Сторінка
3

Фінансова безпека банківської діяльності

Найбільш динамічною сферою безпеки БСУ є сфера інформаційної безпеки. Якщо забезпечення фінансової безпеки має давню традицію й устояні підходи, то інформаційна безпека постійно вимагає нових рішень, тому що комп'ютерні та телекомунікаційні технології постійно обновляються, на комп'ютерні системи покладається усе більша відповідальність.

Можна прогнозувати подальше зменшення обороту готівки і поступовий перехід на безготівкові розрахунки з використанням пластикових карток, мережі Інтернет і терміналів управління рахунком юридичних осіб, зростання кількості злочинів з використанням електронних і пластикових платіжних засобів. У зв'язку з цим варто очікувати на подальший динамічний розвиток засобів інформаційної безпеки банків, оскільки їхнє значення постійно зростає.

Протидія комп'ютерній злочинності передбачає перш за все створення відповідної законодавчої бази, комплексу організаційних заходів, у тому числі підготовку кадрів високої кваліфікації, а також відповідне спеціальне технічне забезпечення.

В Україні кримінальна відповідальність за посягання у сфері комп'ютерної інформації була встановлена лише у 1994 р.

В той же час Україна відстає у створенні відповідної нормативної бази. У новому КК України існує три статті, що передбачають відповідальність за злочини аналізованого виду. Вони об'єднані розділом XVI Особливої частини, який має назву „Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж”. КК України містить й інші статті, які можуть застосовуватись при визначенні відповідальності за вказані посягання. Зокрема, ч.З ст. 190 (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) і ст.200 (використання підроблених електронних засобів доступу до банківських рахунків).

Практика кримінального переслідування за такі злочини в Україні недостатня і її можна охарактеризувати тільки у загальних рисах. Тут дії, пов'язані із злочинним посяганням на власність банків та їх клієнтів через комп'ютерні технології можуть кваліфікуватися тільки за ст. 200 „Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення”; ст. 222 „Шахрайство з фінансовими ресурсами” або ст. 194 „Умисне знищення або пошкодження майна” (якщо вважати пластикову картку майном) КК України.

Важливим напрямом безпеки БСУ є збереження банківської таємниці (відомостей, що не підлягають розголошенню і охороняються державою як службова таємниця). До них належить визначений Законом перелік відомостей про стан рахунків клієнтів, виконуваних операцій тощо. Банківська таємниця є різновидом комерційної таємниці, яка забезпечує банку одержання найвищих прибутків.

Надання відповідним відомостям статусу банківської або комерційної таємниці є одним із способів запобігання несанкціонованому використанню цінної інформації. Комерційна таємниця може бути надана власником третій особі за плату. Надання банківської таємниці третій стороні є порушенням закону. Охорона комерційної таємниці - турбота її власника, а банківської - банку. Охорона банківської таємниці визначається не міркуванням прибутковості, а нормою закону.

Систему захисту банківської таємниці в Україні становлять: загальні норми права щодо захисту секретної інформації, які встановлює держава (закони, декрети, укази, постанови); правові норми із захисту секретів, які встановлює керівництво банків (накази, розпорядження, інструкції, пам'ятки тощо); спеціальні структурні підрозділи банків, які на практиці забезпечують виконання норм прийнятих, державою та адміністрацією. Всі ці елементи тісно пов'язані між собою.

Розголошення комерційної таємниці - це незаконне ознайомлення інших осіб з відомостями конфіденційного характеру, віднесеними суб'єктом підприємницької діяльності до відомостей, що становлять його комерційну таємницю, або створення умов, які сприяли ознайомленню з ними сторонніх осіб, вчинене особою, котрій такі відомості стали відомі у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю, яка повинна зберігати такі відомості в таємниці.

Без сукупності розглянутих вище складових елементів нормальне функціонування банків в умовах ринку неможливе або вкрай ускладнене. Тому створення відповідного організаційного забезпечення банківської діяльності за різними напрямами слід вважати одним із потрібних моментів подальшого вдосконалення інституційної структури банківської системи.

Банки повинні розробляти концепцію безпеки банку, яка містить: загальні положення, заходи організації безпеки банку, заходи безпеки банку, забезпечення безпеки банківської діяльності.

Одним з найважливіших підрозділів, без наявності якого ризикована діяльність банку підвищується, є служба безпеки банку. Служба безпеки покликана забезпечити охорону інтересів своєї установи в самому широкому розумінні цього слова. Це включає як організацію фактичної охорони банку, так і забезпечення економічної безпеки. До функцій служби безпеки відноситься перевірка відомостей, які надходять до банку. Це спричиняє потребу у вимозі від працівників служби наявності можливості для такої перевірки. Крім того, дуже важливою є участь працівників служби безпеки у кредитній діяльності банків, у перевірці документів, які надаються позичальником, його репутації, кредитної історії, наявності та фактичного стану забезпечення, яке ним пропонується, плато­спроможності позичальника та/або його поручителя, супроводження кредиту, нагляд за його цільовим використанням тощо.

2. Правовий механізм формування безпечного функціонування бан­ків­ської системи України та управління нею.

У БСУ виділяють такі принципи управління: дотримання економічних нормативів, установлюваних Національним банком України; добровільності відносин і взаємної зацікавленості банку та його клієнтів; максимізації зручностей для клієнтів; мінімізації ризиків насамперед щодо ресурсів клієнтів; максимізації прибутку за рахунок мінімізації загальних витрат; мінімізації власної частки банку в його пасивах, а також тих ресурсів, що не беруть участь в обороті – банківських резервів.