Сторінка
4

Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ

Основні вимоги до оцінювання якості ключових процесів ВНЗ

Сформулюємо основні вимоги до оцінювання ключових процесів ВНЗ відповідно до формули.

Оцінювання якості здійснюється за системою показників, які характеризують процеси (таблиця 2 або 3).

Оцінювання виконується групою експертів. Склад групи формується за спеціальною методикою. До складу групи можуть входити внутрішні аудитори та фахівці, відповідальні за функціонування процесу. Можливе також формування групи з залученням зовнішніх аудиторів та сторонніх фахівців, що мають високу кваліфікацію сфері діяльності, на яку розповсюджується процес. Під час формування групи доцільно використати методику підбору аудиторів і технічних експертів, викладену у [4] (ISO 19011). Кількісний склад групи складає від 3 до 15 фахівців.

Експертне оцінювання здійснюється на основі базових оцінок і вагових коефіцієнтів. Аналіз внеску кожного з процесів у кінцевий результат підготовки випускника ВНЗ дозволяє встановити орієнтовні значення вагових коефіцієнтів у такому вигляді:

При цьому вага кожного з зазначених коефіцієнтів може виражатись або уточнюватись шляхом експертного оцінювання в рамках загального оцінювання якості ключових процесів.

Експертне оцінювання здійснюється через визначення кожним експертом – членом групи окремого показника окремого процесу, а за потреби, і окремого відповідного вагового коефіцієнта за встановленою шкалою. Причому у разі експертного визначення вагових коефіцієнтів їх сума має дорівнюватись 1.

Оцінювання проводиться у такій послідовності:

вивчення експертами об'єкта оцінювання (процесу);

вибір для оцінювання системи показників процесів (наприклад, таблиця 2 або 3);

вибір для оцінювання шкали оцінювання (наприклад, звичайна 5-ти, 10-ти бальна, спеціальна шкала);

незалежне заповнення анкет у вигляді таблиць кожним експертом;

встановлення експертами індивідуальних оцінок і показників процесів і вагових коефіцієнтів;

підрахунок індивідуальних оцінок групових показників процесів;

вибір методу узагальнення індивідуальних оцінок;

підрахунок узагальнених оцінок кожного з ключових процесів, відповідно до обраного методу (наприклад, для методу усереднених оцінок підраховуються середньоарифметичне індивідуальних оцінок групових показників по кожному з процесів ВНЗ усіх експертів за формулою (2) і підраховується інтегрований показник оцінювання процесів ВНЗ);

представлення результатів оцінювання в абсолютних і відносних значеннях, а також у графічному вигляді;

введення результатів оцінювання у базу даних моніторингу процесів ВНЗ;

інтерпретація результатів оцінювання і здійснення заходів для подальшого удосконалення процесів.

Розглянемо визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ на прикладі оцінювання якості за допомогою таблиці 2.

		Q – інтегрований показник процесів

Рис. 2

6. Визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ

Оцінювання інтегрованого показника якості процесів ВНЗ за формулою (1) здійснюється у 7 послідовних етапів з використанням таблиці 2.

1й етап. Визначення кожним експертом групи значень вагових коефіцієнтів Р1, Р2, Р3, Р4.

2й етап. Визначення кожним експертом вагових коефіцієнтів кожного показника у кожній групі показників з таблиці 2.

3й етап. Визначення в балах від 1 до 5 рівня кожного показника з таблиці 2 або 3 за шкалою, наведеною у додатку А стандарту ДСТУ ISO 9004.

4й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки для кожного з десяти ключових процесів ВНЗ.

i

IО1 = å Pj ´Aj, де (4)

j=1

Pj – ваговий коефіцієнт j‑того показника якості процесу з першої групи,

i

å Pj =1 (5)

j=1

Aj - оцінка у балах, яка дана експертом по j‑тому показнику,

i – кількість показників у групі 1.

5й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки експертом кожного з десяти ключових процесів ВНЗ

10

IОPi = å Pi ´IОi (6)

i=1

6й етап. Підрахунок усередненої оцінки кожного з десяти ключових процесів

M = å IAi Pi, де (7)

М – усереднена оцінка

N – кількість експертів.

7й етап. Підрахунок за формулою (2) інтегрованого показника якості процесів ВНЗ.

Відносну усереднену оцінку кожного з ключових процесів можна відобразити графічно.

Аналогічно здійснюються підрахунки для другого підходу на основі таблиці 3.

Слід враховувати обмеження, які усереднені показники і обрана оцінювальна шкала накладають на точність і достовірність отриманих результатів.

Для того, щоб запобігти некоректностям від застосування середніх арифметичних значень доцільно використовувати інші оцінювальні шкали, а замість абсолютних значень показників використовувати частоту їх появи.