Сторінка
6

Аналіз виконання місцевого бюджету

До тих видатків, що держава залишає на розсуд місцевого самоврядування і які не беруться до уваги при визначенні обсягів трансфертів, належать передусім видатки на підтримку та розвиток комунальної інфраструктури населених пунктів – заходів, пов’язаних із упорядкуванням житлового фонду, ремонтом і утриманням доріг, вивезенням сміття тощо.

Для фінансування видатків, що обраховуються за нормативами бюджетної забезпеченості, призначається кошик джерел доходів бюджетів територіальних громад. Податки, які сплачуються місцевими жителями повинні використовуватися для фінансування, бодай частково, суспільних послуг, що надаються цим місцевим жителям. Номенклатура цих податків відповідає міжнародній практиці і засвідчує чіткий взаємозв’язок між величиною та місцем сплати податку та рівнем послуг, що їх отримує за ці кошти платник податку. Окрім того, держава встановлює додатковий алгоритм розподілу прибуткового податку з громадян для бюджетів міст районного значення, села та селища, з одного боку, та районних бюджетів – у розмірі 25:50 (решта 25 зараховується до обласного бюджету). Інші доходи з “кошику” у повному обсязі використовуються для фінансування бюджетів територіальних громад. Таким чином, кожен орган місцевого самоврядування матиме доступ до набору доходів, зібраних в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, обсяг яких може виявитися достатнім або недостатнім для фінансування делегованих видаткових повноважень. Там, де він виявиться недостатнім, - решту забезпечать трансферти.

Від районів вимагається залишати бюджетам територіальних громад щонайменше 25% прибуткового податку з громадян, які працюють на території міст районного підпорядкування, сіл та селищ. Такий алгоритм розподілу найперспективнішого джерела наповнення бюджетів місцевого самоврядування покликаний забезпечити певну доходну незалежність бюджетам таких міст, сіл та селищ.

На фінансування повноважень, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, а отже, фактично є власними і властивими місцевому самоврядуванню, місцеві бюджети скеровують надходження від місцевих податків та зборів, податку на прибуток підприємств комунальної власності, 75% надходжень від плати за землю (60 – для бюджетів міст районного значення, сіл та селищ), а також інших порівняно незначних доходних джерел. Таким чином, кожна “нарощена” гривня місцевих доходів не “витісняє” автоматично, як це відбувається нині, гривню трансфертів.

Всі інші, крім згаданих вище, доходні джерела мають використовуватися на фінансування видатків державного бюджету.

Стадіями виконання місцевого бюджету за видатками визначаються:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов’язань;

4) отримання товарів, робіт та послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядки коштів місцевого бюджету одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень (дод. 8).

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Проаналізуємо видаткову частину бюджету Монастириського району (табл. 5).

Видаткова частина бюджету за 1999 рік виконана на 8036,6 тис. грн. або на 24,8% і становив 106,2%.

Рівень виконання видатків за 2000 рік збільшився порівняно з 1999 роком на 24,8% і становив 106,2%.

Видатки бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення збільшилися порівняно з 1999 роком на 704,8 тис. грн. і становили 3584,5 тис. грн. або 189,8%.

Видатки на освіту збільшились від 69,2% до 104,6%.

Видатки на охорону здоров’я за 2000 рік збільшились порівняно з 1999 роком на 249,1 тис. грн. і становили 100,3%.

По деяких функціях відбувається суттєве відхилення структури видатків за звітний період від структури запланованих видатків.

Суттєве зменшення питомої ваги здійснених видатків порівняно з відповідним розрахунковим річним показником за 1999 рік спостерігається в сільському господарстві, освіті, охороні здоров’я.

Значне збільшення питомої ваги видатків мало місце в житлово-комунальному господарстві, фізичній культурі.

Видатки на культуру за 2000 рік збільшились порівняно з 1999 роком від 81,3% до 112,9%. Збільшились також видатки на кіномережу (від 38 до 100%), сільське господарство (від 64,4 до 97,9%), автотранспорт (від 46,9 до 100%).

Заборгованість на 1.01 2001 року становила – 3100,0 тис. грн., в тому числі:

- по заробітній платі – 358,6 тис. грн.

- по допомогах сім’ям з дітьми – 270,0 тис. грн.

- по субсидіях на житлово-комунальні послуги – 1680,0 тис. грн.

- по пільгах ветеранам війни – 230,0 тис. грн.

Проведено певні заходи щодо скорочення бюджетних видатків.

По установах освіти протягом 2000 року скорочено 18 педагогічних ставок. Економічний ефект від скорочення педставок становить 15,5 тис. грн. Скорочено 4 ставки вихователів групи продовженого дня. Економічний ефект від скорочення становить 2,7 тис. грн. Всього по установах освіти скорочено видатків на суму 18,2 тис. грн.