Сторінка
1

Аналіз виконання місцевого бюджету

Вступ

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

Бюджет – складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу.

Найважливіше призначення бюджету – це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним результатом. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у тому, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного використання державою своїх функцій.

Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків. Щодо вирішення цих проблем існують різні підходи:

· зберегти бюджетну систему і бюджетний устрій до виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати використання фінансів у державі з метою подолання кризових явищ за рахунок розвитку пріоритетних напрямків виробництва, стабілізації національної валюти;

· при збереженні централізованої бюджетної системи надати право місцевим органам влади і управління розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної власності підприємств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних заходів та доходів;

· надати самостійність місцевим бюджетам, консолідувавши у бюджеті України всі бюджети, що становлять бюджетну систему.

Метою моєї роботи є розгляд, спроба аналізу найважливіших проблем місцевих бюджетів та напрямки вирішення цих проблем.

Об’єктом дослідження є місцеві бюджети. Предметом дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на місцевому рівні.

Робота містить три розділи, кожен з яких є нібито окремою темою, але всі об’єднані загальним питанням теми. У першому висвітлено сутність місцевих бюджетів та їх місце в бюджетній системі. У другому особливості складання, розгляду та затвердження бюджетів на місцевому рівні. В третьому проведено аналіз виконання місцевого бюджету на прикладі районного бюджету.

1. Особливості формування та виконання дохідної частини частини бюджету району.

Світовий досвід визначення ролі держави та її територіальних утворень у розподільних процесах переконує, що державний і місцеві бюджети є одним із найдосконаліших інструментів регулювання соціально-економічних процесів. На сьогодні у більшості країн світу через бюджет перерозподіляється до 50% ВВП. Проблемою лишається визначення оптимальних форм і методів такого перерозподілу, збалансування державних і територіальних інтересів у бюджетному етапі для України – це одне з найважливіших завдань.

На практиці регулювання повноважень між різними рівнями управління зумовлює особливості формування дохідної частини як державного, так і місцевих бюджетів.

Свого часу передбачена Законом України “Про бюджетну систему України” схема розподілу дохідних джерел між бюджетами була втілена лише частково. За роки, що минули з часу прийняття цього закону неодноразово змінювався перелік доходів як державного, так і місцевих бюджетів. У 1996 р. Конституція України по новому визначила місце і роль деяких бюджетів, зокрема обласних і районних. Доходи державного й місцевого бюджетів неодноразово переглядалися у зв’язку зі щорічними змінами у механізмі бюджетного регулювання і, зокрема, у сфері регулювання податків. Закріплення за Державним бюджетом України непрямих податків, а за місцевими – прямих (із числа регулювання податків) докорінно змінило склад їхніх доходів.

Органи місцевого самоврядування у 2001 році порівняно з 2000 роком мали значно більше джерел надходжень до бюджетів. Проте нестабільність дохідної бази місцевих бюджетів перешкодила проведенню перспективного бюджетного планування, створенню стабільних умов функціонування економіки, її виходу із фінансової кризи.

Бюджетна реформа, що розпочалася у Україні у 2000 році, перш за все торкнулася саме міжбюджетних відносин міх державними і місцевими бюджетами. На відміну від попередніх років, бюджет 2000 року було складено на основі формульного підходу, тобто на основі розрахунку прогнозного обсягу доходів, що мають бути передані тому чи іншому місцевому бюджету (області, регіону, міста, селища) або ж вилучення з нього до бюджету вищого рівня, з урахуванням закладених у формулі встановлених нормативів видаткових потреб. На думку багатьох експертів, було зроблено перші кроки щодо справедливого розподілу державних доходів із метою забезпечення кожної територіальної громади таким базовим обсягом коштів, який необхідний для надання державних послуг, гарантованих кожному громадянинові Конституцією України.