Сторінка
2

Бюджетний розпис як основа виконання бюджетів

Складовими бюджетної системи є її структура, принципи побудови та організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої.

Бюджетний устрій - це організація, принципи побудови бюджетної системи, її структури, зв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Він визначається державним устроєм та адміністративно - територіальним поділом держави.

Економічний зміст бюджету та його ланок розкривається в розподільчих процесах, які за своєю сутністю дуже різноманітні й охоплюють усі рівні державного управління. Рух валового внутрішнього продукту на всіх стадіях від створення до споживання здійснюється за допомогою грошових фондів. Тому залежно від того, як відбувається процес мобілізації та використання бюджетних коштів, як це впливає на формування в кінцевому підсумку фондів споживання та нагромадження визначається роль бюджету в управлінні економікою.

У зв’язку з цим важливе значення має постійне удосконалення системи мобілізації доходів бюджету, краще використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Система платежів до бюджету має ґрунтуватись на таких принципах: кожна ланка бюджетної системи повинна мати закріплений у законодавчому порядку перелік платежів, що повністю надходять до цього бюджету та є достатніми для покриття передбачених видатків. Якщо в окремі періоди доходи не покривають витрат, то бюджету подаються субсидії із загальнодержавного боргу.

Іншим важливим напрямком впливу бюджету на економічні та соціальні процеси в державі є видатки. Вони беруть участь у формуванні кінцевої величини фондів споживання та нагромадження. Найзначніші суми бюджетних ресурсів призначенні для формування фонду споживання. Останніми роками на ці потреби спрямовується понад 50% усіх видатків бюджету. Існує також тенденція щодо їхнього зростання.

Важливою проблемою посилення ролі бюджету в розподільчих процесах є досягнення оптимальних співвідношень між різними ланками бюджетної системи. Із загальнодержавних бюджетів фінансується нині значна частка усіх витрат. Існує тенденція до частки місцевих бюджетів у фінансуванні бюджетних витрат, а це може позитивно вплинути на розвиток системи місцевого самоврядування і в кінцевому підсумку на використання бюджетних коштів у цілому.

Місцеві бюджети — основна складова місцевих фінансів. Об'єктивна не­обхідність у них виникла ще в общині, котра з'явилася як інститут раніше, ніж держава і відіграла важливу роль в організації суспільного життя.

Окремі, властиві общині, функції викликані особливими місцевими інте­ресами, зберігаються і нині. Забезпечення цих інтересів — головна мета діяль­ності місцевих органів влади, що насамперед визначає їх функції, а отже, й об'єктив­ну потребу та закономірність функціонування місцевих фінансів.

Ігнорування економічних законів, що притаманне тоталітарним держа­вам, одержавлення фактично всієї економіки і господарської діяльності, за­провадження невластивих для нормального розвитку командно-адміністратив­них методів управління стало об'єктивною причиною ліквідації місцевих фінансів у колишньому СРСР.

Відновлення в Україні на початку 90-х років інституту місцевого самовря­дування як носія місцевих інтересів, поява функцій і завдань, котрі виконуються місцевими органами влади, стали об'єктивними чинниками процесу відродження місцевих фінансів у нашій державі.

Після набуття Україною суверенітету почався процес становлення націо­нальної фінансової системи та її складової — місцевих фінансів як об'єктив­ної економічної реальності, властивої фінансовим системам усіх сучасних ци­вілізованих держав, що пов'язано з радикальною зміною концепції державної влади, відмовою від її радянської моделі та переходом до організації влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу й судову.

У системі місцевих фінансів з'явилися і розвиваються такі інститути, як самостійний місцевий бюджет, кому­нальна власність, місцеві податки і збори, фінанси комунальних підприємств тощо, які у правовому порядку й організаційно закріпляються в законах України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіо­нальне самоврядування" від 26 березня 1992 року, "Про місцеве самовряду­вання в Україні" від 2 і травня 1997 року, а також у Законі "Про бюджетну систему України", прийнятому в редакції 1995 року та в Декреті Кабінету Мі­ністрів України від 20 травня 1993 року "Про місцеві податки і збори", а також у Бюджетному кодексі України від 21.06.2001р.

Правовий статус територіальної громади й органів місцевого самовряду­вання як головного суб'єкта фінансових відносин у сфері місцевих фінансів визначено Конституцією України, прийнятою у 1996 році.

Одним із головних фінансових фондів місцевих органів влади, за допомо­гою якого в основному реалізуються покладені на них функції та завдання в межах власної компетенції, зокрема такі, як соціальне обслуговування, почат­кова і середня освіта, охорона здоров'я, дороги місцевого значення, благоус­трій. житлово-комунальне господарство, житлове будівництво, а також делего­вані повноваження, визначені центральною владою, є місцевий бюджет.

Згідно Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. місцевий бюджет містить в собі надходження і видатки на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів міцевого самоврядування. Ці надходження і видатки складають єдиний баланс Бюджетного кодексу України.

Оскільки місцевий бюджет серед інститутів місцевих фінансів відіграє основну роль у забезпеченні виконання функцій і завдань місцевими органами влади то упродовж останніх років було приділено багато уваги посиленню його впливу на економіку і соціальну сферу як інструменту перерозподілу валового внутрішнього продукту, фіскальної діяльності, забезпечення суспільних послуг і економічного зростання.