Сторінка
2

Лексико-семантичний розвиток мовної системи (на матеріалі тлумачного словника української мови в 20 томах)

Продуктивним у дериваційній неологізації єсловотвірний типіз суфіксом -ість (-ність), який використовуєтьсядля утворення номінацій із загальним словотвірним значенням „абстрактна ознака” не тільки в українській мові, але і в інших слов’янських мовах. Деривати цього класу мотивуються якісними та відносними прикметниками з суфіксами -ив-, -н-, -лив- та ін. (адитивний – адитивність, адаптивний – адаптивність, вадливий – вадливість, доступний – доступність).

До групи іменників на -ість приєднується досить поширений ряд неологізмів від пасивних дієприкметників минулого часу на -ний (адаптований – адаптованість, масштабований – масштабованість). У цьому випадку поява згаданих утворень пов’язана із процесом ад’єктивації цих дієприкметників. У результаті вони набули стійких якісних значень, що стосуються характеристики особи, предмета чи явища, їхніх якостей, стану, властивостей (вмотивованість, прогнозованість).Інновації з форматом -ість з’являються також як марковані лексеми переважно наукового характеру (адаптивність (біол.), адитивність (мат.), віртуальність(інформ.)), що свідчить про поповнення новими словами саме цих галузей науки.

Меншою активністю характеризується група іменників-новотворів із суфіксом -ств-/-цтв-. Деривати цього типу мотивовані переважно відносними прикметниками із суфіксами -ськ-, -цьк-, часто з паралельною мотивацією відповідними іменниками (адвокатський, адвокат – адвокатство).

Серед означених іменників значне місце займають новотвори, які представлені словотвірним типом із суфіксом -ізм (-изм). Вони, як правило, мотивовані переважно відносними прикметниками із суфіксами -н-, -ичн-, -ськ- (абсурдистський, абсурдний – абсурдизм). Цей словотвірний тип виявляє свою продуктивну активність в науковій термінології (астатизм (техн.), вірилізм (біол.)) та суспільно-політичній лексиці (популізм).

До групи найчастотніших новотворів слід віднести також іменники середнього роду на -ння із загальним словотвірним значенням опредмеченої дії (процесу). Як відомо, в сучасній українській мові ці утворення в групі суфіксальних іменників різного роду становлять основну масу серед розрядів віддієслівних іменників. Морф -ння активно виступає у віддієслівних утвореннях (частіше від дієслів недоконаного виду) із суфіксами основи -а-(-я-) або -ва-, -ува-(-юва-) (напр., адвокатувати – адвокатування, абсолютизувати – абсолютизування, абонувати – абонування).

Серед іменників, мотивованих дієсловом, малопродуктивними є суфікси іншомовного походження -аці-я (-яці-я), -ці-я, -кці-я, -і-я (вакуолі – вакуолізація, ваучер – ваучеризація, абстинент – абстиненція). Нові лексеми належать переважно до термінологічної лексики: біологічної (вакуолізація), медичної (абстиненція), економічно-фінансової (ваучеризація).

Серед досліджуваного матеріалу вирізняються іменники-новотвори на позначення осіб жіночої статі. До цієї групи дериватів належать найменування жінок, мотивовані іменниками чоловічого роду зі значенням особи – словотвірний тип з суфіксом -к-а (-анк-а, –янк-а, -енк-а, -енк-а, -івк-а). Назви цього типу утворені від повних або усічених основ відповідних іменників чоловічого роду з суфіксами -ист (-іст): абсолютист – абсолютистка, абстракціоніст – абстракціоністка, з суфіксом -ер: вахтер – вахтерка, прем’єр – прем’єрка, із суфіксом -ар: варвар – варварка. Одні з наведених лексем поповнюють словниковий склад найменуваннями на позначення національної приналежності, народності, інші означають причетність до суспільно-політичних напрямів, указують на соціальні погляди, характеризують особу тощо.

У межах словотвірного типу на позначення осіб жіночої статі поширеною у сучасній мові також є модель із суфіксом -иц-я (-лиц-я, -ниц-я, -чиц-я, -щиц-я). Ці деривати утворено від співвідносних назв чоловічого роду різними способами. Суфікс -иц-я приєднується до усічених основ мотивуючих іменників чоловічого роду із суфіксом -ик (-ник, -чик, -щик). Наприклад, вагонник – вагонниця, вакуумник – вакуумниця, валютник – валютниця. Це переважно слова, що позначають жіночу особу за сферою її діяльності.

Значну групу новотворів становлять іменники чоловічого роду із загальним словотвірним значенням „носій предметної ознаки”. Досить продуктивним тут виявився словотвірний тип із суфіксами -ник (-ик), длятворення якого послужили повні та усічені основи іменників. Деривати цієї групи позначають особу за родом її діяльності (вагонетка – вагонетник, вагон – вагонник); іноді вони пов’язані з найменуваннями в науково-технічній сфері (вакуум – вакуумник).

Спостереження над сучасними інноваціями засвідчує недостатньо активне входження відіменникових субстантивів на позначення носія предметної ознаки, що утворені за допомогою суфікса іншомовного походження -ист (-іст) від повних або усічених основ:абсурд – абсурдист. Деривати цього типу позначають осіб за їх відношенням до певного поняття, сфери діяльності (прокурист, процесуаліст), громадського напрямку (патерналіст) тощо.

У поповненні лексичного складу мови значну роль відіграють дериваційні неологізми, що являють собою групу складних іменникових утворень. Активним чинником тут виступають як внутрішньомовні, так і зовнішньомовні фактори лексичного розвитку. Складні слова – це найбільш економний засіб номінації. Вони свідчать про діючий в мові закон збереження лінгвістичної енергії, що є важливим чинником у період значного розширення інформаційного пласту. Оскільки складні словотворчі одиниці мають дві і більше твірних основ, то вони містять велику кількість інформації, яка економно поєднується в утворених номінаціях. Словник складних іменникових інновацій становить в більшості термінологічна та спеціальна лексика різних науково-технічних галузей. Зазначені іменникові новотвори в новому СУМі помітно розширили сферу свого функціонування. Зростання продуктивності способу складання в останній час засвідчують усі дослідники. За даними науковців (О.А.Стишов, Д.В.Мазурик, Ю.А.Зацний), складні деривати кількісно поступаються лише суфіксальному способу словотвору.

Процес виникнення складних іменникових неологізмів здійснюється такими основними шляхами: основоскладання, словоскладання (зрощення та юкспозиція) та абревіація.

Серед нових композитів найбільш вживаними виявилися ті, що утворені переважно з вільних словосполучень та за аналогією внаслідок основоскладання (найчастіше з суфіксацією). Найчастотнішими з них є одиниці з першою іменниковою та другою дієслівною основою, утворені на основі об’єктної синтаксичної конструкції, до складу якої входить опорне дієслово недоконаного виду із залежним іменником (перевозити вантаж – вантажоперевезення).

Набирають ваги складні іменники на позначення осіб за певною професією, видом занять, посадою, рисами характеру, рідко – процесів та понять. Такі інновації представлені трьома словотвірними типами: із суфіксом -ник (вагонобудівник, вантажовласник), із суфіксом -ач (авансоутримувач,векселетримач), із суфіксом -ець (вазописець, авансодавець, векселедавець). Незначну кількість становляють лексеми на позначення процесів (вазопис), які утворено внаслідок усічення основ. Ці словотвірні типи належать до дериватів, в основі яких лежить лексика, давно вживана в українській мові.