Сторінка
2

Фінансова безпека банківської діяльності

Банківська система повинна бути забезпечена належним нормативно-правовим регулюванням і контролем за її діяльністю. Дослідження особ­ли­вос­тей банківської системи опирається на ієрархічну підпорядкованість елементів банківської системи за дворівневим принципом. Перший (вищий) рівень системи утворює Національний банк України із покладеними на нього організаційно-контрольними завданнями, а другий рівень - підсистема комер­цій­них банків із властивими їй операційними функціями.

Сьогодні в Україні відбувається процес становлення якісно нового фінансового механізму економічних відносин, суб'єктами яких виступають банки. Це головна характерна риса, що відрізняє банківську систему України від недавньої неринкової економіки адміністративно-командного типу, хоча тепер рівень, досягнутий вітчизняною економічною системою протягом перехідного періоду, характеризується ще слабким загальним розвитком ринкових інститутів. Прогрес у реформуванні банківської системи видається відчутнішим порівняно з іншими секторами господарства та з огляду на основні етапи її розвитку за період від початку впровадження ринкових перетворень. Багаторічним підсумком поетапної напруженої роботи було не лише реформування існуючої, але і створення нової банківської системи України. Це дозволило: створити початкову нормативно-правову базу для провадження монетарної політики та банківського нагляду; а також дворівневу банківську систему, валютний ринок цінних паперів; провести грошову реформу і ввести національну грошову одиницю - гривню; створити національну платіжну систему із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів; провести реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках; подолати гіперінфляцію, домогтися керованості інфляцією; наблизити банківську систему України до завдань ринкової структури та інтересів національної економіки.

Але це лише правові, організаційні та економічні передумови для успішної діяльності БСУ, оскільки в ній ще залишилося чимало недоліків. Це перш за все: серйозні недоліки у діяльності комерційних банків у сфері кредитування, розрахунків, порушення багатьма з них економічних нормативів; недосконалість податкового та фінансового законодавства, що визначають потребу в поглибленні банківської реформи; залишається чималим системний ризик внаслідок надмірної відкритості банківської системи для слабких підприємств і неякісного менеджменту; БСУ не повністю задовольнила потреби приватного сектору, який активно зростає, йому бракує інших (крім кредитних) банківських послуг високої якості; ще не розв'язані питання інституційного розвитку банківської системи, захисту банківської таємниці та інтересів клієнтів; відсутня відповідна для країн із ринковою економікою фінансова структура, стимули заощаджувати та розміщувати позичкові фонди; низька життєздатність фінансових інститутів (приховані банкрути); повільний інтерес у галузі створення стабільного ефективного банківського нагляду тощо.

Навіть цей неповний перелік недоліків і невирішених проблем свідчить про потребу розробки та практичного проведення державної програми реформування та розвитку банківської системи України. Остаточне формування банківської системи ринкового типу ще не завершено і вимагає подальшого вдосконалення кількісних та якісних складових структурної побудови банківської системи. Кількісні показники банківської діяльності в умовах ринку пов'язані з оцінкою достатності кількості банків у країні з огляду на їхні можливості повноцінно охопити кредитно-розрахунковим обслуговуванням усі сфери національної економіки і зовнішньоекономічну діяльність, а також зайняти усі можливі для банків сегменти грошового ринку і ринку капіталів, провадити весь спектр операцій. На початкових етапах перехідного періоду в Україні переважав виключно екстенсивний тип розвитку банківської системи, що виявилося пізніше у фінансових крахах окремих новоутворених банків. У розвитку банківської системи докорінно змінилася структура власності на банки, замість повної монополізації банківської справи в руках держави, виникла система з приватними комерційними банками.

В оптимізації структури банківської системи потребують поліпшення і якісні її показники. В Україні спостерігається досить низький рівень капіталізації комерційних банків, значну частину яких було засновано в період загострення гіперінфляції для обслуговування торговельно-посередницьких та валютообмінних операцій із швидким оборотом коштів. Надійність і фінансова потужність банківської системи України ще недостатні для того, щоб забезпечувати повною мірою фінансову безпеку держави. Не до кінця розв'язано питання захисту інтересів кредиторів та вкладників. У межах чинного законодавства і судочинства, кредитор має істотні проблеми з поверненням своїх коштів. Важкими залишаються умови і високими відсотки для позичальника, який в результаті цього відразу стає боржником. Залишається актуальною проблема стабільності гривні, яка розв'язується лише в умовах ефективної економічної політики. В сучасних умовах набуває особливого значення повернення вкладів населенню. Попри існуючу наочну переконливість статистичного і фактичного відставання БСУ, останнім часом в її діяльності намітилися певні позитивні зрушення. В Україні утримується тенденція до економічного зростання. Спостерігається стабілізація фінансового становища багатьох підприємств, зростають доходи населення, що позитивно впливає на банківські установи. Зберігає стабільність гривня. Керованими стали інфляційні процеси. Зросла довіра населення України до банків - збільшились депозитні вклади у націо­наль­ній валюті. Це свідчить про посилення впливу банківської системи на розвиток реального сектора економіки України. У нинішніх соціально-економічних умовах заходи монетарної політики мають органічно доповнюватися сучасними фіскальними, що передбачають стимулювання сукупної пропозиції через активізацію виробництва й зайнятості внаслідок запровадження стимулюючого оподаткування тощо.

Важливе місце в забезпеченні безпеки банківської системи України належить монетарній політиці, яку варто розглядати як комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Необхідною умовою макроекономічної стабілізації є фінансова стабі­лі­за­ція - основна мета діяльності центрального банку держави. Грошово-кре­дитна політика Національного банку України спрямована на подальше зміцнення національної грошової одиниці - гривні, підтримку і прискорення ринкових перетворень в економіці, підвищення ефективності функціо­ну­ван­ня банківської системи та вдосконалення управління грошово-кредитним і валютним ринками.