Сторінка
3

Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма

Стилістичне забарвлення залежить також від різної кількості елементів у тій самій компаративемі у кожному з аналізованих перекладів, наприклад: .хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечорі вона стала мов полум’я над храминою . [Х: Числ. 9:15]; – .хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечері було над скинією, як подоба огню [О: Числ. 9:15]. Відсутність суб’єкта у перекладі І. Огієнка створює ефект таємничості навколо Божої особи, яка, як ми знаємо із попереднього контексту, перебувала у чомусь схожому на хмару серед обраного народу під час його мандрівки у пустелі. Цей ефект підсилюється і формою середнього роду дієслова-присудка було наявність якого у компаративемі передбачає і наявність підмета-діяча – суб’єкта порівняння. У І. Хоменка суб’єкт чіткий – хмара, у власне порівняльній частині речення представлений підметом особовим займенником вона.

У компаративемах, де один суб’єкт порівнюється водночас з кількома об’єктами, кількість цих об’єктів у перекладах І. Хоменка та І. Огієнка може бути неоднакова, наприклад: .я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі [Х: Єз. 1:24] – .чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього [О: Єз. 1:24]. Як бачимо у перекладі І. Хоменка 4 об’єкти при одному суб’єкті, а в І. Огієнка – тільки 2, а тому компаративема у І. Хоменка має вищий ступінь експресивності.

Доволі частими є випадки, коли один із перекладачів вживає порівняння, а в іншого в тому самому реченні компаративема відсутня. Як відомо, уже саме використання порівняльної конструкції надає висловлюванню стилістичного забарвлення, а отже у вказаній ситуації речення будуть різнитися не тільки за змістом а й за стилістичним навантаженням: А ось бегемот, що його Я створив, як тебе [О: Йов 40:15] – Ось бегемот, що я створив [Х: Іов 40:15]. У першому прикладі маємо підкреслення того факту, що і людина, і тварина були створені Господом, у другому – констатацію створення бегемота Богом.

Інші типи відмінностей трапляються не так регулярно, як розглянуті вище. Слід відзначити, що різниця між перекладами Біблії І. Огієнка та І. Хоменка доволі значна, а тому в перекладі ними тієї самої компаративеми найчастіше поєднуються кілька типів мовних розбіжностей. Звернемося до прикладів: Сховай мене . від невгамовної юрби злочинців, що гострять, немов меч, язик свій, немов стрілу пускають гірке слово [Х: Пс. 64:3-4] – Заховай мене . від крику свавільців, які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким [О: Пс. 63:3-4]. У наведеному прикладі маємо синонімічні показники порівняння – як у І. Хоменка, немов у І. Огієнка (лексична відмінність), різну послідовність елементів компаративеми – в І. Хоменка у першому порівнянні суб’єкт розташований після основи й об’єкта, в І. Огієнка – після основи перед об’єктом (порядок слів у реченні). У перекладі І. Хоменка – два порівняння, в І. Огієнка – порівняння й метафора (стилістична відмінність). Основа порівняння у перекладі І. Хоменка дієслово в теперішньому часі – гострять, у перекладі І. Огієнка те саме дієслово у минулому часі доконаного виду – нагострили, суб’єкт та об’єкт в І. Хоменка залежні від присудка-основи у знахідному відмінку і мають закінчення називного відмінка (язик, меч), у І. Огієнка мають закінчення родового відмінка (язика, меча) (морфологічні відмінності). Із стилістичних відмінностей відзначимо також інверсію у словосполученні – суб’єкті порівняння (язик свій), у перекладі І. Хоменка, в І. Огієнка інверсія відсутня (свого язика).

Крім наведених вище морфологічних відмінностей, трапляється також різна частиномовна належність залежного слова у словосполученнях, що входять до складу суб’єктної або об’єктної частини складнопідрядних порівняльних речень, наприклад: Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі [Х: Матв. 12:40] – Як Йона перебув у середині китовій три дні й три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі [О: Матв. 12:40]. У перекладі І. Хоменка у словосполученні, що входить до складу суб’єкта порівняння – нутро кита – залежне слово є іменником, у перекладі І. Огієнка – присвійним прикметником (середина китова).

Серед синтаксичних відмінностей відзначимо різне членування перекладачами мовленнєвого потоку. І. Хоменко доволі часто виділяє порівняльну конструкцію в окреме речення, у І. Огієнка те саме порівняння є частиною складного речення: Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок! [Х: Бут. 31:26] – Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча! [О: Бут. 31:26]; Обстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих. Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю [Х: Міх. 1:16] – Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов у орла, бо пішли на вигнання від тебе вони! [О: Мих: 1:16]. І. Хоменко іноді виділяє в окреме речення самі тільки об’єкти порівняння, парцелює їх, залишаючи суб’єкт у попередньому реченні, натомість І. Огієнко завжди вміщує суб’єкт у тому самому реченні, що й об’єкт: Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити. Неначе лев який, на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає у сховку [Х: Пс. 17:11-12] – Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, і як левчук, що сидить в укритті [О: Пс. 16:11-12]. У наведеному прикладі маємо також і словотвірні варіанти лексеми на позначення молодого лева. І. Хоменко використовує для її утворення традиційний суфікс -ен- (левеня). І. Огієнко творить індивідуально-авторський оказіоналізм за допомогою суфікса -чук- (левчук).