Сторінка
1

Фіксований сільськогосподарський податок

Згідно із Законом України від 17 грудня 1998 р. «Про фіксований сільськогосподарський податок» з 1 січня 1999 p. передбачено вне­сення змін в оподаткування сільськогосподарських товаровиробни­ків, котрі використовують землю як засіб виробництва.

1. Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється фі­ксований сільськогосподарський податок замість таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

— податок на прибуток підприємств;

— плата (податок) за землю;

— податок із власників транспортних засобів та інших самохід­них машин і механізмів;

— комунальний податок;

— збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання ав­томобільних доріг;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер­жавного бюджету;

— плата за придбання торгового патенту на здійснення торгове­льної діяльності;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів (за кори­стування водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори, визначені Законом України «Про систему оподаткування», повинні сплачуватися сільськогосподарськими то­варовиробниками в порядку і розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

2. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та власності (колективні й державні сільсько­господарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фер­мерські господарства), які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а їх­ній валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попе­редній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми ва левого доходу підприємства.

Якщо у звітному періоді валовий дохід підприємства від опера цій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробний тва та продуктів її переробки становить лише 50% загального обсяг\ реалізації, підприємство сплачуватиме податки у наступному подат­ковому періоді на загальних підставах.

3. Платники фіксованого сільськогосподарського податку, мають право на вибір форми сплати вказаного податку — грішми або у ви­гляді поставок сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль­ськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підля­гає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.

Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в раху­нок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюватиметь­ся, виходячи з такого еквівалента — однієї тонни пшениці м 'якої третього класу за цінами, які щорічно визначатимуться Кабіне­том Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль­ськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксова­ного сільськогосподарського податку, буде визначатися як співвід­ношення вартості однієї тонни пшениці, узятої за еквівалент, до однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідношення буде вста­новлюватись обласними радами щорічно, але не пізніше 1 січня.

4. За об'єкт оподаткування береться площа сільськогосподарсь­ких угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, у тім числі на умовах оренди.

5. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встанов­люються з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх оцінки в таких розмірах:

— для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

— для багаторічних насаджень — 0,3.

6. Платники фіксованого сільськогосподарського податку визна­чають його суму на поточний рік у порядку і розмірах, передбаче­них Законом, і до 1 лютого подають розрахунок до державної подат­кової служби за місцем їх знаходження.

Протягом поточного року щомісяця до 20 числа місяця, наступ­ного за звітним, указаний податок сплачується у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал. Установлено такий квартальний розподіл річної суми податку: І квартал — 10%, II квартал — 10%, III квартал — 50%, IV квартал — 30%.

За сплати фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок сільськогосподарської продукції встановлені такі терміни.

За поставок зерна термін встановлюється за погодженням з район­ною державною адміністрацією, але не пізніше 15 жовтня (ранні зе­рнові культури) та 1 грудня (пізні зернові та технічні культури). Поставка продукції тваринництва для сплати податку має здійсню­ватись щомісячно, але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому витрати, пов'язані з транспортуванням сільськогоспо­дарської продукції до заготівельних підприємств і організацій, не­суть платники податку.

З метою стабілізації сільськогосподарського виробництва з 1 сі­чня 1999 року до 1 січня 2001 року звільняються від сплати фіксо­ваного сільськогосподарського податку сільськогосподарські това­ровиробники, які є платниками податку згідно з розглянутим вище Законом.

Від сплати фіксованого сільськогосподарського податку також звільняються дослідні господарства вітчизняних науково-дослідних установ і навчальних закладів, професійно-технічні училища сільсь­когосподарського профілю та сортовипробувальні станції.

Податок із власників транспортних засобів

Кошти, що надходять від стягнення податку, спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання ав­томобільних шляхів загального користування, проведення природо­охоронних заходів на водоймищах. Податок зараховується в бю­джети місцевого самоврядування. Структурно-логічну схему подат­ку на транспортні засоби зображено на рис. 1