Сторінка
3

П.О.Бузук про методологію лінгвогеографічного дослідження

Таким чином, розвідки П.О.Бузука у галузі лінгвістичної географії, яка у 20-ті рр. ХХ ст. становила собою новий підхід до діалектологічного аналізу мови, є найбільш важливим внеском ученого у слов’янське мовознавство. П.О.Бузук доводив, що географічне вивчення мовних процесів є шляхом до відтворення їхньої історії. При цьому вчений розглядав поширення не окремих слів та їх форм, а мовних явищ в цілому. Дослідження географічного розповсюдження лінгвістичних процесів стало пріоритетним на противагу від вивчення мовних особливостей певної окресленої території.

Перспективи подальших досліджень у цій галузі є очевидними з огляду на той факт, що методологічні засади лінгвогеографічних досліджень, розроблені П.О.Бузуком, є орієнтирами для сучасних українських та білоруських лінгвогеографів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бузук П.О. Взаємовідносини між українською та білоруською мовами (методологічний нарис) // Записки історико-філологічного відділу Української Академії наук. – 1926. – Кн.VII-VIII. – С.421-426.

2. Бузук П.А. Лінгвістычная геаграфія як дапаможный метад пры вывучэнні гісторыі мовы // Sbornik praci I sjezdu slovanskych filologů v Praze, 1929 – Praha, 1932. – sv.II. – c.458-475.

3. Бузук П.А. Спроба лінгвістичнае географіі Беларусі. Ч.І. Фонэтыка і морфолёгія // Досьледы і матар’ялы ў галіне мовы і літаратуры, №17, Інстытут беларускае культуры. Аддзел гуманітарных навук. Дыяктолёгічная Камісія. – Менск, 1928. – 101 с. + 20 карт.

4. Глущенко В.А., Овчаренко В.М. Проблеми моделювання історії східнослов’янських мов на Академічній конференції з реформи білоруського правопису та азбуки 1926 р. // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии: Научно-методический сборник. Вып.Х. Ч.1. / Отв. ред. В.А.Глущенко; Отв. за выпуск О.Е.Ольшанский. – Славянск: СГПУ, 2002. – С.66-86.

5. Карский Е.Ф. [Рец.:] Бузук П., проф., старшыня Дыялектолёгічнае Камісіі. Спроба лінгвістычнае географіі Беларусі. Ч.1. Фонэтыка и морфологія. Вып.1. Гаворкі Цэнтральнае і Ўсходняе Беларусі і сусідніх мясцовасьцяй Украіны і Вялікарасіі ў першай чверці ХХ в. У Меніску – 1928. 8 º словарное, VIII ненумер. + 113 + 20 таблиц // Труды по белорусскому и другим славянским языкам. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – С.477-478.

6. Ковальов П. [Рец.:] Проф. П. Бузук. Спроба лінгвістычнае географії Беларусі. Ч.І, Вип.І. Выданьне Інституту Беларускае культуры у Менску, 1928, ст. 110 // Записки історико-філологічного відділу Української Академії наук. – 1929. – Кн.ХХІІІ. – С.370-373.

7. Крывіцкі А.А. Дыялекталогія беларускай мовы: Дапам. – Мн.: Вышэйшая школа, 2003. – 294 с.

8. Крывіцкі А.А. Што такое лінгвагеаграфія. – Мн.: Нар. асвета, 1986. – 72 с.

9. Крымский А.Е. Украинская грамматика для учеников высших классов гимназий и семинарий Приднепровья.– М., 1907.– Т.1 – Вып.1.– С.1-2, 16-200, 217-272; М., 1908. – Т.1. – Вып.2 и 6. – С.201-210ν, 369-429, 454-545.

10. Курцова В.М. П.А.Бузук: Спроба лінгвістычнай геаграфіі беларускай мовы // Беларуская лінгвістыка. – Вып.50 / НАН Беларусі. Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа; Рэдкал.: А.І.Падлужны (адк. рэд.) і інш. – Мн.: Беларуская навука, 2001. – С.3-14.

11. Мартынаў В.У. Пётр Апанасавіч Бузук (Да 100-годдзя з дня нараджэння) // Весці Акадэміі Навук Беларускай ССР. Серыя Грамадскіх Навук. – 1991. – №6. – С.114-117.

12. Овчаренко В.М. Теорія “родовідного дерева” та “хвильова” теорія в українському мовознавстві (ХІХ ст. – 20-30-х рр. ХХ ст.): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Слов’янськ, 1997. – 20 с.