівши в чорному морі природних ворогів, цей молюск не тільки «прижився», але6 й став причиною зникнення чорноморської устриці та інших промислових молюсків.
Серед черевоногих є види, які не мають черепашки. Багато слимаків залюбки селяться на капустяних і суничних грядках, завдаючи шкоди цим рослинам. У Карпатах живуть великі слимаки ( до 8 см), що мають темно-фіолетове, темно-зеленувате і навіть червонувате забарвлення.
Безліч черевоногих мешкає у тропіках на суходолі і в морі.
Звіт 4-тої групи
Розмноження. Великі ставковики – гермафродити, вони розмножуються статевим шляхом. Їм власне внутрішнє запліднення. Яйця, об’єднані в драглисті кокони, ставковик прикріплює до підводних рослин. Розвиток у великого ставковика прямий, з яйця розвиваються маленькі ставковики з тонкою черепашкою.
Організовуємо міжгрупову роботу.
5. Приступаємо до виконання лабораторної роботи та інструктивною карткою після нагадування ПТБ
Лабораторна робота №8.
Тема. Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).
Мета. Вивчити особливості зовнішньої будови та спосіб руху черевоногих молюсків.
Обладнання та матеріали: живі акваріумні молюски, предметне скло, лупа, скальпель.
Хід роботи:
1*.Проведіть спостереження за черевоногими молюсками в акваріумі ( банці з водою), їх рухом, живлення. Почекайте, доки молюск висуне з мушлі тіло. Коли молюск підніметься до поверхні води, спостерігайте, як через дихальний отвір він випускає бульбашки повітря, потім набирає його і спускається на дно.
2. Розгляньте мушлю молюска, її форму і забарвлення.
3.Знайдіть голову і ногу. Які органи знаходяться на голові?
4.Помістіть молюска на предметне скло, проведіть спостереження за його рухом. Чи залишається слід на склі?
5*.Поставте перед молюском в якості перепони лезо скальпеля. За рахунок чого молюск здатний подолати таку перепону?
6.Схематично зобразіть будову черевоногого молюска і зробіть відповідні підписи.
7.Зробіть висновок про особливість зовнішньої будови черевоногих молюсків.
6. Інтерактивний метод «Прес».
Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.
Ми вивчили…
Ми навчилися…
Нас зацікавило…
Отже,…
7. Проводжу оцінювання, мотивую виставлення оцінок. Пропоную учням оцінити роботу на уроці своїх однокласників.
8.Д/З.
1.Опрацювати параграф 27(початковий і середній рівень).
2. Дати порівняльну характеристику травної системи молюсків і членистоногих, скласти діаграму Вена (достатній рівень).
3.Повідомлення на тему «Цікавинки про двостулкових молюсків» (високий рівень).
Тема: Клас Двостулкові. Загальна характеристика класу. Характерні представники. Лабораторна робота №9. Визначення молюсків за допомогою черепашок
Мета: 1.Ознайомити учнів із загальним ознаками класу. Розглянути особливості будови, життєдіяльності, різноманітність і поширення.