Сторінка
6

Музикотерапія як засіб регуляції гіперактивності та агресивності у дітей старшого дошкільного віку

прослуховування музики, заздалегідь підібраної і придатної для конкретних випадків, як метод естетично-емоційного споглядання, з наступним її обговоренням у групі, має додатковий соціально-психологічний ефект, сприяє музичному тренінгу чутливості для вироблення здатності бачити прояви і відзвуки життя в музиці.

Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.

У дитячому садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні підбираються відповідно до настрою групи.

Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.

Сеанс “Доброго сну” — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо “Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави. Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка — це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.

Сеанс “Доброти” — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні: “Большой секрет для маленькой компании”, “Настоящий, верный друг”, “Если добрый ты”… Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує; тобто це профілактика агресивності.

Сеанс “Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.

Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше — це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.

Говорячи про гіперактивних дітей і дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку, засоби пасивної музичної терапії дають порівняно малі результати, по відношенню до засобів активної музичної терапії.

Активна музична терапія - це дія під музику, разом з музикою, гра на простих музичних інструментах, рух під музику, малювання музики. Активна терапія означає щось робити разом з музикою.

Основний спосіб впливу в музичній терапії - це ритм.

Музика здатна викликати досить сильні емоції, тому багатьох батьків хвилює питання чи не шкідливі подібні переживання для гіперактивної дитини? У кожної людини існує власний ритм, сеанси активної музичної терапії дають можливість виходу цього ритму і його енергії. Сеанси активної музичної терапії дозволяють контролювати емоційний стан, даючи вихід енергії.

Існує декілька технологій музичної терапії, що розв'язують проблеми гіперактивності і концентрації уваги. Технології ці вперше з'явилися в Росії -технології вокалотерапії і музичного розвитку. При цьому ще раз наголосимо, що музикотерапія не має педагогічної мети «навчити», це засіб впливу на організм і «особистість» людини в цілому, використовуючи почуття ритму, мелодії.

Наприклад, беремо в роботу один музичний твір і його "танцюємо". "малюємо", "граємо", імпровізуємо разом з дитиною. Через кілька різних видів роботи дитина намагається засвоїти музичний твір, його ритмічну структуру, його музичну форму. Якщо у дитини проблеми з концентрацією уваги, то ми непомітно змушуємо його займатися одним твором, використовуючи різні форми роботи з цією композицією. Протягом сеансу він слухає цей твір шість разів і, врешті-решт, може на ньому сконцентруватися і запам'ятати його.

Зараз існує безліч музичних творів, тому важливим завданням педагога є правильно підібраний музичний репертуар. Пропонуються різні рекомендації по використанню музичного репертуару.

Отже, можна з упевненістю сказати, що заняття з використанням елементів активної музичної терапії у дітей знижує рівень агресії, гіперактивності, вони стають більш контактними, можуть зосереджуватися. Сеанси музичного впливу дозволяють поліпшити пам'ять, зарядити дітей позитивними емоціями, використовуючи різні прийоми музикотерапії.

Залучення дошкільнят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

Лікувальний вплив музики було відзначено ще з найдавніших часів. У Стародавньому Єгипті безсоння лікували з допомогою співу хору, а в Стародавній Греції за допомогою звуків труби позбавляли від радикуліту чи розладів нервової системи. Конфуцій вважав музику ефективною для пом'якшення народних звичаїв. Сучасна ж музикотерапія стала розвиватися у другій половині ХХ століття. Вона використовується для корекції емоційних станів та відхилень (тривоги, втоми, страху тощо).

У наукових роботах К. Щедролосєвої, Л. Гаврілової, Н. Кривошеї розкриті лікувально – педагогічні можливості музики, вплив музикотерапії на емоційні стани дошкільників та молодших школярів. Проте вплив музикотерапії саме на агресивність та гіперактивність дітей недостатньо досліджений. На сучасному етапі ці вади характеру дуже розповсюдженні у дітей старшого дошкільного віку, тому важливо дослідити нові способи впливу, регуляції та профілактики агресивності та гіперактивності у старших дошкільників.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, визначила, що музикотерапія — це процес міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музикотерапевт застосовує музику та всі сторони її впливу — фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну, естетичну і духовну — з метою покращення чи збереження здоров'я клієнта. За допомогою таких музичних практик, як вільна імпровізація, спів, композиція, слухання, обговорення музики чи рух під музику, музикотерапевт допомагає клієнтові у досягненні ряду терапевтичних цілей: активізувати пізнавальні процеси, моторику, емоційний розвиток, набути комунікативні навички тощо. Музикотерапія може бути засобом профілактики, реабілітації чи лікування.