Сторінка
2

Соціальні індикатори фінансової безпеки особистості

Нині заробітна плата втратила свої основні функції – стимулюючу, відтворювальну і регулюючу. Практично повністю втрачено стимулюючу функцію заробітної плати, її вплив на розвиток виробництва, науково-технічний прогрес. Економіка, що базується на низькій вартості робочої сили, не забезпечує високих стандартів споживання, процесів нагромадження, якісного відтворення робочої сили. За таких умов стримується й розвиток житлово-комунальної та соціальної сфер, зокрема формування страхових фондів, ресурсів пенсійного забезпечення та освіти. Розміри заробітної плати, як правило, відірвані від кінцевих результатів праці, порушено міжгалузеві та міжкваліфікаційні співвідношення, спостерігається значна диференціація середньої заробітної плати у виробничій і невиробничій сферах, а також у регіональному зрізі.

Коли праця перестає задовольняти потреби, людина відчужується від неї і шукає інші шляхи забезпечення проживання. Уже впродовж кількох років ми є свідками такого явища, як відплив робітників з високою трудовою активністю та підприємливістю в посередницькі економічні структури, а також бажання кваліфікованих, високоосвічених молодих людей у віці 20-32 роки залишити нашу державу. Відвертішими стають наміри отримати життєві блага нетрудовим шляхом: внаслідок приписок, розкрадань, спекуляцій.

ü величина сукупних доходів на душу населення, їх структура та використання цих доходів. Впродовж 2000-2003 рр. в Україні відбувся злам негативних тенденцій у формуванні доходів населення. Зросла заробітна плата, збільшилася її частка у сукупних доходах населення, почала зростати значимість пенсійних виплат у бюджетах пенсіонерів. Однак все ще велике значення в бюджетах сімей відіграють натуральні надходження. Натомість не виконують належної ролі ринкові складові – доходи від підприємницької діяльності та від операцій з нерухомістю та цінними паперами.

Структура доходів населення

(у %)

Реальна вартість робочої сили певної якості в умовах певної країни складається з поточних витрат на її підтримання та капітальних на відтворення. До поточних витрат відносяться витрати на харчування, придбання непродовольчих товарів та платних послуг (зокрема, житлово-комунальних). До капітальних – придбання або будівництво житла, отримання необхідного для даного ринку праці рівня освіти, медичне та пенсійне забезпечення, виховання дітей. Зауважимо, що витрати на підтримання та відтворення робочої сили покриваються в основному за рахунок заробітної плати. Відповідно при низькому рівні доходу на душу населення зменшуються витрати на: харчування, на непродовольчі товари, на оплату послуг, на нагромадження.

ü розподіл населення за рівнем середньодушового сукупного доходу. Впродовж 2000-2003 рр. намітилися позитивні тенденції у розподілі населення за рівнем середнього сукупного доходу на душу населення. Вони обумовлені, головним чином, переходом частини населення, що знаходилося у групі з невизначеним матеріальним статусом, до групи із середнім рівнем доходів (з 13 до 20% зросла питома вага осіб із середнім рівнем доходів, а частка осіб з низькими і найнижчими рівнями доходів зменшилася з 57 до 50%).

Проте, незважаючи на деякі позитивні зміни, загальний рівень доходів на душу населення у країні залишається вкрай низьким, а відтак рівень життя населення в Україні (навіть серед постсоціалістичних країн) залишається також вкрай низьким. Про це свідчать як суб’єктивні, так і об’єктивні показники: якість раціону харчування, умови проживання, забезпеченість населення товарами тривалого користування та житлом, доступність якісних медичних та освітніх послуг тощо. Не вдалося подолати негативної тенденції зростання рівня розшарування населення, який впродовж 2000-2003 рр. збільшився. Високим залишається рівень бідності. У 2002 році він становив 27,2%.

ü споживання продуктів харчування на душу населення. Оскільки мінімальний рівень заробітної плати та пенсій в Україні не забезпечує навіть придбання предметів першої необхідності, це призводить до різкого спаду купівельної спроможності населення. І якщо у 1992 році ми мали інфляцію на фоні дефіциту товарів та послуг, то сьогодні, у деякій мірі, можна говорити про зворотну картину: низький рівень купівельної спроможності громадян через високі ціни і низьку заробітну плату більшості населення України.